Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 738/1999/25
№ провадження 2/738/670/2025
Рішення
іменем України
24 листопада 2025 року місто Мена Чернігівської області
Менський районнийсуд Чеpнiгiвськоїобластi в складi судді Парфененко О. Я., за участю секретаря судового засідання Зубкович Н. Ф., розглянувши цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
05вересня 2025до Менськогорайонного судуЧернігівської областічерез підсистему«Електронний суд»,що єскладовою частиноюЄдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційноїсистеми, надійшла позовна заява ТОВ «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 13 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 888351196 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 28 000,00грн,строком на30днів ізсплатою відсотків.14 січня2025року ТОВ«Манівео ШвидкаФінансова Допомога»уклав зТОВ «ТаліонПлюс» договірфакторингу №МВ-ТП/17.За умовамиякого ТОВ«Манівео ШвидкаФінансова Допомога»зобов`язавсявідступити накористь ТОВ«Таліон Плюс»вимоги,зазначені увідповідних Реєстрахправ вимоги,а ТОВ«Таліон Плюс»зобовязався їхприйняти тапередати грошовікошти заплату наумовах,визначених цимдоговором. Відповідачка порушила умови кредитного договору, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 85 075,20 грн. Позивач, посилаючись на статті 514, 525-526, 530, 610-611, 625, 1050, 1054 ЦК України, статті 4, 15, 84, 133-134, 137, 141, 175 ЦПК України, просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість за кредитним договором № 888351196 в розмірі 85075,25 грн; судові витрати у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Відповідачка відзив на позовну заяву не подала.
2.Позиції учасників справи під час розгляду справи по суті.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину своєї неявки суд не повідомила.
3.Фактичні обставинисправи,встановлені судом.
Суд встановив, що 13 листопада 2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії № 888351196 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого, ОСОБА_1 наданий кредит у розмірі 28000,00 грн, строком на 30 днів із сплатою відсотків (арк. с. 24-39).
Також відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 888351196 від 13 листопада 2024 року (арк. с. 22-23).
Згідно із заявою на отримання грошових коштів в кредит від 13 листопада 2024 року, ОСОБА_1 зазначає фінансовий номер телефону - НОМЕР_1 , номер картки - НОМЕР_2 (арк. с. 21 зворотна сторона).
Згідно Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «ПрофітГід», ТОВ «ПрофітГід» здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача: номер замовлення b3b2b7d4-4639-422c-bd73-c1184906fdbe; відправник ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» код 38569246; номер транзакції 43151-73318-55223; дата проведення 13 листопада 2024 року; сума переказу 28000,00 грн; номер платіжної картки НОМЕР_3 ; емітент платіжної картки Sense Bank; код авторизації 713555; опис Credit transaction 2494308924 ОСОБА_1 Договір (оферта): 888351196 від 13 листопада 2024 (арк. с. 40).
Згідно з листом АТ «Сенс банк» та випискою з рахунка приватного клієнта, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 ; 13 листопада 2024 року на картку № НОМЕР_4 зараховані грошові кошти в сумі 28000,00 грн (арк. с. 104-105).
Реквізити банківської карти № НОМЕР_4 в листі АТ «Сенс банк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними в п. 5.1 Договору кредитної лінії № 888351196 від 13 листопада 2024 року.
Згідно із Розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором № 888351196від 13листопада 2024року станом на 14 січня 2025 року у розмірі 60412,80грн (арк. с. 18-19).
14 січня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» уклав з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу № МВ-ТП/17. За умовами якого ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» зобов`язався відступити на користь ТОВ «Таліон Плюс» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобовязався їх прийняти та передати грошові кошти за плату на умовах, визначених цим договором (арк. с. 12-14, 18).
Відповідно до Реєстру прав вимог від 14 січня 2025 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 888351196 в сумі 60 412,80 грн, що складається з 28 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 17 012,80 грн заборгованості за відсотками, 1400,00 грн заборгованості по комісії,14 000,00 грн неустойки (арк. с. 15-17).
Згідно із Розрахунком заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Таліон Плюс» за договором № 888351196від 13листопада 2024року станомна 09червня 2025року маєнепогашену заборгованістьу розмірі85 075,20грн,що складаєтьсяз 28000,00грн заборгованостіза основноюсумою боргу,57075,20грн заборгованостіза відсотками,1400,00грн заборгованостіза комісією (арк. с. 19-21).
14 січня 2025 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» надіслало на адресу відповідачки ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги (арк. с. 41).
10 червня 2025 року ТОВ «Таліон Плюс» надіслало на адресу відповідачки ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання договору (арк. с. 41 зворотна сторона).
Адвокат Колінько А. надіслана на адресу відповідачки ОСОБА_1 досудову вимогу (арк. с. 42).
Відповідачка не подала докази, які б підтвердили виконання нею умов договору позики.
4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд встановив, що 13 листопада 2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 888351196 в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачка не виконала умови кредитного договору, не повернула кредит та не сплатила відсотки за користування кредитом.
У договорі сторони погодили всі істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розміру і типу процентної ставки.
Враховуючи наведене,суд дійшоввисновку задовольнитипозовні вимоги,стягнути звідповідачки накористь позивачазаборгованість задоговором №888351196від 13листопада 2024року урозмірі 85 075,20 грн, що складається з 28 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 57 075,20 грн заборгованості за відсотками, 1400,00 грн заборгованості за комісією.
При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: Договір про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року; Додаткову угоду № 1430 від 07 серпня 2025 року про надання правової допомоги до договору № 5 від 02 грудня 2024 року; Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 5 від 02 грудня 2024 року ; платіжна інструкція кредитного переказу коштів № 190 від 07 серпня 2025 року (арк. с. 44-50).
Суд дійшов висновку, що обсяг та розмір наданих адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» послуг та виконаних робіт є обґрунтованими, оскільки у повній мірі узгоджується з матеріалами справи, тому необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
З урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку стягнути з відповідачки на користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору при поданні позовної заяви до суду.
На підставівикладеного,керуючись статтями 263 265 ЦПК Укpаїни, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» 85075,20 грн заборгованості за договором кредитноїлінії №888351196від 13листопада 2024року,яка складаєтьсяз:28 000,00 грн - заборгованості за основною сумою боргу, 57 075,20 грн - заборгованості за відсотками, 1400,00 грн заборгованості за комісією.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» 2 422,400 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 5000,00 витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс», місцезнаходження місто Чернігів, вулиця Жабонського, 13, ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України 39700642.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Суддя О.Я. Парфененко
Судебное решение № 132000065, Менський районний суд Чернігівської області было принято 24.11.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные сведения.
то решение относится к делу № 738/1999/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: