Постановление суда № 132363744, 04.12.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/128/25

ун. № 759/18906/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судових засідань Чугай В.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

10 листопада 2025 року за вхідним №81096 до Святошинського районного суду міста Києва за допомогою системи «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_1 на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.

Вимоги скарги обґрунтовані тим, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09.09.2025 року № 759/18906/23 зобов`язано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок.

Скаржник також вказав, що ухвалою Київського апеляційного суду від 24.10.2025 року клопотання ОСОБА_2 задоволено та зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрицькою Т.В. 05.11.2025 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження №79143480.

ОСОБА_1 вважає вказану постанову незаконною, оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року є виконавчим документом, що підлягає негайному виконанню, а відповідно до положень ч. 2 ст. 370 ЦПК України та правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №466/5766/13-ц, суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню, оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд визнати дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. від 05.11.2025 року про зупинення виконавчого провадження.

У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 листопада 2025 року визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.

Матеріали скарги передані судді 14 листопада 2025 року.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 14 листопада 2025 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду, призначено розгляд скарги у відкритому судовому засіданні із викликом учасників виконавчого провадження. Клопотання ОСОБА_1 про витребування належним чином засвідченої копії матеріалів виконавчого провадження №79143480 задоволено. Витребувано у державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Тетяни Василівни належним чином завірену копію матеріалів виконавчого провадження №79143480.

02 грудня 2025 року за вхідним №87410 та №87427 за допомогою системи «Електронний суд» до суду надійшло клопотання від Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із витребуваними матеріалами виконавчого провадження №79143480.

02 грудня 2025 року за вхідним №87696 за допомогою системи «Електронний суд» до суду надійшли заперечення державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на скаргу, в яких зазначено, що 05.11.2025 року головним державним виконавцем Бистрицькою Т.В. винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, керуючись частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» із зазначенням наступних підстав: «На адресу відділу надійшло клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження №79143480. До заяви додано копію ухвали Київського апеляційного суду у справі №759/18906/23 від 21.10.2025 згідно якої суд ухвалив: зупинити дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду а апеляційному порядку».

09.11.2025 року ОСОБА_1 до Відділу в порядку статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» подано скаргу на дії головного державного виконавця Бистрицької Т.В. щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження від 05.11.2025 року. Начальником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевським Андрієм Миколайовичем, за результатами скарги ОСОБА_4 від 09.11.2025 року по суті порушених питань проведено перевірку законності матеріалів виконавчого провадження №79143480, про що винесено постанову від 13.11.2025 року. В мотивувальній частині постанови проведено аналіз дій головного державного виконавця Бистрицької Т.В. За результатами проведеної перевірки дії головного державного виконавця Бистрицької Т.В. щодо зупинення виконавчого провадження №79143480 визнано такими, що здійснені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Водночас, постановлено внести виправлення до постанови про зупинення виконавчого провадження №79143480 від 05.11.2025 року, а саме в мотивувальній частині постанови замість «Ураховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», зазначити: «Ураховуючи викладене, керуючись статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного просили у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

04 грудня 2025 року за вхідним №88321 за допомогою системи «Електронний суд» до суду надійшли заперечення ОСОБА_2 на скаргу ОСОБА_1 . У своїх запереченнях Лало В.Л. вказала, що вважає скаргу ОСОБА_1 необґрунтованою та безпідставною, просила відмовити у її задоволенні.

До початку судового засідання скаржник подав заяву про проведення судового засідання за його відсутності.

У судове засідання представник Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з?явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Боржник у судове засідання не з`явилась, у поданих запереченнях просила судове засідання провести без її участі.

Суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відтак, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги в даному судовому засіданні за відсутності учасників справи, що не з?явилися.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв?язку із неявкою учасників справи у судове засідання.

Враховуючи наявні матеріали справи, дослідивши подані учасниками справи докази та співставивши їх із нормами матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про задоволення скарги у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково. Забезпечено позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок. У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Постановою головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бистрицької Тетяни Василівни від 18.09.2025 року відкрито виконавче провадження №79143480 з виконання ухвали №759/18906/23, виданої 09.09.2025 року Святошинським районним судом міста Києва про зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок. Сторони за попередньою домовленістю можуть змінювати графік спілкування батька з сином.

Скаржник вважає дії та рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. щодо виконання вказаної ухвали суду від 09.09.2025 року протиправними, на підставі чого ним було подано відповідну скаргу.

За змістом ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

П. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Строк для подачі скарги ОСОБА_1 дотриманий.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).

ОСОБА_1 скористався своїм правом та подав скаргу на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В.

Як вбачається із матеріалів виконавчого провадження №79143480, ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №759/18906/23 клопотання ОСОБА_2 задоволено, зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

05 листопада 2025 року головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицькою Тетяною Василівною у межах ВП №79143480 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання ухвали №759/18906/23, виданої 09.09.2025 року Святошинським районним судом міста Києва про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити регулярне спілкування батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вівторок, четвер та суботу протягом однієї години у зручний для дитини час, шляхом організації відеозв`язку через додатки «WhatsApp», «Telegram», «Viber» або будь-який інший доступний відеозв`язок. Сторони за попередньою домовленістю можуть змінювати графік спілкування батька з сином.

Як вбачається із зазначеної постанови, головним державним виконавцем встановлено, що на адресу відділу надійшло клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження №79143480. До заяви додано копію ухвали Київського апеляційного суду у справі №759/18906/23 від 21.10.2025 року.

Виконавче провадження №79143480 головний державний виконавець Бистрицька Т.В. зупинила на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Лало В.В. вважає вказану постанову незаконною, оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову є виконавчим документом, який підлягає негайному виконанню.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосібта впорядку,які встановленівиконавчим документомі цимЗаконом (пункт 1 частина друга цієї статті).

