Решение № 132201617, 01.12.2025, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/2025/25

Номер провадження 2/573/646/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді: Черкашиної М.С.,

з участю секретаря: Терещенко О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заочно цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції.

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_2 про стягненнязаборгованості закредитним договором. Вимоги вмотивовані тим, що 15 серпня 2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір кредитної лінії № 00-9906242 на суму 7 000,00 грн. строком на 360 днів. 19.03.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ.

Відповідно до умов якого вказане первісне товариство передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником. Відповідно до реєстру боржників до зазначеного Договору, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги, в тому числі до ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором. З моменту отримання права вимоги до відповідача, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 00-9906242 від 15.08.2024 в розмірі 31 038,00 грн., яка складається із 8050,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 19488,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 3500,00 грн. штрафна санкції згідно умов договору.

Посилаючись на викладене вище, а також на те, що згідно кредитного договору відповідач зобов`язувався повернути кредитні кошти та виконати інші зобов`язання за кредитом в повному обсязі у строки і на умовах, визначених договорами, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь вказану суму боргу, а також понесені судові витрати.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 02 жовтня 2025 прийнято та відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву у 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження (а. с. 38).

Заяви, клопотання.

Представник позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" одночасно з позовом зазначив про проведення розгляду справи за їх відсутності, про підтримання позову та ухвалення заочного рішення (а. с. 3).

Відповідач ОСОБА_2 у судовезасідання нез`явився,хоча повідомлявсяналежним чиномпро розглядсправи замісцем реєстрації(а.с.40). В установлений ч. 7 ст.178ЦПК України строк до суду не надано відзиву на позовну заяву.

26.11.2025 року до суду електронною поштою надійшла заява від адвоката Бондаренко Є.П., подана в інтересах відповідача, про відкладення розгляду справи на іншу дату. Проте до заяви не долучено будь-яких документів, наведених у ч.4 ст.62 ЦПК України, що підтверджують повноваження адвоката Бондаренко Є.П. на участь у справі, як представника відповідача ОСОБА_2 .

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, що передбачено ч. 8 ст.178ЦПК України, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін про розгляд справи.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 15 серпня 2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено Договір кредитної лінії № 00-9906242 на суму 7 000,00 грн. строком на 360 днів.

За умовами вказаного кредитного договору (п. 1.1) позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

19.03.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу №19032025-МК/ЄАПБ.

На підставі договору факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників, який є додатком до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за вказаним вище кредитним договором.

З моменту отримання права вимоги до боржників, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 00-9906242 від 15.08.2024 в розмірі 31 038,00 грн., яка складається із 7000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту; 1050,00 - одноразової комісії за надання кредиту, 19488,00 грн. сума заборгованості за відсотками, 3500,00 грн. штрафні санкції згідно умов договору.

Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини позики, зокрема кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Встановленим судом фактам відповідають цивільно-правові відносини щодо виконання зобов`язань, зокрема, за договором позики.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію".

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Позичальник повідомлений кредитодавцем у відповідності до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією, необхідною для свідомого та добровільного вибору фінансової послуги.

За правилами статей 525, 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями ст. 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Висновки суду.

Аналізуючи вище наведені норми матеріального права та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі було укладено договір у встановленій законом формі, з визначенням усіх істотних умов такого договору.

Постачальник виконав свої зобов`язання за договором, надавши ОСОБА_2 кредит, який було отримано шляхом безготівкового перерахування коштів у спосіб, зазначений в договорі. Натомість, відповідач свої зобов`язання за вказаними договором в повному обсязі не виконав.

Таким чином, наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов`язання та/або порушення умов Договорів має наслідком виникнення у Банку права вимагати повернення суми кредитних коштів, що в т.ч. передбачено нормами ч. 2 ст. 1054 ЦK України.

З матеріалівсправи вбачається,що відповідачсвої зобов`язанняза вказанимдоговором устроки,передбачені договором№ 00-9906242від 15.08.2024щодо поверненнясуми позикита процентівза користуванняпозикою невиконав,внаслідок чогоу останньоговиникла заборгованістьзгідно розрахункупервісного кредитораза тіломкредиту -7000,00 грн. та процентами 19488,00 грн., що було обумовлено договором, а відтак вказана заборгованість підлягає задоволенню.

Що стосується стягнення суми заборгованості за одноразовою комісією 1050,00 грн. та штрафними санкціями 3500,00 грн. за кредитним договором № 00-9906242 від 15.08.2024, суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Разом з тим, закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частин першої та другої статті 11Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, також позивачем не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних договорів, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За вказаних обставин, вимога про стягнення одноразової комісії в розмірі 1050,00 грн. задоволенню не підлягає.

Крім того, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки кредитний договір був укладений сторонами 15.08.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем сума заборгованостіза штрафами у розмірі 3500,00 грн. не може бути стягнута із відповідача, оскільки останній нормою закону звільнений від обов`язку такої сплати. Нарахована неустойка підлягає списанню позивачем, а тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.

Таким чином стягненню із відповідача підлягає заборгованість у загальному розмірі 26 488,00 грн., що складає заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн. та процентами в розмірі 19488,00 грн. за користування кредитними коштами, що були обумовлені договором, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №134483 від 16.09.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 3028,00 грн. (а. с. 35).

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково на 85,34 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2584,09 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 599, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 141, 247, 265, 273, 274, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів» (кодЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 26 488 (дванадцять шість тисяч чотириста вісімдесят вісім) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 7000,00 грн. та процентами в розмірі 19 488,00 грн. за кредитним договором № 00-9906242 від 15.08.2024 та судовий збір у сумі 2584,09 грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білопільським районним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя