Постановление суда № 131999425, 20.11.2025, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/12380/24 1-кс/335/3854/2025

20 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Слідчий суддяВознесенівського районногосуду містаЗапоріжжя ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,за участюпрокурора ОСОБА_3 ,підозрюваного ОСОБА_4 ,захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні клопотанняпрокурора відділуЗапорізької обласноїпрокуратури ОСОБА_3 , подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.10.2024.2024 року за № 42024080000000112, про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, такого, який має вищу освіту, одруженого, працевлаштованого комерційним директором ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого як ВПО за адресою: АДРЕСА_2 ,такого,що фактичнопроживає заадресою АДРЕСА_3 ,ранішене судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 строком до 22.12.2025 включно, з покладенням відповідних обов`язків.

Клопотання обґрунтоване посиланням на таке.

У кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 24.10.2024.2024 року за № 42024080000000112, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, яке кваліфікується як заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах, в умовах воєнного стану.

22.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 26.09.2025 відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 22.11.2025 включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На момент обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, згідно вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, були встановлені наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились.

Термін дії запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 спливає 22.11.2025 року.

Разом з тим, закінчити розслідування у 2-х місячний строк, який спливає 22.11.2025, немає можливості, у зв`язку з тим, що по вищевказаному кримінальному провадженню необхідно виконати наступне:

- провести огляд вилученої в ході проведення обшуків документації та здійснити її аналіз;

- провести тимчасовий доступ до документів щодо руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який на даний час перебуває на виконанні у володільця вказаних документів, а саме АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_4 »;

- провести тимчасовий доступ до документів, щодо руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », який на даний час перебуває на виконанні у володільця вказаних документів, а саме АТ « ІНФОРМАЦІЯ_6 »;

- провести тимчасовий доступ до документів, щодо руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_7 », який на даний час перебуває на виконанні у володільця вказаних документів, а саме АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_8 »;

- провести тимчасовий доступ до документів, щодо руху коштів по розрахунковому рахунку ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який на даний час перебуває на виконанні у володільця вказаних документів, а саме АТ « ІНФОРМАЦІЯ_10 »;

- провести тимчасовий доступ до документів, а саме до оригіналів документів по взаємовідносинам між ІНФОРМАЦІЯ_11 та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який на даний час перебуває на виконанні у володільця вказаних документів, а саме у ІНФОРМАЦІЯ_11 ;

- отримати відповідь на запит, який був відправлений на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 »;

- за результатами отриманих оригіналів документів в ході тимчасового доступу до документів у ІНФОРМАЦІЯ_11 вирішити питання про призначення судової почеркознавчої експертизи.

Провести вказані слідчі дії у передбачений законом строк не представилось можливим у зв`язку зі значною кількістю та тривалістю слідчих дій, без яких не можливо завершити досудове розслідування.

У зв`язку з чим, постановою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури від 17.11.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42024080000000112 від 24.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 за ч. 5 ст. 191 КК України, до трьох місяців, тобто до 22.12.2025.

Відтак, прокурор просив продовжити й раніше обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.12.2025.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, пославшись на викладені у ньому факти і норми права.

Захисник підозрюваного, адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання і просив відмовити у ньому або змінити запобіжний захід на менш суворий. В обґрунтування заперечень захисник послався на необґрунтованість і надуманість підозри, а також на необґрунтованість і суперечливість самого клопотання. На думку сторони захисту, правовідносини, з приводу яких ОСОБА_4 повідомлено про підозру, мають характер суто господарського спору, з приводу чого триває розгляд справи у господарському суді міста Києва. Також на думку сторони захисту, в період, охоплений підозрою, ОСОБА_4 не входив до складу органів управління ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », не мав відповідних службових повноважень і не міг впливати на прийняття управлінських рішень щодо розпорядження коштами, що надійшли з бюджету в межах виконання господарських договорів. Також захист посилався на те, що клопотання не містить належного обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту, до нього не додано матеріалів, які свідчили б про те, що протягом останніх двох місяців, вчинялись певні слідчі та інші процесуальні дії, і що завершення досудового розслідування є неможливим з об`єктивних причин. У клопотанні містяться ствердження про наявність підстав для взяття підозрюваного під вартою, та водночас наявні ствердження про необхідність продовження домашнього арешту. Наявність ризиків впливу на свідків, ухилення від досудового розслідування та вчинення інших кримінальних правопорушень також нічим не підтверджується, на думку сторони захисту. Зокрема, протягом перебування під цілодобовим домашнім арештом підозрюваний не вчинив жодного порушення режиму відбування цього запобіжного заходу.

