Постановление суда № 132011808, 18.11.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17005/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали адміністративного позову представника позивача ОСОБА_1 адвокатаПензеник ВіталіяІвановича доДепартаменту патрульноїполіції про скасування постанови по справі про адміністративне порушення,

встановив:

14листопада 2025 року представник позивача ОСОБА_1 адвоката Пензеник В.І. звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульноїполіції про скасування постанови по справі про адміністративне порушення серії ЕНА №6069211 від 02листопада 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору чи документа, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору або відстрочку сплати судового збору відповідно до закону.

Слід зазначити, що відповідно до ст.3, 5 Закону України «Про судовий збір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року в справі № 543/775/17 зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Також, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, який передбачав, що судовий збір при оскарженні постанов про адміністративне правопорушення сплаті не підлягає, та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачемсудового рішення.

Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VIсудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028гривень.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, однак не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, а тому в даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та додати документ, що підтверджує його сплату в сумі 605 грн. 60 коп..

Підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону суддею не встановлено та таких у позовній заяві позивачем не додано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В позовній заяві представник позивача просить відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по справі, однак на підтвердження вказаних тверджень не надає жодних доказів.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте, вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави Закон України «Про судовий збір» не передбачають.

Водночас, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Крім цього, в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону №3674-VIтастатті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Однак позивачем, жодним чином не обґрунтовано не можливість сплати судового збору, не представлено жодного документу, який би підтверджував майновий стан заявника і дав би суду можливість розглядати питання про відстрочення від сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимоги заявника про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Отже, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя,-

постановив:

Адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 адвокатаПензеник ВіталіяІвановича доДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипо справіпро адміністративнепорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк, для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу якщо ним відповідно до ухвали суду у встановлений строк буде виконано вимоги, визначені статтями 160 КАС України і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо не будуть усунуті недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Дегтяренко К.С.