Постановление суда № 131901592, 19.11.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/6741/25

Провадження №: 1-кп/336/1357/2025

У Х В А Л А

про підготовче судове засідання

19 листопада 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянувши в порядку дистанційного судового провадження у режимі відеоконференції у підготовчому відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч.1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ч.2 ст. 303 КПК України, Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.

Захисником ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_13 суду подана скарга, за якою заявник просить визнати дії старшого слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_14 щодо порушення права на захист ОСОБА_8 під час затримання згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відносно ОСОБА_8 від 30.07.2024 та повідомлення про підозру від 30.07.2024 року незаконними; визнати незаконним затримання ОСОБА_8 згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину відносно ОСОБА_8 від 30.07.2024.

У судовому засіданні сторона захисту підтримала вказану скаргу, а прокурор на неї заперечив як на безпідставну.

Судом встановлено, що 30.07.2024 року старшим слідчим в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_14 в межах цього кримінального провадження №62023000000000327 від 19.04.2023 року було затримано ОСОБА_8 , про що 30.07.2024 року о 14:20 було складено відповідний протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

Так під час затримання, та складання протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину відносно ОСОБА_8 від 30.07.2024 року, був присутній адвокат ОСОБА_15 , який, на думку захисника, не мав повноважень на надання правової допомоги підозрюваному у кримінальному провадженні ОСОБА_8 та не мав повноважень на надання правової допомоги по кримінальному провадженню в органах Державного Бюро Розслідувань. Тобто, за позицією захисника, під час затримання ОСОБА_8 було порушено право на захист, з чого вбачається недопустимість доказів, отриманих внаслідок такого затримання.

При цьому, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч.1 ст. 89 КПК України).

З огляду на вказані положення Закону, під час підготовчого провадження оцінка судом доказів сторони обвинувачення є передчасною, а тому скаргу захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 на незаконнідії слідчогов ОВСГСУ ДБР ОСОБА_14 наразі слідзалишити безрозгляду,надавши оцінкувикладених уній доводаму нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті справи.

Крім того, ОСОБА_16 в особі адвоката ОСОБА_17 суду подана суду на бездіяльність слідчого, за якою заявник просить зобов`язати уповноважену особу Головного слідчого управління Національної поліції України, негайно повернути, вилучене під час обшуку 30.07.2024 року, належне на праві власності ОСОБА_16 майно: транспортного засобу марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Audі A7.

У судовому засіданні сторона захисту підтримала вказану скаргу, а прокурор на неї заперечив як на безпідставну.

Як наголошує скаржник, з матеріалів досудового розслідування (які відображені в реєстрі) 30.07.2025 року до постановлення ухвали слідчого судді було проведено обшук транспортного засобу «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , який в подальшому було вилучено та передано на зберігання до спеціального майданчику ГУНП у місті Києві.

Судом встановлено, що 13.08.2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва було надано дозвіл слідчим слідчої групи у кримінальному провадженні № 62023000000000327 від 19.04.2023, на проведений 30.07.2024 року, обшук автомобіля марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 який належить ОСОБА_16 та фактично використовується ОСОБА_11 , з метою виявлення та вилучення: автомобіль марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 ; паперові коробки від СІМ-карт ТОВ «лайфселл» N?N? НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 в кількості 5 шт.; паперову коробку від СІМ-карти ПрАТ «ВФ Україна» N? НОМЕР_9 1 шт.; коробку від мобільного телефону Apple iPhone S/N: НОМЕР_10 , IMEI: НОМЕР_11 ; три тримачі пластикові від СІМ-карт ТОВ «лайфселл»; дві банківські карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 та N НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Audі A7.

На думку скаржника, вбачається відсутність законних підстав для утримання органом досудового розслідування належного ОСОБА_16 майна, з огляду на що орган досудового розслідування орган досудового розслідування допустив протиправну бездіяльність,, яка полягає у неповернені належного ОСОБА_16 майна, що в свою чергу є порушенням норм Конституції України щодо прав на вільне володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другої цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Законодавець в ч.2 ст. 167 КПК України вказує, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Аналіз змісту ст.168 КПК України свідчить, що тимчасово вилученим може вважатися майно, яке одержане в результаті затримання особи в порядку, передбаченому ст.ст. 207, 208 КПК України; 2) обшуку; 3) огляду.

При цьому тимчасово вилученими вважаються: при затриманні - усі речі, документи, гроші тощо; при обшуку - речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу (ч.7 ст.236 КПК України); при огляді - речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу (ч.5 ст.237 КПК України).

Таким чином, вирішення питання про те, чи є майно, яке потрапило до уповноваженої службової особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею. Тобто, речі, на вилучення яких під час обшуку чи огляду дав дозвіл слідчий суддя, не вважаються тимчасово вилученими.

Як слідує з ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2025 року, судом було надано дозвіл слідчим на проведений 30.07.2024 року, обшук автомобіля марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 який належить ОСОБА_16 та фактично використовується ОСОБА_11 , з метою виявлення та вилучення: автомобіль марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 ; паперові коробки від СІМ-карт ТОВ «лайфселл» N?N? НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 в кількості 5 шт.; паперову коробку від СІМ-карти ПрАТ «ВФ Україна» N? НОМЕР_9 1 шт.; коробку від мобільного телефону Apple iPhone S/N: НОМЕР_10 , IMEI: НОМЕР_11 ; три тримачі пластикові від СІМ-карт ТОВ «лайфселл»; дві банківські карти АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_12 та N НОМЕР_13 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Audі A7.

Отже, вилучене під час обшуку 30.07.2024 року майно: транспортний засіб марки «Audi A7» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 на автомобіль Audі A7, в розумінні КПК України, за наявності на те дозволу слідчого судді не набуло статусу тимчасово вилученого, а тому відсутні підстави для вирішення питання про арешт такого майна, оскільки останнє яке потрапило до уповноваженої службової особи органу досудового розслідування через дозвіл на його вилучення слідчим суддею, а тому подана скарга в інтересах ОСОБА_16 задоволенню й не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 314, 331, 392, КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду скаргу захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_13 на незаконні дії слідчого в ОВС ГСУ ДБР ОСОБА_14 .

Залишити без задоволення скаргу ОСОБА_16 на бездіяльність слідчого.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Визначення часу та дати оголошення повного тексту ухвали 16-30 год. 24.11.2025.

Суддя ОСОБА_1