Решение № 132182201, 01.12.2025, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/2799/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2025 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ГАЛ Л. Л., за участю секретаря Фазекаш Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє адвокат Усенко М.І., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року в загальному розмірі 28 620 грн. та судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме судового збору в сумі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 гривень.

Позов мотивований тим, що 28.09.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2071574, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 9 000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

17.01.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 28 620 грн., що складається з: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 14 040 грн. заборгованість за процентами; 1080 грн. заборгованість за комісією; 4 500 грн. заборгованість за штрафами/пенею.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15.09.2025 року клопотання представника позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвоката Усенко М.І. про витребування доказів задоволено та в АТ КБ «ПриватБанк» витребувано інформацію: 1) чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ?; 2) чи була успішною транзакція, здійснена 28.09.2019 року, на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 9000 грн.? Якщо так, то: 1) чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? 2) чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ? (а. с. 77-78).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України відповідач відзив щодо позову не подав.

Відповідач ОСОБА_1 подала заяву, згідно якої зазначила, що жодного документу їй не приходило, про розгляд справи стало відомо через ЄДРСР.

При цьому ухвалу про відкриття провадження та призначення її до розгляду судом було належно надіслано відповідачці (а. с. 89), а позовна заява з додатками позивачем згідно абзацу 2 ч. 7 ст. 43 ЦПК України у паперовій формі листом з описом вкладення (а. с. 10-16).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. У ст. 12 ЦПК України говориться, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 28.09.2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 2071574 шляхом підписання одноразовим ідентифікатором анкети-заяви на кредит. ТОВ «Мілоан» на підставі платіжного доручення № 959633 від 28.09.2019 року надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 9 000 грн. строком на 30 днів (а. с. 35-36, 37-40, 41, 42, 43).

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 6.1, 6.2 кредитного договору цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільки літер) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника.

Також у п. 6.4, 6.5 кредитного договору зазначається, що укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору цей договір, що складається з правил та індивідуальної частини (з додатками №1), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього договору. Строк дії цього договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов`язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору.

17.01.2020 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 45-МЛ (а.с. 47-55, 56).

Згідно вищевказаного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року.

У досудовій вимозі № 5577/349 від 12.08.2025 року за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року, яка адресована ОСОБА_1 , вказано про необхідність погашення заборгованості (а. с. 59).

Крім того, згідно витребуваної судом інформації в АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку 28.09.2019 року здійснено переказ коштів в розмірі 9000 грн. Клієнт ОСОБА_1 верифікований ідентифікації клієнта від 26.07.2019 грн. (а. с. 90).

Таким чином, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року становить 28 620 грн., що складається з: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 14 040 грн. заборгованість за процентами; 1080 грн. заборгованість за комісією; 4 500 грн. заборгованість за штрафами/пенею.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

У даному випадку матеріали справи свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на встановлених умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір було укладено на підставі вільного волевиявлення ОСОБА_1 . На підтвердження своєї обізнаності про умови кредитування ОСОБА_1 підписала кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Кредитні кошти відповідачу були надані у спосіб, зазначений у кредитному договорі.

Так, первісний кредитор ТОВ «Мілоан» свої обов`язки за кредитним договором виконало в повному обсязі.

Отже, відповідачем було грубо порушено умови кредитного договору, а також норми чинного законодавства.

Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов договору.

При цьому Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (який набув чинності 17 березня 2022 року) внесено зміни до трьох нормативних актів, що стосуються регулювання кредитних правовідносини: ЦК України, Закону України «Про іпотеку» та Закону України «Про споживче кредитування».

Зокрема, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356), доповнено пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань та з урахуванням Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, а саме за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 9 000 грн., по процентам в розмірі 14040 грн., комісія в розмірі 1 080 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 , тобто в загальній сумі 24 120 грн., але стягнення заборгованості за штрафами/пенею в розмірі 4 500 грн. задоволенню не підлягає та у цій частині вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України згідно задоволених позовних вимог (які складають 84 % від суми вимог) судовий збір також підлягає частковому задоволенню (2422,40 ? 84 % / 100 % = 2 034,81 грн.).

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. суд констатує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.

Судом досліджено договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а. с. 64), акт № 1310 від 05.08.2025 року (а. с. 65), детальний опис наданих послуг до акту № 1310 за договором про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025 року (а. с. 66), ордер на надання правничої допомоги ВС № 1381377 (а. с. 67).

Отже, проаналізувавши акт надані документи та вищенаведені норми законодавства, суд вважає розмір витрат понесених позивачем у даному випадку витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката є співмірними із складністю даної категорії справ та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає також частковому задоволенню (8 000 ? 84 % / 100 % = 6 720 грн.).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», суд

рішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», яке розташоване за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, код ЄДРПОУ: 35234236, заборгованість за кредитним договором № 2071574 від 28.09.2019 року в загальному розмірі 24 120 (двадцять чотири тисячі сто двадцять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судові витрати в розмірі 2 034 (дві тисячі тридцять чотири) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 720 (шість тисяч сімсот двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Лайош ГАЛ