Постановление суда № 131952147, 21.11.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

"21" листопада 2025 р. справа № 520/14218/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні суду від 11.07.2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №204750022387 від 20.02.2025 у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на приватному підприємстві «АСД» (код ЄДРПОУ 21814801) з 28.10.1994 року по 09.02.2005 рік.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 лютого 2025 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано заяву про виправлення описки, в якій просить суд вірно зазначити належного відповідача - територіальне управління Пенсійного фонду України по всьому тексту рішення.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що 13.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком. Заява Позивача про перехід на пенсію за віком та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2025 № 204750022387 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Після розгляду заяви про призначення пенсії, електронна пенсійна справа ОСОБА_1 засобами програмного забезпечення була передана до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання Позивача ( АДРЕСА_1 ). Оскільки взяття на обік та виплата пенсійних коштів відбувається за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи, належним відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зауважує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не було стороною по справі № 520/14218/25, не було залучено до її розгляду в якості відповідача, відповідно не приймало участі в розгляді питання по суті та не надавало заяв, пояснень, тощо. Проте, в резолютивній частині рішення саме на Головне управління покладено зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що наявні підстави для виправлення помилки у рішенні суду від 11.07.2025 року.

Згідно частинами 1, 2 статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Зазначена стаття передбачає можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (не юридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Верховний Суд в постанові від 27.10.2022 року у справі №524/7611/16-а зазначив, що описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків тощо. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів тощо. Вирішуючи питання щодо виправлення описки, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Тобто, під опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.

Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.

Як зазначив Верховний Суд в ухвалах від 10 липня 2018 року у справі №456/3878/17 та від 15 травня 2018 року у справі № 405/1481/15-а (2-а/405/67/15), а також в постановах від 18 вересня 2018 року у справі № 766/9580/17, від 08 листопада 2018 року у справі № 210/3599/16-а, під опискою слід розуміти помилку, яка порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що має вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Суд звертає увагу, що, виправляючи описку, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).

Суд зазначає, що виправлення відповідача на якого покладено зобов`язання з виконання рішення суду з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, фактично змінює редакцію судового рішення на іншу, тобто призведе до втручання в законність, обґрунтованість, обов`язковість і незмінність судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи.

Відтак, вказані зміни, на переконання суду не є очевидною помилкою в розумінні статті 253 КАС України та зазначених вище правових позицій Верховного Суду, а є зміною суті та змісту судового рішення в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи на приватному підприємстві «АСД» (код ЄДРПОУ 21814801) з 28.10.1994 року по 09.02.2005 рік та повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 13 лютого 2025 року про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду.

Суд зазначає, що наведені заявником обставини, як підстава для внесення виправлення описки, не є ані очевидною арифметичною помилкою, ані опискою в розумінні приписів ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник фактично просить змінити зміст рішення суду шляхом зміни сторони (відповідача).

Натомість, положеннями частин 1, 4 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом, а отже вказані заявниками доводи були підставною для звернення до суду апеляційної чи касаційної інстанції з апеляційною чи касаційною скаргою.

Таким чином, суд зазначає, що наведені відповідачем у заяві про виправлення описки доводи не є помилками і описками у судовому рішенні, в розумінні статті 253 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 253, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виправлення описки у рішенні суду від 11.07.2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бідонько А.В.