Решение № 132201577, 25.11.2025, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/303/25

Провадження № 2/192/864/25

РІШЕННЯ

Іменем України

25 листопада 2025 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стрельникова О. О.

за участю: секретаря судового засідання Бондаренко В. А.,

представника позивачки адвоката Шаровського С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Солоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Солонянської селищної ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визначення ОСОБА_1 додаткового строку терміном шістдесят календарних днів, який буде достатній для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

На обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що батьками позивачки є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

10 липня 1987 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_7 .

У вересні2000 року ОСОБА_2 переїхала жити до Російської Федерації, а позивачка починаючи з жовтня 2015 року виїхала до Республіки Польщі де проживає і на теперішній час. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла у м. Владивосток, Приморського краю, Росія. Після смерті ОСОБА_2 залишилася земельна ділянка площею 9,4468 га, яка розташована на території Широчанської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

26 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 до державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області. 26 листопада 2024 року постановою державного нотаріуса в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини їй було відмовлено у прийнятті заяви.

Оскільки ОСОБА_1 починаючи з вересня 2015 року по теперішній час постійно проживає за кордоном, в Україну приїздить дуже рідко через значну завантаженість робочого процесу на підприємстві де вона працює вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважної причини, тому просила встановити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Представник позивачки в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Позивачка в судовому засіданні 03 листопада 2025 року позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві. Крім того, позивачка повідомила, що знала про смерть матері, хоча не дуже підтримувала з нею зв`язок. Про наявність спадкового майно, яке залишилось після смерті матері їй було не відомо. В 2024 році вона випадково від знайомої дізналась, що у матері є земельна ділянка, яку вона може успадкувати. Вона щорічно приїжджала до України, з метою оформлення права на виїзд за кордон, але до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не зверталася.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності (а. с. 123).

25 червня 2025 року представник відповідача подав відзив на позов, відповідно до якого зазначив, що позивачкою не зазначено підстав залучення Солонянської селищної ради відповідачем у справі, тому вважає, що вони не є належним відповідачем за даним позовом. Крім того, належних, допустимих та достатніх доказів поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивачкою не надано, а доводи позивачки про неможливість вчасно вступити у спадщину через значну відстань та не обізнаність про наявність спадщини не є поважною причиною пропуску зазначеного строку. Вважають, що пропуск ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви не свідчить про наявність порушеного права, у зв`язку з чим просив відмовити в задоволенні позову (а. с. 117-122).

Суд заслухавшипозивачку,представника позивачки,з`ясувавши обставинипо справ,дослідивши докази,що маютьсяу справі, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла у м. Владивосток, Приморський край, Росія, місцем реєстрації смерті є Спеціалізований відділ запису актів громадянського стану адміністрації міста Владивостоку (а. с. 8).

Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16 серпня 1980 року вбачається, що ОСОБА_8 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а. с. 6 зворот).

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00048109061 від 22 листопада 2024 року, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 22 березня 2006 року уклали шлюб, після реєстрації шлюбу ОСОБА_6 змінила прізвище на ОСОБА_10 (а. с. 24).

Згідно заяви до Солонянської держнотконтори № 538 від 26 листопада 2024 року, ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 15 зворот).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26 листопада 2024 року державного нотаріуса Солонянської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Парусникової І. О., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини (а. с. 16).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0002979522024 від 03 грудня 2024 року, власником земельної ділянки площею 9,4468 га, яка розташована на території Широчанської сільської ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, кадастровий номер 1225088400:01:004:0007 є ОСОБА_2 (а. с. 10-13).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , « ОСОБА_11 », народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якої є « ОСОБА_5 , ОСОБА_2 » (а. с. 136).

Згідно копії закордонного паспорту позивачки № НОМЕР_4 , позивачка має Польську візу терміном з 26 листопада 2024 року по 19 листопада 2025 року, а також відмітки про перетин кордону з 02 липня 2022 року, 14 вересня 2022 року, 03 листопада 2024 року, інша дата є нечитабельною (а. с. 72-73).

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що правона спадкуваннямають особи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в свій постанові «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Як вбачається з позовної заяви, поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця, позивачка, вказує, те, що з вересня 2015 року по теперішній час вона постійно проживає за кордоном та про смерть її матері вона дізналася не відразу, але будь-яких доказів, на підтвердження вказаного суду не надає.

Також в судовому засіданні позивачка пояснила суду, що вона дійсно проживає в республіці Польща, але у зв`язку із необхідністю продовження терміну перебування за кордоном щорічно поверталась до України. Також пояснила, що однією з причин чому вона не подавала заяву про прийняття спадщини стало те, що вона не була обізнана про наявність у матері спадкового майна у вигляді земельної ділянки.

Наведені позивачкою причини несвоєчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини суд вважає голослівними, не підтвердженні жодним доказом, а також не є поважними враховуючи, що вказані причини не перешкоджали позивачці подати заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк після смерті її матері.

Суд критично ставиться до письмових свідчень по справі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , оскільки ні позивачкою, ні її представником не подано заяву щодо допиту в судовому засіданні зазначених осіб в якості свідків, що в свою чергу виключає можливість попередити вказаних осіб про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Судом також не приймається до уваги свідоцтва про укладення шлюбу № НОМЕР_5 , оскільки вказане свідоцтво викладене іноземною мовою та його переклад суду не наданий (а.с.23).

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені позивачкою причини, які при цьому не доведені суду належними доказами, пропуску строку на подання заяви про спадщини не є поважними і тому вимоги позивачки про надання додаткового строку для подання заяви є безпідставними і такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати по справі, відповідно до ст. 141 КПК України, покладаються на позивачку.

На підставі викладеного, ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 78, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , який мешкає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 до Солонянської селищної ради, яка розташована: с-щеСолоне, Дніпровського (колишнього Солонянського) району, Дніпропетровської області, вул.Задернюка, буд. 3, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04339652 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Судові витрати по справі покласти на ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 01 грудня 2025 року.

Головуючий: суддя Стрельников О. О.