Постановление суда № 131815883, 14.11.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/11634/25

№ 1-кс/183/1954/25

14 листопада 2025 року місто Самар Дніпропетровської області

Слідчий суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотанняслідчого СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Самарівської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 листопада 2025 року за № 12025041350001402 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22 липня 2025 року Соборним районним судом м. Дніпро за ч.1 ст.309 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_6 ,

слідчого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_5 , -

у с т а н о в и в :

До Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області слідчим, за погодженням з прокурором, подане клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60(шістдесят) днів.

В обґрунтування заявленого клопотання стороною обвинувачення зазначено, що встановлені під час досудового розслідування обставини та зібрані докази, свідчать про обґрунтованість повідомленої громадянину ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, попередньо кваліфікованих за ч.2 ст. 307 КК України. Враховуючи особу підозрюваного, вважає наявними ризики, визначені п. 1, п.3, п. 5 ч.1 ст.177КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення;ризики, викладені у клопотанні обґрунтовані і підтверджуються належними доказами. Просить клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Слідчий в судовому засіданні також підтримав клопотання та, посилаючись на ті ж підстави, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 з причин відсутності доведеності ризиків, на які посилається слідчий та прокурор. Не зважаючи на те, що підозрюваний активно співпрацює з органом досудового розслідування, не має намірів переховуватися від органів досудового розслідування та суду; не буде впливати на свідків, як і не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Окрему увагу просив звернути на те, що ОСОБА_5 був затриманий не о 20-40 годині 12 листопада 2025 року, а близько 14-30 години 12 листопада 2025 року військовослужбовцями військової частини, куди він потрапив випадково. У разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати альтернативний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю підтримав свого захисника, просив не обирати йому запобіжний захід пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя проходить до наступних висновків, а саме:

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено зазначений Указ. Строк дії воєнного стану в Україні продовжений і на сьогодні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією Українита законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбаченіКонституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

В судовому засіданні встановлено, що подане прокурором клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 12 листопада 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350001402 внесені відомості про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України. Короткий виклад обставин: 12 листопада 2025 року до Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 поблизу будинку № 136 по вул. З.Білої у м.Самар Дніпропетровської області займається розповсюдженням наркотичних засобів, шляхом здійснення «закладок».

12 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.

13 листопада 2025 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042350001402 за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 307 КК України, винесено постанову про перекваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 2 ст. 307 КК України.

13 листопада 2025 року о 18-10 годині ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12025042350001402 у присутності захисника повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та того ж дня вручене клопотання про застосування запобіжного заходу.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КПК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом про отримання заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 12 листопада 2025 року; витягом з ЄРДР від 12 листопада 2025 року; протоколом огляду місця події від 12 листопада 2025 року; протоколом огляду предмета від 12 листопада 2025 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_8 від 13 листопада 2025 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9 від 13 листопада 2025 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 13 листопада 2025 року; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 від 13 листопада 2025 року; постановою про перекваліфікацією кримінального правопорушення від 13 листопада 2025 року з ч. 1 ст. 307 КК України на ч. 2 ст. 307 КК України; висновком експерта №СЕ-19/104-25/44402-НЗПРАП від 13 листопада 2023 року.

Посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_5 був затриманий військовослужбовцями, тому як випадково заблукав до місця розташування військової частини в денний час 12 листопада 2025 року не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Так підтвердження таких посилань не надано жодних доказів.

Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити даний злочин.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст.309 КК України.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов`язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя враховує, що вказаний у клопотанні слідчого ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним.

Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України віднесений до категорії тяжких та за який передбачена реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі Ilijkov v. Bulgariaвід 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , будучи раніше судимим, та звільненим від відбування покарання з випробуванням, під час строку випробування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України; наведене свідчить про існування ризиків, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вказані ризики не можуть обґрунтовуватися лише тими обставинами, що такі свідки ще не були допитані, тобто належним чином не обґрунтовані у клопотанні, не знайшли об`єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях слідчого, прокурора.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, також враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, а також те, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, раніше судимий, не має на утриманні неповнолітніх чи малолітніх дітей, або престарілих батьків.

При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Наявність зареєстрованого місця проживання підозрюваного не є беззаперечною підставою виключення наявності вказаних ризиків.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання доведеним під час розгляду ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належної поведінки підозрюваного в умовах воєнного стану, у зв`язку з чим вважає, що клопотання підлягає про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням особи підозрюваного, його характеристики та поведінки.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину.

Відповідно до вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочинурозмір застави визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб складає 3028 гривень.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного та тяжкістю вчиненого злочину.

Отже, слідчий суддя, на підставі наданих матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, особу підозрюваного, вік, стан здоров`я, матеріальний стан та поведінку підозрюваного, а також те, що підозрюваний не працює, не має на утриманні неповнолітніх дітей або осіб похилого віку, раніше судимий, слідчий суддя вбачає виключність випадку задля виходу за межі визначеного ч. 5 ст. 182 КПК України розміру застави.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку підозрювана має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти, та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст. 194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання мети та цілей застосування запобіжногозаходу,визначених ч.1 ч.177 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосуватищодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 січня 2026 року включно.

Встановити ОСОБА_5 заставу у розмірі 200 (двісті) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 605600 грн, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вона буде вважатися такою, до якої застосований запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він мешкає, без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

У задоволенні іншої частини вимог клопотаннявідмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання та контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде оголошений 14 листопада 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1