Постановление суда № 131751952, 12.11.2025, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6078/25

Провадження №2/944/2446/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12.11.2025 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду ЛьвівськоїобластіМатвіївІ.М., вивчивши матеріалипозовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берко Буд» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в :

07 листопада 2025 року ОСОБА_1 , звернувся до суду із позовною заявою до ТзОВ «Берко Буд» про захист прав споживачів, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 700 874 грн 45 коп, а саме 1049922 грн 50 коп - сума сплаченого авансу; 587956 грн 60 коп - штраф за Договором; 62995 грн 35 коп - неустойки.

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Положеннями ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Позивачем заявлено вимоги майнового характеру з зазначенням ціни позову у розмірі 1 700 874 грн 45 коп.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3 028 гривень.

Проте, позивачем не було сплачено судовий збір.

В якості підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Постанова КЦС ВС від 20.05.2021 у справі № 607/1569/19 містить висновок про те, що договір про послуги з будівництва житла, укладений між будівельною компанією (виробником) і споживачем (замовником будівництва), є змішаним, містить елементи також договору підряду, тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми частини п`ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо стягнення пені.

Тобто, Закон України «Про захист прав споживачів» поширює свою дію на інвестиційні відносини виключно в частині пені, що передбачена ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів», тоді як предметом спору є стягнення коштів, сплачених на виконання договору та стягнення штафу та неустойки.

Також, позивачем не обґрунтовані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», шляхом визначення, яке право споживача порушено у відповідності до Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином не надав доказів на підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Більше того, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин. Жодна з перелічених у ст.4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов`язані з предметом пред`явленого позову до суду.

Однак, за позовними вимогами майнового характеру про стягнення штрафу та нейстойки позивач від сплати судового збору не звільнений та повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах, оскільки позовні вимоги в цій частині не пов`язані з захистом прав споживачів у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв`язку з викладеним позивач має сплачувати судовий збір за позовними вимогами майнового характеру на загальних підставах.

За вказаних обставин позивач у складі додатків до позовної заяви не подав доказів сплати судового збору.

Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною першою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст.175, 177, 185, 258 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Берко Буд» про захист прав споживачів залишити без руху.

Встановити для ОСОБА_1 строк десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

В разі не усунення до встановленого терміну недоліків, зазначених в ухвалі, заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу з усіма додатками до неї.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І.М. Матвіїв