Постановление суда № 132000935, 24.11.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/13419/25

2/212/7237/25

У Х В А Л А

24 листопада 2025 року м. Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Борис О.Н., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛАГРОНЕТ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна

встановив:

В листопаді 2025 року, через систему «Електронний суд» до Покровського районного суду міста Кривого Рогу надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛАГРОНЕТ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Вирішуючи питання щодо прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Частиною 1 ст. 187 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку. передбаченому ст. 185 цього Кодексу.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом. За змістом ст.185 ЦПК України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка з огляду на засади обов`язковості судових рішень є обов`язковою для позивача. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України наслідки, пов`язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.

У зв`язку із зазначеним, звернення позивача до суду зобов`язує суддю до вчинення необхідних процесуальних дій з метою з`ясування можливості відкриття провадження у цивільній справі. Зокрема, з`ясуванню підлягають питання чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, для повернення позовної заяви, для відмови у відкритті провадження у справі.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Так, представник позивача просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на об?єкт нерухомого майна, що складається з: будівлі контори літ. А-1, боксу на 2 гаража літ Б, навісу літ В, частини замощення І, частини огорожі №1, огорожі №2, та розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та«Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».Електронна копіяписьмового доказуне вважаєтьсяелектронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Вимоги щодо засвідчення копії судового рішення визначені Розділом ХІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», затвердженої наказом Державної судової адміністрації України за № 814 від 20.08.2019 року (зі змінами).

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема наявністю рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 26 листопада 2024 року у справі №212/6187/24, залишеним без змін Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 травня 2025 року, які також зазначено в додатках до позову. Водночас, до матеріалів позову вказаних копій судових рішень, завірених належним чином, долучено не було.

Так, позивачу слід додати до позову копії вищезазначених судових рішень, засвідчених у встановленому Законом порядку.

Окрім того, представником позивача у позові зазначено, що відповідач, ТОВ «МЕТАЛАГРОНЕТ», здійснивши виділ своєї частки (52/100) в натурі та зареєструвавши її 03.03.2024 року як окремий об`єкт, припинив режим

спільної часткової власності на первісний об`єкт за адресою

АДРЕСА_1 .

Водночас, до позову не додано актуальних відомостей, станом на день звернення до суду з цим позовом, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, яке було, як зазначає позивач, зареєстроване ТОВ «МЕТАЛАГРОНЕТ» 03.03.2024 року як окремий об`єкт.

Також відповідно до вимог ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем, звертаючись до суду із вказаним позовом, заявлено вимогу майнового характеру визнання права власності на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Позивачем у позовній заяві зазначено ціну позову 2021,60 грн (з урахуванням ціни придбання майна на торгах 2023-2024 роки та зниженого коефіцієнту, у зв`язку з подачею позову через систему «Електронний суд».

Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності №20 від 22 грудня 1995 року, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» на підтвердження оцінки майна складається звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

Водночас, до позову не додано документів на підтвердження вартості спірного майна на час звернення з позовом до суду.

Враховуючи викладене, позивачу слід підтвердити вартість спірного нерухомого майна на час звернення до суду та, виходячи з цього, зазначити у позові його ціну, доплативши судовий збір у разі необхідності.

Зважаючи на вказане, у суду відсутня інформація про актуальну на даний час вартість спірної власності, а тому суд позбавлений можливості виконати вказівку ст. 185 ч. 2 ЦПК України і вказати точну суму судового збору, який можливо, підлягає сплаті.

Вказані недоліки перешкоджають у відкритті провадження у цивільній справі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов`язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.

Таким чином, зметою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог Закону.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛАГРОНЕТ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛАГРОНЕТ» про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали в зазначений строк позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернена зі всіма доданими до неї документами.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана 24 листопада 2025 року.

Суддя О. Н. Борис