Решение № 131879436, 22.10.2025, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/817/25

Провадження № 2/630/356/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області в складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Зубахіної А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботині Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 630/817/25 (провадження № 2/630/356/25) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, та ОСОБА_2 , про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

встановив:

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала, що вона є матір`ю відповідача ОСОБА_3 та бабусею малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дитини є ОСОБА_2 , з яким відповідач ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі до грудня 2021 року. Вже на той час дитина проживала з батьком та перебувала на його повному утриманні. З квітня 2024 року ОСОБА_3 почала проживати однією сім`єю з іншим чоловіком та взагалі припинила займатися вихованням сина, не піклується про його добробут та стан здоров`я, та й взагалі не бажає з ним спілкуватися. Та оскільки ОСОБА_3 не надавала жодної фінансової допомоги в утриманні сина, то його батько ОСОБА_2 вимушений був звернутися до Люботинського міського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 . Але й в примусовому порядку ОСОБА_3 не бажає допомагати в утриманні сина, на що вказує виникла з її боку заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 13378,00 грн. Наразі малолітній ОСОБА_6 проживає саме з нею, ОСОБА_1 , оскільки його батько ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом. Мати дитини ОСОБА_3 від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до сина ухиляється, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом. Тому вона, ОСОБА_1 , як бабуся дитини, змушена була звернутися з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 09 липня 2025 року було відкрито провадження в справі та відповідачу був встановлений строк у 15 днів з дня одержання копії ухвали на подання відзиву на позов.

Копії ухвали про відкриття провадження в справі та матеріалів позовної заяви було отримано відповідачем ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку 18 вересня 2025 року за адресою фактичного місця проживання. Протягом встановленого судом строку відповідачем відзив не поданий.

Третьою особою ОСОБА_2 копії ухвали про відкриття провадження в справі та матеріалів позовної заяви отримані в приміщенні суду 23 липня 2025 року. Протягом встановленого судом строку третьою особою письмових пояснень щодо заявленого позову не подано.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 була викликана шляхом надсилання засобами поштового зв`язку судової повістки за адресою її місця проживання. Судову повістку відповідачем отримано 18 вересня 2025 року, що підтверджується її підписом у зворотному поштовому повідомленні про отримання рекомендованого листа. Виходячи зі змісту ч. 8 ст. 128, ч. 4 ст. 130 ЦПК України, суд вважає, що відповідачу у належний спосіб була вручена судова повістка. Але відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, причини її неявки суду невідомі, відзив на позов нею не поданий. Суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідача в заочному судовому засіданні та на підставі наявних в ній матеріалів.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. Вона пояснила, що її донька ОСОБА_3 після розірвання шлюбу з ОСОБА_2 залишалась проживати з сином в її будинку. Але згодом вона почала зустрічатися з іншим чоловіком на ім`я ОСОБА_7 та в січні 2024 року переїхала жити до нього разом з сином ОСОБА_5 . Однак влітку 2024 року онук ОСОБА_5 прийшов до неї, ОСОБА_1 , додому і попросився жити з нею, бо матір зі своїм співмешканцем постійно пиячать та ображають його. Від тоді онук проживає з нею постійно. В свою чергу, вона неодноразово намагалася вплинути на свою доньку, аби вона змінила своє ставлення до ОСОБА_5 та до свого способу життя. Натомість ОСОБА_3 з вересня 2024 року взагалі припинила з нею будь-яке спілкування. Також позивач пояснила, що ОСОБА_3 не виявляє бажання зустрічатися з сином, хоча він їй не одноразово пропонував. В серпні 2025 року, коли у ОСОБА_5 був день народження, ОСОБА_3 мала намір привітати сина зі святом, але не прийшла. Тому її слід позбавити батьківських прав.

Третя особа ОСОБА_2 заявлений позов підтримав та просив його задовольнити. Він пояснив, що дійсно перебував з ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за її ініціативою в той час, коли він перебував у Польщі на заробітках. В Україну він повернувся у 2022 році і тоді ОСОБА_3 разом з їх спільним сином ОСОБА_5 проживали в будинку ОСОБА_1 . На той час в його будинку по АДРЕСА_1 умови проживання були недостатніми для проживання дитини, тому він не заперечував проти того, що син проживає з матір`ю, хоча ОСОБА_5 не заперечував проти того, аби жити саме з ним, його батьком. Також ОСОБА_2 пояснив, що у 2024 року, коли він вже був мобілізований до лав ЗСУ, дізнався від сина, що він з матір`ю проживає в іншому місці, в іншого чоловіка, але хоче повернутися в будинок бабусі, бо мати та її співмешканець постійно пиячать та ображають його. За кожної нагоди він, ОСОБА_2 , приїжджав зі служби додому і проводив час зі своїм сином, і той неодноразово говорив, що не бажає жити з матір`ю.