Підозрюваний підтримав доводи свого захисника.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент вчинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Як випливає з доданих до клопотання матеріалів кримінального провадження, станом час вирішення питання про запобіжний захід обґрунтованість підозри підтверджується доданими до клопотання доказами, і самим підозрюваним не оспорюється.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

На підтвердження обґрунтованості підозри сторона обвинувачення надала докази, зібрані в ході досудового розслідування, а саме:

- заяву ІНФОРМАЦІЯ_11 від 16.10.2024 №28/1657 про вчинене кримінальне правопорушення;

- матеріали запиту в порядку ст.93 КПК України на адресу ІНФОРМАЦІЯ_11 за вих.№614/6-2024 від 05.11.2024;

- протокол огляду місця події від 12.11.2024 за адресою: АДРЕСА_4 ;

- матеріалами судової будівельно-технічної експертизи (висновок експерта №1237-24 від 29.01.2025);

- матеріали ІНФОРМАЦІЯ_12 (висновок аналітичного дослідження №29/08-01-08-13/25891336 від 30.07.2025);

- протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 28.11.2024;

- протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 02.12.2024;

- протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 03.12.2024;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 05.12.2024;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.01.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 09.01.2025;

- матеріали судової економічної експертизи (висновок експерта №СЕ-19/108-25/18842-ЕК);

- матеріали запиту в порядку ст.93 КПК України на адресу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за вих.№6745/6-2024 від 02.12.2024;

- інші матеріалами кримінального провадження/

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів, зазначених вище, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої (такої, що не є явно необґрунтованою) підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Тому слідчий суддя відхиляє відповідні доводи сторони захисту.

Щодо наявності ризиків.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що на теперішній час існують такі заявлені органом досудового розслідування судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження того, що вже розпочате;

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконного впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створитимуть загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

При вирішенні щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що, з одного боку, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину корисливої спрямованості, а з іншого має ряд життєвих обставин, які у сукупності не дають достатніх підстав для висновку про те, що лише тримання його під вартою здатне запобігти ризикам, на які посилається сторона обвинувачення.

Так, ОСОБА_4 раніше не судимий і до інших видів юридичної відповідальності не притягався, є офіційно працевлаштованою особою, має стійкі соціальні зв`язки, стабільний заробіток та житло у місті Києві.

Також прокурор у клопотання про продовження запобіжного заходу не посилався, і не надав відповідних доказів щодо того, що ОСОБА_4 до повідомлення про підозру або після цього тим чи іншим способом робив спроби приховати чи знищити докази, чинити тиск на свідків чи інших підозрюваних, створювати перешкоди для встановлення об`єктивних обставин розслідуваного діяння, і взагалі, що підозрюваний схильний до систематичної протиправної діяльності, має сформовані психологічні установки на порушення загальновизнаних норм поведінки у суспільстві.

Самий факт підозри у вчиненні особливого тяжкого злочину не може бути єдиною і достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.

Також при обранні запобіжного заходу слідчий суддя виходив з того, що, з огляду на характер підозри, суспільний резонанс навколо цього кримінального провадження, статус підозрюваного, зайняття ним посади у керівних органах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », - неможна бути абсолютно впевненим у тому, що після повідомлення про підозру ОСОБА_4 не буде вдаватись до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, впливу на свідків та переховування, оскільки від цього, можливо, буде залежати його подальша доля. Отже, застосування до підозрюваного запобіжного заходу є виправданим.

Прокурор у своєму клопотанні, окрім узагальнених посилань на продовження існування ризиків, що обумовлювали б продовження тримання підозрюваного під цілодобовим домашнім арештом, не надав матеріалів досудового розслідування, з яких можна було зробити такий висновок. Відтак, слідчий суддя змушений взяти до уваги доводи сторони захисту щодо того, що клопотання про продовження запобіжного заходу обґрунтовується тими самими матеріалами, що надавались разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу.

Зокрема, у клопотанні та доданих до нього матеріалах відсутні відомості про проведені протягом останніх двох місяців слідчі дії та їх результати, а також відомості про поведінку підозрюваного, які вказували б на те, що ОСОБА_4 потребує продовження перебування під цілодобовим домашнім арештом.

Водночас загальновизнаним є те, що зі спливом часу, за недоведеністю іншого, ступінь ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазвичай зменшується.

Слідчий суддя в силу принципів диспозитивності і змагальності розглядає клопотання прокурора в межах доводів і доказів, що містяться у ньому.

Відтак, слідчий суддя приходить до висновку, що строк запобіжного заходу слід продовжити в межах строку досудового розслідування, але водночас вбачає підстави, за недоведеністю іншого, для пом`якшення режиму перебування під домашнім арештом шляхом обмеження його певним часом доби.

Також слідчий суддя вбачає за необхідне уточнити формулювання покладеного на підозрюваного обов`язку утримуватись від спілкування з певними особами, з метою усунення можливої невизначеності у цьому питанні.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 194, 199, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період часу починаючи з 20.11.2025 і до 22.12.2025 включно, змінивши цілодобовий режим домашнього арешту на домашній арешт протягом певного часу доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом строку дії цієї ухвали, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК Україниобов`язки:

не покидатимісце проживанняза адресою АДРЕСА_3 , щодня, в період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби;

не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

негайно повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

утриматися від спілкування з особами, про яких йому відомо, що вони є свідками у цьому кримінальному провадженні, та представниками потерпілої юридичної особи у даному кримінальному провадженні, з питань, пов`язаних з цим кримінальним провадженням;

прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за межі України, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Копію ухвали для виконання передати до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Повний текст ухвали оголошений о 13 год. 15 хв. 24.11.2025.

Слідчий суддя ОСОБА_1