Решение № 131934643, 20.11.2025, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6290/25

Провадження № 2/750/1965/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2025 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді Косенка О.Д.,

секретар Салтан К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

09 травня 2025 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі- Позивач) через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 25.11.2019 у розмірі 35842 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту 28819,26 грн та за простроченими відсотками 7022,74 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.11.2019 Відповідач подав до Позивача заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яку засвідчив власним підписом з використанням планшету тобто вступив з банком у кредитні правовідносини, уклавши договір споживчого кредиту (далі - Договір).

Відповідач, користувався кредитним лімітом, повертав використані суми та сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив своєчасне погашення кредиту та процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 35842 грн, яку Позивач просить стягнути на його користь з Відповідача. Також просить стягнути понесені Позивачем судові витрати, які складаються із сплаченого за подачу позову судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Також від Позивача разом з позовною заявою надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 19.06.2025 розгляд справи призначено на 12.08.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова, згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 вересня 2025 року справу визначено судді Деснянського районного суду м. Чернігова Косенку О.Д., ухвалою якого від 08.09.2025 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

У зв`язку з неявкою Відповідача розгляд справи судом відкладено на 20.11.2025 та здійснено повторний виклик сторін.

В судове засідання Відповідач повторно не з`явився, будучим належним чином повідомленим рекомендованим листом, про розгляд справи, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Верховного Суду від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 23.01.2023 у справі 496/4633/18,від 22.03.2023 у справі № 905/1397/21, від 30.08.2023 у справі № 910/10477/22.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Також Відповідач у строк встановлений судом відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, судом здійснено заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25 листопада 2019 року Відповідач подав до Позивача заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, яку засвідчив власним підписом з використанням планшету (а.с. 41), тобто вступив з банком у кредитні правовідносини, уклавши договір споживчого кредиту.

На підставі вищевказаної анкети-заяви Відповідачу відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 31000,00 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту Відповідач отримав кредитну картку номер - НОМЕР_1 , строк дії 10/23, тип -Універсальна.

Після спливу строку дії першої картки Відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримана кредитна картка номер - НОМЕР_2 , строк дії - 01/22, тип - Карта Універсальна.

Договором (заявою про приєднання) визначено наступні умови кредитування: Тип кредиту: відновлювана кредитна лінія (п. 1.2). Сума/ліміт кредиту: не перевищує 50000 грн для карт «Універсальна». (п. 1.2). Строк кредитування: 20 років (п. 1.2). Спосіб надання: безготівковим шляхом (п. 1.2). Мета отримання кредиту: споживчі цілі (п. 1.2). Процентна ставка: 43,2 відсотків річних для карт «Універсальна». (п. 1.3).

Згідно з п. 1.4. Договору повернення кредиту здійснюється шляхом договірного списання з рахунку клієнта, у т.ч. за рахунок кредитного ліміту, процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: 5 % від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, починаючи з другого місяця прострочення.

Відповідач, користувався кредитним лімітом, повертав використані суми та сплачував відсотки за користування кредитом, але припинив своєчасне погашення кредиту та процентів.

Рух коштів по відкритому банківському рахунку у період з 23.02.2022 по 01.04.2025 та реквізити кредитних карток підтверджуються Випискою банку від 17.04.2025 за договором б/н за період 25.11.2019-17.04.2025 (а.с. 27-39).

Отже Позивач виконав свої зобов`язання за договором, відкривши відповідачу картковий рахунок та встановивши кредитний ліміт, а також надавши Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

У свою чергу, Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язанням щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними не виконав.

Згідно з Розрахунком заборгованості за договором б/н від 25.11.2019, укладеного між ПриватБанком та клієнтом, станом на 15.04.2025 (а.с. 21-26), Відповідач мав заборгованість перед Позивачем у розмірі 35842 грн, яка складається із 28819,26 заборгованості за тілом кредиту та 7022,74 грн заборгованості за простроченими відсотками.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та правові норми, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить таких висновків.

Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК Україниборжник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Відповідно до частин першої, другої статті 1056-1 Цивільного кодексу Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина першастатті 634 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини перша, друга статті 639 Цивільного кодексу України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (абзац перший частини першої статті 207 ЦК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина першастатті 1055 ЦК України).

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення (частина першастатті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні визначені Законом України «Про електронну комерцію», який встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті205,207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.112021 у справі № 243/6552/20, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 року у справі №127/33824/19 та інших.

Таким чином, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вказані вище Договори вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність за невиконання договірних умов, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору на таких умовах.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Наданий банком розрахунок заборгованості Відповідачем не спростований.

Ураховуючи те, що фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку Відповідачем не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином Відповідач не виконав, протягом дії договору не сплачував кредит вчасно та у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача витрати по оплаті судового збору.

При пред`явленні позовної заяви Позивачем визначено ціну позову у розмірі 35842 грн, а отже, сума судового збору, що підлягає сплаті становить 2422,040 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Позовна заява подана через систему «Електронний суд», а тому із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору, належного до сплати, становить 2422,40 грн.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (місто Київ, вулиця Грушевського, будинок № 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 25.11.2019 № б/н у розмірі 35842 (тридцять п`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Олег КОСЕНКО