Приговор № 132383321, 05.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа638/9869/24

Провадження № 1-кп/638/1003/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221200000965 від 27 квітня 2024 року, відносно обвинуваченого

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 за ч. 1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт; 2) вироком Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017 за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 3) вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2018 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 4) вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 за ч. 2, ч. 3 ст.185, ч.2 ст.190, ч. 1 ст.395 КК України до 4 років до позбавлення волі; 5) вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09 лютого 2023 року за ч.1 ст.309, ст.ст.71, 72 КК України до 9 місяців позбавлення волі, 6) вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 19.09.2025 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2024 року приблизно о 09 годині 40 хвилин, точний час не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м.Харків, пр-т Л.Свободи, 50-В, підійшов до під?їзду №2 вищевказаного будинку, дочекавшись, що хтось вийшов з під?їзду і тим самим відкривши йому двері, зайшов у середину під?їзду, де на першому поверсі побачив жіночий велосипед марки Crossbike сірого кольору, із рожевими полосами, який був притиснутий до батареї та в цей момент у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану.

Далі, ОСОБА_5 визначивши вищевказаний велосипед предметом свого злочинного посягання, перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, будучи обізнаним про Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України N? 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента У країни «Про введення воєнного стану в Україні» до якого було внесено зміни Указом Президента України N?734/2023 від 06.11.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України N?3429-IX від 08.11.2023, «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України N?3564-IX від 06.02.2024, діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, розуміючи протиправний характер своїх дій, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, невстановленим предметом в ході досудового розслідування перерізав велосипедний замок та узяв велосипед, спустив на перший поверх, та вийшов з під?їзду.

Після чого, ОСОБА_5 , доводячи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану до кінця, разом з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись вказаним майном на свій розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Потерпіла у призначене судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутністю.

На підставі вимог ст. 325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілої.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні злочину в межах висунутого обвинувачення, погодившись з юридичною оцінкою інкримінованого йому діяння та пояснив про обставини викладені вище, які стали підставою для пред`явлення останньому обвинувачення за вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Під час допиту обвинувачений ОСОБА_5 надав наступні свідчення: 25.04.2024 зранку, він він підійшов до під?їзду №2 за адресою: м.Харків, пр-т Л.Свободи, 50В, та скориставшись моментом коли хтось виходив з під?їзду зайшов до нього, де побачив велосипед сірого кольору з рожевими полосами, який він викрав та здійснив продаж.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які правильно розуміє обвинувачений та інші учасники судового провадження і які ніким не оспорюються, при цьому у суду не було сумнівів в добровільності та істинності їх позиції, суд вважав недоцільним дослідження решти доказів щодо обставин, які сторонами кримінального провадження не оспорювались. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого.

При цьому суд роз`яснив обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати визнанні ними фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена під час судового розгляду та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК Українивраховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимогст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Харкова, громадянинУкраїни, з середньою освітою, неодружений, зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий: 1) вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27.09.2016 за ч. 1 ст.185 КК України до 100 годин громадських робіт; 2) вироком Київського районного суду м. Харкова від 14.03.2017 за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 309, ст.ст. 70, 71 КК України до 2 років 3 місяців позбавлення волі; 3) вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.04.2018 за ч.2 ст.185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 4) вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.10.2019 за ч. 2, ч. 3 ст.185, ч.2 ст.190, ч. 1 ст.395 КК України до 4 років до позбавлення волі; 5) вироком Жовтневого районного суду м.Харкова від 09 лютого 2023 року за ч.1 ст.309, ст.ст.71, 72 КК України до 9 місяців позбавлення волі, 6) вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 19.09.2025 року за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі.

Обставинами, які згідно зіст.66 КК Українипом`якшує покарання обвинуваченому, судом встановлено щире каяття.

Обставин, які відповідно дост.67 КК Україниобтяжує покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений вчинив тяжкий злочин.

Визначаючи вид та міру покарання суд керується положеннями частини 2 статті 50 КК України відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Враховуючи те, що відповідно до зазначеної норми Закону суд призначає більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин лише у разі якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, його щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, думку сторони обвинувачення, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе у випадку призначення покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за скоєне у вигляді позбавлення волі, з врахуванням ч. 4 ст. 70 КК України, згідно якої, якщо післяпостановлення вирокув справібуде встановлено,що засудженийвинен щеі віншому кримінальномуправопорушенні,вчиненому нимдо постановленняпопереднього вироку,застосовуються правилапередбачені ч.1-3цієї статті,тому остаточне покарання ОСОБА_5 необхідно призначитишляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком покаранням та за вироком Індустріального районногосуду м.Харковавід 19вересня 2025року,та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

Саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлений.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимогст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.366-368,370,371,374,376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді 5 (п?яти) років 3 (три) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК Україниза сукупністю кримінальних правопорушень, за цим вироком та за вироком Індустріального районного суду м.Харкова від 19 вересня 2025 року, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п?ять) років 3 (три) місяці.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання, з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користь держави судові витрати:

-за проведення судово-товарознавчої експертизи №3751від 13.05.2024 у розмірі 3786.40 грн.;

-за проведення судово-товарознавчої експертизи №3782 від 09.05.2024 у розмірі 3786.40 грн.

Скасувати арешт накладений ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 03 травня 2024 року на тимчасово вилучене майно - велосипед марки Crossbike, сірого кольору, із рожевими полосками, без візуальних ознак пошкодження, яке було вилучене у ОСОБА_7 під час огляду місця події 30 квітня 2024 року в період часу з 17 год. 23 хв. до 17 год. 33 хв. за адресою: м. Харків, вул. Толбухіна, 103, напроти адміністративної будівлі ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, заборонивши будь-яким особам володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Скасувати арешт накладений ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 03 травня 2024 року на на тимчасово вилучене майно - будівельну тачку сірого кольору з ручками сірого кольору на двох колесах помаранчевого кольору, яка була вилучена у ОСОБА_7 під час огляду місця події 01 травня 2024 року у період з 14 год 17 хв до 14 год 32 хв за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 65, заборонивши будь-яким особам володіти, користуватися та розпоряджатися майном до вирішення питання про скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.

Речові докази:

-велосипед марки Crossbike сірого кольору, із рожевими полосами, який зберігається в камері речових доказів Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області повернути власнику ОСОБА_8

- будівельну тачку сірого кольору з ручками сірого кольору на двох колесах помаранчевого кольору, передана на відповідальне зберігання вважати повернутою власнику.

- диски з відеозаписами з камер відеоспостереження залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1