Представник виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування Зубахіна А.К. в судовому засіданні позов підтримала та вважала, що задоволення позовних вимог повністю відповідатиме інтересам дитини. У своєму виступі представник ОСОБА_8 акцентувала увагу на тому, що в липні 2024 року на підставі звернення ОСОБА_2 соціальними службами був взятий на облік та соціальний супровід малолітній ОСОБА_6 по тій причині, що його матір ОСОБА_3 зловживає алкоголем. Під час проведення дій по підготовці висновку щодо розв`язання спору спеціалістами Служби у справах дітей були обстежені умови проживання дитини в місці проживання його бабусі, позивача в справі. Під час такої перевірки було встановлено, що бабуся створила для свого онука усе необхідне для розвитку дитини, а також вона докладає зусилля для догляду за станом здоров`я дитини. В той же час, перевірити умови проживання в помешканні, де відповідач ОСОБА_3 фактично проживає, спеціалістам Служби у справах дітей не вдалось, оскільки двері помешкання ніхто не відчинив, хоча було зрозуміло, що хтось все ж таки в помешканні перебуває. В тих випадках, коли ОСОБА_3 приходила за викликом до Служби у справах дітей, спеціалістами надавали поради про те, як покращити ситуації по вихованню сина. Але ОСОБА_3 на жодні поради не відреагувала.

В судовому засіданні, вислухавши промови учасників цивільного процесу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідків, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є рідною матір`ю відповідача ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданого 10 липня 1982 року Люботинською міською радою Харківського району; та копія свідоцтва про одруження НОМЕР_2 від 04 вересня 1999 року, свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_3 від 25 липня 2006 року та свідоцтва про шлюб НОМЕР_4 від 14 квітня 2015 року, яким підтверджується зміна дівочого прізвища відповідача з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 ».

Малолітній ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 , виданим повторно 07 січня 2025 року Харківським відділом державної РАЦС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Батьками дитини ОСОБА_6 у свідоцтві зазначені ОСОБА_2 , який є третьою особою в даній справі, і ОСОБА_3 , яка є відповідачем в даній справі. Від так, позивач ОСОБА_1 є рідною бабусею по відношенню до малолітнього ОСОБА_4 .

Батьки дитини - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували з 14 квітня 2015 року у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 20 грудня 2021 року, ухваленим в справі № 630/894/21 за позовом ОСОБА_3 .

Згідно з довідкою виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області малолітній ОСОБА_4 з 10 листопада 2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстроване місце постійного проживання ОСОБА_2 , батька дитини.

За інформацією, отриманою виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області станом на 04 липня 2025 року, відповідач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . За цією ж адресою постійно зареєстрована і проживає позивач ОСОБА_1 .

Але за вказаною адресою відповідач ОСОБА_3 тривалий час не проживає, що випливає з пояснень учасників справи та підтверджено показаннями свідків.

За ініціативою позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона тривалий час знайома з ОСОБА_1 , бо вони одна одній куми, а також вона добре знайома з ОСОБА_3 , її чоловіком ОСОБА_2 та їх сином ОСОБА_13 . Свідок підтвердила, що тривалий час ОСОБА_3 з чоловіком і сином проживали в будинки її матері ОСОБА_1 , і що ОСОБА_3 часто телефонувала їй та розповідала про своє життя. В одній з розмов ОСОБА_3 розповіла їй, що вона закохалася в іншого чоловіка та переїхала жити до нього разом з сином. Також згодом вона, ОСОБА_11 , дізналася від ОСОБА_4 , що він самостійно повернувся в будинок до своєї бабусі та залишився жити у неї по тій причині, що його мати разом зі своїм співмешканцем постійно пиячать та ображають його, тому він не хоче з ними жити. Також від дитини вона дізналася, що з матір`ю він протягом останнього року не спілкувався, і що мати навіть не привітала його з днем народження.

Свідок ОСОБА_12 пояснила суду, що вона являється племінницею позивача ОСОБА_1 і добре знайома з нею та її донькою ОСОБА_3 , яку раніше могла охарактеризувати як добру та турботливу матір. Але після розлучення ОСОБА_3 закохалася в іншого чоловіка та згодом переїхали жити до нього зі своїм сином ОСОБА_5 . Від тоді ОСОБА_3 припинила піклуватися про свого сина, що призвело до того, що ОСОБА_5 невдовзі повернувся жити до своєї бабусі. Зі слів ОСОБА_5 вона, ОСОБА_12 , дізналася, що від матері він пішов, бо та стала часто вживати спиртні напої, а її новий чоловік ображає його, і що протягом останнього року дитина з матір`ю не спілкувався. В свою чергу вона, ОСОБА_12 , намагалася вплинути на ОСОБА_3 , аби вона змінила своє ставлення до сина, до способу свого життя. Але ОСОБА_3 навіть чути її схотіла та своєї поведінки не змінила.

