Решение № 131916248, 20.11.2025, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/736/25

Провадження №2/151/329/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

20 листопада 2025 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Добровольської М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан", треті особи, які не заявляють самостійних вимог : приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Пригуза С.Д. звернувся до суду, в інтересах ОСОБА_1 з вищевказаною позовною заявою. Позовні вимоги мотивує тим, що, як зазначено у виконавчому написі, що 01 лютого 2020 року між ТОВ "Мілоан" тапозивачем,нібито укладенийкредитний договір№1560260.01квітня 2025 року позивачу з Єдиного реєстру боржників стало відомо, що по ньому приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження № 63168053 про стягнення коштів на підставі документа виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.. З інформації про виконавче провадження від 13.05.2025 стало відомо, що 01.10.2020 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. відкрито виконавче провадження ВП № 63168053 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая О.С. № 47019 від 16.09.2020 про стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 14 413 гривень 20 копійок з яких: заборгованість складає у розмірі 13 102 гривні 91 копійка, плата за витрати виконавчого провадження, з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця - 1 310 гривень 29 копійок. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження ВП № 63168053 позивач вважає, що виконавчий напис № 47019 від 16.09.2020 вчинено з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих-написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про стягнення заборгованості. По-перше, відповідно до підпунктів 1.1-1.2 Глави 16 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій) та статті 87 Закону України ''Про нотаріат'', для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів), для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитними договорами, подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. Відповідно до статті 88 Закону України ''Про нотаріат'', нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Звернув увагу на те, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус, третя особа, не отримувала від відповідача та позивача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначені у виконавчому написі, є безспірними. Розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, процентах річних та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису. Вчиняючи виконавчий напис, нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вказану норму закону. Розрахунок розміру невиконаних зобов`язань за кредитним договором у виконавчому напису зроблено відповідачем одноособово без урахування думки та позиції позивача та не відповідає дійсній сумі заборгованості. Виконавчий напис було вчинено на підставі розрахунку заборгованості, підготовленого працівниками банку, який є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків відповідача і не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Отже, безспірність заборгованості підтверджується документами, передбаченими переліком документів, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувана з підписом боржника про його отримання. Отже, на підставі документів, наданих відповідачем третій особі 1 із заявою про вчинення виконавчого напису, не можна встановити безспірність вимог відповідача до позивача, а отже виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення нотаріальних дій з порушенням закону. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що є достатні правові підстави вважати виконавчий напис № 47019 від 16.09.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. щодо стягнення заборгованості, вчиненим з порушенням вимог законодавства та таким, що не підлягає виконанню. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.. від 16.09.2020, зареєстрованого в реєстрі за № 47019 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ ''Мілоан'' заборгованості за кредитним договором № 1560260 від 01.02.2020 в сумі 13 102 гривні 91 копійка та стягнути з ТОВ ''Мілоан'' на користь ОСОБА_1 1 211 гривень 20 копійок сплаченого при подачі позову судового збору.

Ухвалою судувід 15 вересня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, з викликом сторін та призначено справу до судового розгляду.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Пригуза С.Д. у судове засідання не з`явилися, однак ОСОБА_2 подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позов просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю ''Мілоан'' усудові засідання призначені на 16.10.2025 та 20.11.2025 не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку судових повісток до електронного кабінету відповідача. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний нотаріус Житомирського міськогонотаріального округуГораєм О.С. у судові засідання призначені на 16.10.2025та 20.11.2025 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення повісток за адресою зазначеною у позовній заяві, рекомендовані повідомлення повернулися без вручення адресату, з відміткою ''адресат відсутній за вказаною адресою''. Заяв та клопотань до суду не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Р.В. у судові засідання призначені на 16.10.2025та 20.11.2025 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчать розписки про вручення поштових відправлень. Заяв та клопотань до суду не подав.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено,що 16вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчийнапис,який зареєстрованийв реєстріза №47019,про зверненнястягнення з ОСОБА_1 ,яка є боржником за кредитним договором №1560260 від 01 лютого 2020 року укладеним нею та ТОВ "Мілоан''. Стягнення заборгованості проводиться за період з 11 березня 2020 року по 11 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 13 102 гривні 91 копійка, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 462 гривень 35 копійок; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6 800 гривень 56 копійок та прострочена заборгованість за комісією 840 гривень. (а.с.19)

01 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Київ Клименком Р.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №63168053, про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан'' заборгованість в розмірі 13 102 гривні 91 копійка та зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 1 310 гривень 29 копійок. (а.с.16-17)

Представник позивачки адвокат Пригуза С.Д. в позовній заяві зазначив, що нотаріус не перевірив безспірності заборгованості що, на його думку, є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Перевіряючи дотримання вимог законодавства щодо підстав видачі приватним нотаріусом Гораєм О.С. оскаржуваного виконавчого напису, суд дійшов висновку про наявність порушення закону при його видачі з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.19 № 487/10132/14-ц у справі № 6-67цс15 вказано, що суд має самостійно визначити, яку вимогу по суті, а не за формою, поставив позивач, і застосувати належні норми права. Зазначений підхід відповідає принципу jura novit curia ("суд знає закони"), згідно з яким неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України "Про нотаріат" та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 .

Згідно із ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Згідно із ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин". Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема розділ "Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин", а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст.87 Закону України "Про нотаріат" та постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Отже, приватним нотаріусом при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не враховано тієї обставини, що норми, які визначають перелік документів, що підтверджують безспірність заборгованості по кредитному договору, за яким боржником допущено прострочення платежів, вже не чинні, та не врахував, що у сторін можливий спір щодо розміру заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі № 754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону україни "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Також не встановлено, що при вчиненні напису нотаріусом отримано від ТОВ "Мілоан''первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, зазначений у виконавчому написі, є безспірними.

Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що ТОВ "Мілоан'', позивачу направлено письмову вимогу про усунення порушення виконання зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про те, що під час вчинення спірного виконавчого напису у нотаріуса не було доказів визнання позивачем суми заборгованості, пред`явленої до стягнення.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Наведена правова позиція сформована Верховним Судом, яка викладена у постанові від 06 травня 2020 року по справі № 320/7932/16-ц.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, вчиняючи виконавчий напис, приватний нотаріус Горай О.С. не врахував та не перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив вимоги ч.1 ст.88 Закону України "Про нотаріат" про безспірність заборгованості, належних доказів протилежного останньою суду не надано. Крім того, кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно квитанції №42 від 23.05.2025 в сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на її користь.

Керуючись статтями 15, 16, 18 ЦК України, статтями 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, статтями 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-284, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 47019 від 16 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан''заборгованості за кредитним договором №1560260 від 01 лютого 2020 року у сумі 13 102 (тринадцять тисяч сто дві) гривні 91 копійка.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілоан''на користь ОСОБА_1 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору за подання до суду позову.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

Повне найменування (ім`я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілоан''(місцезнаходження:вул. Багговутівська, буд. 17/21, м. Київ, поштовий індекс 04107, код ЄДРПОУ40484607).

Треті особи без самостійних вимог:

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження : вул. В. Бердичівська, 35, м. Житомир, поштовий індекс 10008)

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович (місцезнаходження: вул. Черчилля Вінстона, буд. 42 офіс 327 м. Київ, поштовий індекс 02094).

Суддя Людмила ТОКАРЧУК