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

Ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, що відповідає положенням ч. 1 ст. 157 ЦПК України та про що зазначено у резолютивній частині ухвали.

Зважаючи на викладене, суд погоджується з доводами скаржника про те, що підстави для зупинення виконавчого провадження №79143480, зважаючи на положення ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», у головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В. були відсутні, оскільки ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року підлягає негайному виконанню.

Одночасно з тим, представником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у поданих запереченнях зазначено, що начальником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевським Андрієм Миколайовичем, за результатами скарги ОСОБА_4 від 09.11.2025 року по суті порушених питань проведено перевірку законності матеріалів виконавчого провадження №79143480, про що винесено постанову від 13.11.2025 року.

Так із матеріалів справи вбачається, що начальником Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василевським Андрієм Миколайовичем 13.11.2025 року у межах виконавчого провадження №79143480 винесено постанову про проведення перевірки законності матеріалів виконавчого провадження.

За текстом вказаної постанови: головний державний виконавець Бистрицька Т.В. дійшла правильного висновку щодо наявності підстав для зупинення виконавчого провадження, в мотивувальній частині постанови вірно зазначила підставі для зупинення ухвалу Київського апеляційного суду у справі №759/18906/23 від 21.10.25, але допустила помилку при зазначенні статті 38 Закону України «Про виконавче провадження», якою керувалась при її винесенні, тому постанова від 05.11.2025 скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного постановлено визнати дії головного державного виконавця Бистрицької Т.В. щодо зупинення виконавчого провадження №79143480 такими, що здійснені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5. Внесено виправлення до постанови про зупинення виконавчого провадження №79143480 від 05.11.2025, а саме в мотивувальній частині постанови замість «Ураховуючи викладене, керуючись частиною першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження»», зазначено: «Ураховуючи викладене, керуючись статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження»».

Одночасно з тим, 14.11.2025 року начальником відділу Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Василевським Андрієм Миколайовичем у межах виконавчого провадження №79143480 винесено відповідну постанову про виправлення помилки у процесуальному документі, якою постановлено внести виправлення до документу «Постанова про зупинення вчинення виконавчих дій» від 14.11.2025: В мотивувальній частині постанови замість «ураховуючи викладене, керуючись частиною 1 статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження», зазначити: «ураховуючи викладене, керуючись статтею 34 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 14.11.2025 року, суд зазначає наступне.

Суд звертає увагу на те, що стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» у частині 1 містить 17 підстав для зупинення вчинення виконавчих дій.

Вносячи виправлення до постанови про зупинення виконавчих дій від 05.11.2025 року, начальником відділу Василевським А.М. не уточнено на якій саме підставі виконавче провадження №79143480 підлягає зупиненню, що створює невизначеність вказаної постанови.

Одночасно з тим, відповідно до частини другої статті 370 ЦПК України у випадку відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд апеляційної інстанції може зупинити дію раніше прийнятого ним судового рішення та рішення суду першої інстанції, що оскаржується.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі №759/18906/23 клопотання ОСОБА_2 задоволено, зупинено дію і виконання ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація, Виконавчий комітет Броварської міської ради про визначення місця проживання дитини до закінчення її перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження №61-13912св20), що не змінена та відступу від якої не було: «суд апеляційної інстанції може зупиняти дію судових рішень, які не підлягають примусовому виконанню, але не має повноважень вирішувати питання щодо зупинення виконання рішення суду першої інстанції, якщо останнє підлягає примусовому виконанню, оскільки наведене відноситься до виключної компетенції виконавця на підставі частини першої статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Зважаючи на те, що у Цивільному процесуальному кодексі України відсутня правова норма, яка б надавала суду апеляційної інстанції повноваження зупинити виконання рішення суду, виконавче провадження, відкрите на підставі виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 09 вересня 2025 року про забезпечення позову, не могло бути зупинено на підставі ухвали суду апеляційної інстанції, що чітко встановлено ст. 370 ЦПК України та роз?яснено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі № 466/5766/13-ц (провадження №61-13912св20).

Таким чином, із встановлених судом обставин вбачається, що зупинення головним державним виконавцем Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицькою Т.В. виконавчого провадження №79143480 не відповідає вимогам закону, оскільки зупинення виконання виконавчого провадження з виконання ухвали про забезпечення позову, яка підлягає негайному та примусовому виконанню, не передбачено ні нормами Цивільного процесуального кодексу України, ні нормами Закону України «Про виконавче провадження».

За результатамирозгляду скаргисуд постановляєухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Таким чином, за результатами розгляду скарги, проаналізувавши усі наявні докази та співвставивши їх із відповідними нормами законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги та наявність підстав для визнання дій головного державного виконавця Бистрицької Т.В. неправомірними із скасуванням постанови про зупинення виконавчих дій від 05.11.2025 року, винесеної у межах виконавчого провадження №79143480.

Питання щодо розподілу витрат, пов?язаних із розглядом скарги, ОСОБА_1 у поданій скарзі не ставив.

Відтак, судові витрати залишаються за скаржником.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, ст.ст. 18, 19, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: боржник: ОСОБА_2 , державний виконавець: Головний державний виконавець Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі Бистрицької Т.В., на дії, рішення головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. протиправними та скасувати постанову головного державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бистрицької Т.В. від 05.11.2025 року про зупинення виконавчого провадження №79143480.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скаргана ухвалусуду подаєтьсяпротягом п`ятнадцятиднів здня їїпроголошення доКиївського апеляційногосуду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.О.Горбенко