Оцінюючи показання свідків, суд визнає їх достовірним та такими, що підтверджують те, що позивач ОСОБА_1 та її малолітній онук ОСОБА_6 проживають спільно за однією адресою як члени однієї родини, тому позивач має право згідно зі ст. 165 СК України на звернення до суду з позовом про позбавлення відповідача ОСОБА_3 батьківських прав.

Зі змісту характеристики, складеної 29 травня 2025 року директором і класним керівником Люботинської гімназії № 1 Люботинської міської ради Харківської області, вбачається, що ОСОБА_6 навчається у 3-му класі, завжди присутній на онлайн уроках, і проживає з бабусею і батьком, які приділяють належну увагу навчанню та вихованню дитини. Разом з тим мати ОСОБА_5 протягом усього навчального року не проявляла інтерес до навчання сина та не відвідувала батьківські збори.

Згідно з довідкою від 29 травня 2025 року, виданою Харківським відділом ДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, було відкрито 06 лютого 2025 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 630/134/25, виданого 27 січня 2025 року Люботинським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частині від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. З боку боржника ОСОБА_3 існує заборгованість зі сплати аліментів на утримання сина в розмірі 13378,00 грн.

Таким чином, досліджені докази підтверджують те, що відповідач ОСОБА_3 протягом останнього календарного року виявляє інтересу до життя свого сина ОСОБА_4 в період його проживання з бабусею ОСОБА_1 та не забезпечує матеріально потреби свого сина.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані приймати участь у вихованні дитини, зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно зі ст. 164 Сімейного кодексу України мати може бути позбавлена судом батьківських прав, якщо вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав», наведено роз`яснення, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідач у справі ОСОБА_3 батьківські обов`язки, передбачені ст. 150 СК України, не виконує, належним чином, не утримує дитину, не займається її вихованням, не піклується про стан здоров`я дитини, фізичний, духовний та моральний розвиток, не приймає ніякої участі в підготовці до самостійного життя.

Виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області на виконання вимог ст. 19 СК України було надано висновок від 12 вересня 2025 року № 03-36/3988 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Так, із вказаного висновку вбачається, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області вважає за доцільне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до малолітнього сина, оскільки відповідач ОСОБА_3 з квітня 2024 року, коли почала проживати з стороннім чоловіком без реєстрації шлюбу, самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, участі у вихованні сина не приймає, не спілкується з ним, не навідує, не забезпечує його матеріально, не дбає про здоров`я дитини. При підготовці висновку органом опіки та піклування також взято до уваги ті обставини, що малолітній ОСОБА_4 емоційно прив`язаний до своїх бабусі і батька, з якими у нього добрі та дружні стосунки, і дитина не має бажання жити з матір`ю, оскільки вона з ним не спілкується, не приділяє йому уваги та він зазнає агресивної поведінки з боку чоловіка, з яким проживає його матір.

На підставі ст. 171 СК України судом була забезпечена можливість дитині ОСОБА_4 висловити свою думку щодо вирішення спору про позбавлення матері ОСОБА_3 батьківських прав по відношенню до нього. Дитина ОСОБА_6 пояснив суду, що тривалий час проживав зі своєю матір`ю і бабусею в її будинку та не хотів переїжджати з матір`ю в будинок до її нового чоловіка. Однак мати забрала його з собою і деякий час він проживав з нею та її новим чоловіком. Але влітку минулого року він самостійно пішов від матері та повернувся в будинок своєї бабусі ОСОБА_1 , бо мати почала часто вживати алкоголь разом зі своїм новим чоловіком, і цей чоловік ще ображав його, сварив та наказував. До матері він повертатися не хоче, бо вона часто буває п`яною, і через не хоче з нею спілкуватися. До того ж мати і сама постійно знаходить якісь причини, щоб не бачитися з ним. Тому вважає, що в його житті нічого не зміниться від того, чи буде чи не буде його мати позбавлення батьківських прав, адже він хоче залишитися жити з бабусею і батьком, з яким добре проводить час.

Висловлена дитиною думку цілком відтворює його інтереси, тому суд вважає за необхідне врахувати її при вирішенні позовної вимоги в цілому.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_3 батьківські обов`язки, передбачені ст. 150 СК України, умисно не виконує, що мало наслідком втрату дитиною бажання підтримувати з матір. стосунки, та бажана проживати саме з батьком і бабусею, а тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 про позбавлення батьківських є обґрунтованим, а отже підлягає задоволенню.

Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн., тому суд стягує з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати

Керуючись ст.ст. 150, 164-166, 171 СК України, ст.ст. 10-13, 81, 82, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем та третьою особою до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

На заочне рішення відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_6 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний № НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ;

Третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26;

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний № НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О. О. Малихін

Повне заочне рішення

складено 03 листопада 2025 року