Решение № 13173900, 20.12.2010, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 2-5738/10

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 грудня 2010 року м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька в складі:

головуючого - судді Домарєва О.В.,

при секретарі Луценко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» «Про визнання права власності на нерухоме майно» та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» до ОСОБА_1 «Про визнання права власності на нерухоме майно», -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2010 року позивач звернувся до суду із позовом, яким просив визнати за ним право власності на 37/100 нежитлового приміщення АДРЕСА_1

Позивач за первісним позовом у судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, первісний позов підтримав, у задоволенні зустрічного просив відмовити.

Представник відповідача за первісним позовом відповідача у судове засідання не зявився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив суд задовольнити зустрічний позов, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

Представник третьої особи Калінінської районної в м. Донецьку ради у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, якою просила розглянути справу без участі представника третьої особи, не заперечувала проти задоволення зустрічного позову.

Дослідивши матеріали справи та документи, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позов задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Фенікс» належить на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.11.97.

22.11.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фенікс» було укладено договір оренди житлового приміщення - квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вказана квартира належить ТОВ «Фенікс» на праві приватної власності. Відповідно до цього договору ОСОБА_1 набув права користування вказаною квартирою за плату.

ОСОБА_1 зробив невідємні поліпшення, а саме: переобладнано квартиру у нежитлове приміщення, зроблено ремонт фасаду, окремий вхід, зєднано квартиру з нежитловим приміщенням № 44.

Після закінчення дії договору оренди, у 2010 році, нежитлове приміщення, яке зявилось внаслідок перепланування квартири № 19 було відокремлено від нежитлового приміщення АДРЕСА_1

Обговорюючи питання законності та обґрунтованості первісних позовних вимог суд виходить з наступного.

Умовами п.п. 6.4, 6.5 договору було передбачено, що власником невідємних поліпшень становиться орендатор. У разі, якщо невідємні поліпшення зроблені із згоди наймодавця та відповідно до чинного законодавства, наймач набуває права часткової власності на предмет договору у відповідності із співвідношенням між оціночною вартістю, зробленою КП БТІ, та вартістю ремонтних робіт, узгодженою між сторонами договору. Сторонами було узгоджено виконання робіт вартістю 2000 грн. Згідно технічного паспорту від 18.12.97 р., вартість квартири становить 5372 грн. Частка ОСОБА_1 має складати 37/100.

Разом з тим ця умова договору вказує, що поліпшення мають бути зроблені відповідно до чинного законодавства, а саме ЦК України, ЗУ „Про планування та забудову територій”, „Про архітектурну діяльність”, та ін. Відповідно до означених законодавчих актів провадження будівництва потребує отримання відповідних дозволів: на будівництво та на початок будівельних робіт; затвердженої проектної документації. Ця вимога була порушена наймачем. Таким чином, оскільки поліпшення були зроблені із порушенням чинного законодавства (у доданій копії технічного паспорту є штамп „самочинне будівництво”), а як наслідок, і умов договору, наймач права власності не набуває.

Згідно зі ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

Відповідно до ст. 392 власник майна, у разі, якщо його право власності оспорюється може предявити позов про визнання права власності.

Суд враховує, що на підставі рішення виконкому Калінінської районної у м. Донецьку ради № 155 від 11.03.98 було затверджено акт міжвідомчої комісії про можливість переобладнання квартири у нежитлове приміщення. Рішенням виконкому Донецької міської ради від 29.04.98 № 119/6 саме ТОВ «Фенікс» було надано дозвіл на переобладнання та перепланування квартир № 19 у нежитлове приміщення.

Нежитлове приміщення переобладнано з квартири у багатоквартирному будинку, який було зведено за радянських часів (рік зведення - 1957), коли будівництво багатоквартирних будинків відбувалось за умови виділення земельної ділянки, а отже ТОВ «Фенікс», разом з придбанням квартири, набуло права користування земельною ділянкою у відповідній частці.

Визнанням права власності на вбудоване нежитлове приміщення не буде порушено право жодної особи, про що свідчить наявність акту міжвідомчої комісії, який видавався лише за умови згоди сусідів, технічного висновку, погоджених актів введення до експлуатації.

Державною комісією з прийняття у експлуатацію закінчених будівництвом обєктів було повністю узгоджено акт введення нежитлового приміщення у експлуатацію, однак, внаслідок змін до законодавства, ТОВ «Фенікс» не отримало затвердженого акту. Після вказаних змін у законодавстві ТОВ «Фенікс» було повністю узгоджено акт готовності нежитлового приміщення до експлуатації. Однак на звернення про прийняття приміщення до експлуатації листом від 04.11.09 заступник начальника інспекції ДАКБ Донецької області відповів, що у законодавстві не має порядку прийняття реконструйованих самочинно нежитлових приміщень до експлуатації.

Відповідно до ст. 376 ЦК України суд може визнати за ним право власності на самочинно збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує права інших осіб.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що право власності на означене вбудоване нежитлове приміщення слід визнати за ТОВ «Фенікс».

На підставі викладеного, керуючись ст. 376, 778 ЦК України, 126 ЗК України, ст. ст. 209, 213-215, 216, 218, 223-224 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» «Про визнання права власності на нерухоме майно» відмовити.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» до ОСОБА_1 «Про визнання права власності на нерухоме майно» - задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс» (код ЄДРПОУ 25096354) право власності на вбудоване нежитлове приміщення №44 за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 49,7 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Домарєв

З оригіналом згідно. Оригінал у справі №2-5738/10.

Рішення набрало законної сили 31.12.2010 року.

Суддя О.В. Домарєв