Решение № 132229025, 27.11.2025, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1182/25

Номер провадження 2/383/619/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Замші О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кулі В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2748623 від 16.07.2021 року у сумі 22380 грн. 15 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.07.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 2748623, відповідно до якого кредитодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 6900 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 15.08.2021 року та сплатити проценти (базова процентна ставка 1,99000% від суми позики за кожен день) за користування кредитними коштами на умовах визначених Договором кредиту. Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача (вчиненим одноразовим ідентифікатором з урахуванням положень ч. 6 і 12 п. 1 ст.3, п. 12 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1ст. 205 Цивільного Кодексу України, який був надісланий на номер моб. телефону відповідача. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за Договором кредиту, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору кредиту.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 22380 грн. 15 коп., яка складається з 6900 грн. сума заборгованості за тілом кредиту та 15480 грн. 15 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами.

09.02.2022 року було укладено договір №09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2748623 від 16.07.2021 року.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2748623 від 16.07.2021 року. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2748623.

З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача, заборгованість за кредитним договором №2748623 від 16.07.2021 року в сумі 22380 грн. 15 коп., яка складається з 6900 грн. сума заборгованості за тілом кредиту та 15480 грн. 15 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами.

Ухвалою суду від 19 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України, ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 16.07.2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2748623.

Згідно п. 2.1. Договору позики за цим договором позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору позики, позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті Українигривні.

Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики - тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; сума позики: 6900 грн.

Згідно п. 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 1,09450 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Відповідно до п 2.4.3. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.

Згідно п. 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована: 1.99000 % від суми позики за кожен день користування позикою.

Відповідно до п. 2.5. договору позики розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1.01% від суми позики за кожний день з моменту прострочення сплати суми Позики та процентів за користування позикою.

Згідно п. 2.6. Договору позики позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на вебсайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору.

Договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою електронного підпису f55344.

09.02.2022 року було укладено договір №09/02-2022, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2748623 від 16.07.2021 року.

10.01.2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2748623 від 16.07.2021 року.

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2748623 від 16.07.2021 року.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 10.01.2023 року становить 22380 грн. 15 коп., яка складається з 6900 грн. сума заборгованості за тілом кредиту та 15480 грн. 15 коп. сума заборгованості за нарахованими процентами.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першоюстатті 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

У Постанові ВП ВС від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц міститься такий висновок щодо тягаря доказування: «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний… Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс» (п. 81).

Верховний Суд у своїй Постанові від 21.09.2022 року у справі № 645/5557/16-ц зазначив, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача; пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.

Отже, стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її не доведення.

ТОВ "Коллект Центр" не надано доказів на підтвердження відкриття відповідачем будь-якої кредитної або платіжної картки, так само як і карткового рахунку у будь-якому банку. Суду не надано жодного первинного банківського документа, що підтверджував би існування карткових рахунків на ім`я відповідача, відображав би рух коштів, по таких карткових рахунках.

Як вбачається з копії кредитного договору, останній не містить будь-яких даних про видачу кредитної або платіжної картки, її виду та строку дії.

У постановах Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 569/7648/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 зроблено висновок про те, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно достатті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Позивачем не надано жодного доказу що підтверджують обставини перерахування відповідачу кредитних коштів. У п. 2.6. договору позики вказано, що позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на вебсайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору. Отже, кошти мають бути перераховані саме товариством, шляхом перерахування на картковий рахунок. Однак матеріали справи не містять посилання на номер рахунку банківської картки та будь якого доказу на підтвердження здійснення перерахунку на таку картку.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статті 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до засади диспозитивності цивільного судочинства, визначеної ст. 13 ЦПК України, суд не може збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених самим ЦПК України.

У даній справі відсутні підстави для збирання доказів судом, а тягар збирання і подання доказів повністю покладається на позивача.

Наданих суду доказів в їх сукупності - недостатньо для підтвердження обставини отримання відповідачем від кредитора кредитних коштів. Оскільки ця обставина - не доведена, не доведена підстава для виникнення у відповідача будь-яких зобов`язань повернути такі кошти та сплатити відсотки за користування ними. У зв`язку з чим позов не підлягає до задоволення.

Згідно з ч. 1, 2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача. Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, судові витрати належить покласти на позивача.

Керуючись статтями 12, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2748623 від 16 липня 2021 року у сумі 22380 грн. 15 коп., відмовити повністю.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", місцезнаходження за адресою: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, Київська область, ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 02.12.2025 року.

Суддя Олена ЗАМША