Постановление суда № 132010876, 21.11.2025, Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/1313/25

Провадження №1-кс/145/616/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2025 р. селище Тиврів

Слідчий суддя Тиврівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 , поданої в порядку ст. 303 КПК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області в порядку ст. 303 КПК України надійшла скарга ОСОБА_2 , у якій зазначено, що Вінницькою окружною прокуратурою Вінницької області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12024020040000679 від 11.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 332 КК України. Зазначає, що у даному кримінальному провадженні були обмежені його конституційні права, а саме під час досудового розслідування проводилися негласні слідчі (розшукові) дії. Працівниками прокуратури Вінницької обласної прокуратури йому відмовлено у повідомленні, на підставі яких процесуальних документів у кримінальному провадженні №12024020040000679 від 11.09.2024 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії та ознайомлення його зі всіма матеріалами НСРД. Враховуючи викладене просить скаргу задоволити та зобов`язати Вінницьку окружну прокуратуру Вінницької області повідомити його, на підставі яких процесуальних документів у кримінальному провадженні №12024020040000679 від 11.09.2024 проводилися негласні слідчі (розшукові) дії та ознайомити його зі всіма матеріалами НСРД.

Визначаючись щодо обґрунтованості вимог скарги слідчий суддя виходить з того, що згідно з пунктом 18 частини першої статті 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений статтею 303 КПК України, який не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2, 3 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, передбачені пунктами 5 та 6 частини першої цієї статті.

Із скарги вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує рішення прокурора про відмову в ознайомленні з процесуальними документами у кримінальному провадженні №12024020040000679 від 11.09.2024, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії та ознайомлення його зі всіма матеріалами НСРД.

Водночас, матеріалів звернення до прокурора із відповідним клопотанням та відповідної відмови прокурора до скарги не долучено.

Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення регламентовано положеннями статті 221 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 221 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається.

Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України до сторони кримінального провадження з боку захисту належать: підозрюваний, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв`язку з її смертю, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Як зазначено скаржником у даному кримінальному провадженні він має статус свідка.

Права та обов`язки свідка визначено статтею 66 КПК України. Зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статі свідок має право: 1) знати, у зв`язку з чим і в якому кримінальному провадженні він допитується; 2) користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями статті 50 цього Кодексу; 3) відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім`ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні ним, близькими родичами чи членами його сім`ї кримінального правопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положеннями статті 65 цього Кодексу не підлягають розголошенню; 4) давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача; 5) користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей, які йому важко тримати в пам`яті; 6) на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для давання показань; 7) ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно робити такі доповнення і зауваження; 8) заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 9) заявляти відвід перекладачу.

Як вбачається із статті 66 КПК України свідку не надано право ознайомлюватись з матеріалами кримінального провадження.

Отже за результатом системного аналізу положень ст. 3, 66, 221, 303, 304 КПК України слідчий суддя дійшов висновку що скаргу на рішення прокурора про відмову у ознайомленні з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій подала особа, яка не має права подавати скаргу.

Щодо посилання скаржника на вимоги статті 253 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.

Повідомлення осіб, щодо яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії та забезпечення права особи на інформацію щодо проведення стосовно неї негласних (слідчих) дій регламентовано статтею 253 КПК України та розділом VII Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до положень ст. 253 КПК України особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Згідно з п. 7.1.1. Інструкції особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження (ст. 253 КПК України).

Пунктом 7.1.2. Інструкції визначено, що у повідомленні зазначається вид негласної слідчої (розшукової) дії, а також подальше використання отриманих матеріалів у кримінальному провадженні або їх знищення.

Відповідно до п. 7.1.3. Інструкції конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Отже, з урахуванням викладеного, особа, конституційні права якої були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, інформується про таке обмеження шляхом письмового повідомлення, у якому зазначається вид негласної слідчої (розшукової) дії, а також подальше використання отриманих матеріалів у кримінальному провадженні або їх знищення. При цьому, надання доступу до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій не передбачено.

Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 304 КПК України скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Згідно з положеннями ч. 7 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, встановивши, що скаржник, який у даному кримінальному провадженні є свідком, подав скаргу на рішення прокурора про відмову в ознайомленні з матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, за своїм процесуальним статусом не наділений правом на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 66, 221, 303, 304, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 , подану 20.11.2025 в порядку ст. 303 КПК України, повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1