Решение № 132395568, 04.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12183/25

Провадження № 2/344/4264/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді Антоняка Т.М.,

за участю секретаря Мрічко Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» Пархомчук С.В. звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26.10.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1182326 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 2500,00 гривень, дата надання кредиту: 26.10.2020 року, строк кредиту: 15 днів, валюта кредиту: UAH цільове призначення - на споживчі потреби, стандартна процентна ставка 1,90 % в день.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 21.03.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 7911,25 грн, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2500,00 грн; заборгованість за комісіями і відсотками у розмірі 1136,25 грн; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 4275,00 грн.

Зазначено, що 28.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020, укладеним з ОСОБА_1

28.04.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 1182326 від 26.10.2020, укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв`язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020 року у сумі 7911,25 грн та судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 10 5000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позові просив про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача не надійшло.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини своєї неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як слідує з матеріалів справи, 26.10.2020 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту № 1182326 (надалі за текстом кредитний договір), який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Умовами кредитного договору передбачено:

сума кредиту - 2500,00 гривень;

Дата надання кредиту - 26.10.2020 року, Строк кредиту - 15 днів

Стандартна процентна ставка 1,90 % в день (п. 1.2 -1.4 кредитного договору).

Згідно п. 2.1. кредитного договору, кредит надається Товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .

На підтвердження виконання Товариством п. 2.1. кредитного договору, позивачем надано інформаційну довідку, відповідно до якої 06.05.2020 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» на картковий рахунок відповідача у системі іРау.ua було перераховано кредитні кошти в сумі 2500 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Як слідує з кредитного договору, кредит видано строком на 15 днів, який може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору, у випадку неможливості виконання зобов`язань за договором у повному обсязі у встановлений термін та за умови, що заборгованість за кредитом складає не менше 400,00 гривень (включно), клієнт може ініціювати продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення кредиту, шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Суд звертає увагу на те, що розділ 4 «Пролонгація строку кредиту» не містять застереження щодо права позикодавця в односторонньому порядку і на власний розсуд продовжувати строки користування позикою.

Позивачем не надано доказів щодо продовження строку користування договором.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України врегульовані відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством.

У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Одночасно не можуть застосовуватися регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною.

За період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Право позикодавця нараховувати, передбачені договором проценти припиняється після спливу, визначеного договором строку дії договору чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, що регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

28.04.2021 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги до боржників, що вказані в реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020, укладеним з ОСОБА_1

28.04.2021 між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» та ТОВ «ФК «Айконс» укладено договір про відступлення права вимоги № 1-28/04/2021, відповідно до умов якого ТОВ «Сіті Фінанс Груп» відступило ТОВ «ФК «Айконс» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, у тому числі за кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020, укладеним з ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу з реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 01-28/04/2021 від 28.04.2021, ТОВ «ФК «Айконс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1182326 від 26.10.2020 у розмірі 7911,25 грн, яка складається з наступного: прострочена заборгованість за сумою кредиту у розмірі 2500,00 грн; заборгованість за комісіями і відсотками у розмірі 1136,25 грн; прострочена заборгованість за процентами у розмірі 4275,00 грн.

Однак, Договором № 1182326 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 26.10.2020 визначено строк його дії, який становить 15 днів з 26.10.2020 та саме протягом даного строку позивач ТОВ «ФК АЙКОНС», до якого відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, перейшло право вимоги, має право нараховувати відповідачу передбачені договором відсотки, які, з урахуванням невиконання останньою своїх зобов`язань за договором у встановлений ним строк та положень п.1.4.2 цього Договору становлять 1,90 %.

Право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК.

Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання - такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц ( п.п. 91-93).

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення процентів після спливу строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Таким чином, заборгованість відповідача по відсоткам за кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020 року становить 712,50 грн (47,50 грн х 15 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п. 1.3 договору).

Враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, позовні вимоги підлягають частковому задоволення, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020 у розмірі 3 212,50 грн, з яких: 2500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 712,50 грн - заборгованість за відсотками.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за процентами, після спливу строку кредитування не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення витрат в суді.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Доля цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язані зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою: 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи питання обгрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що справа про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню є малозначною справою, всі обставини по цій справі були встановленні в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог розумності та справедливості, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 1500,00 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у розмірі 933,18 грн, пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» заборгованість за Кредитним договором № 1182326 від 26.10.2020 року у сумі 3 212 (три тисячі двісті дванадцять) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: 2500 грн - заборгованість за тілом кредиту; 712,50 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс» судові витрати, а саме: витрати зі сплати судового збору в розмірі 933 грн 18 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айконс», код ЄДРПОУ 44334170, адреса місцезнаходження: вул. Саперне Поле, буд. 12, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Антоняк Т.М.