Решение № 131728382, 11.11.2025, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

Справа № 196/1097/25

№ провадження 2/196/603/2025

Р ІШ ЕН НЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2025 року с-ще Царичанка

Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ",

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25.01.2024 р. між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачкою укладено кредитний договір № 697957107.

28.11.2018 р. між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передало ТОВ"ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги до боржників.

31.12.2020 р. Додатковою угодою №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції.

Згідно реєстру боржників №282 від 30.04.2024 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №697957107.

27.02.2025 р. між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 р. до Договору факторингу №27/0225-01від 27.02.2025 р., ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 47567.97 грн. з яких: 10499.35 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 37068.62 грн. сума заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 27.02.2025 р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Однак, всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання та не повернула кредит в передбачені строки кредитним договором. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості.

У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 697957107 від 25.01.2024 в розмірі 47567.97 грн., та судові витрати.

Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 03.10.2025 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.53).

Представник позивачаГрибанов Д.В.,який дієна підставідовіреності,у судовезасідання нез`явився,у позовнійзаяві зазначив,що незаперечує протирозгляду справиза йоговідсутності,проти постановлення заочногорішенняне заперечує (а.с.2-5).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилась, про місце, день та час слухання справи була повідомленою належним чином згідно з порядком, встановленим ст.128 ЦПК України (а.с. 57-59, 64-65). Відповідачка про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надходило, відзиву на позов не подавала.

11 листопада 2025 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 25 січня 2024 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачкою було укладено Договір №697957107, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 10500.00 грн., який надається першим траншем; другий та решта траншів надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором; на момент укладення цього Договору та отримання першого траншу базова процентна ставка складає 2.50 відсотків в день від суми залишку кредиту, що становить 912,50 % річних; без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтована загальна вартість кредиту складе 18112.50 грн.; за період від дати видачі першого траншу до 23.02.2024 р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за процентною ставкою 0,40 % від суми кредиту за кожний день користування ним, що становить 146.00%; у разі якщо позичальник здійснить описані в п.3.2 Договору дії щодо продовження дисконтного періоду один або декілька разів, за період з наступного дня після 23.02.2024 р., розрахунок витрат здійснюється за ставкою 1,89% від суми кредиту (а.с. 8-18).

Згідно п.14.12 Договору, цей Договір є електронним документом.

Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "WTAW".

Платіжним дорученням від 25.01.2024 р. на картку відповідачки ОСОБА_1 НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 10 500.00 грн. (а.с.19).

Також факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується частковим виконанням нею своїх зобов`язань за кредитним договором, що вбачається із розрахунку заборгованості, з якого видно, що відповідачкою вносились кошти на погашення кредиту (а.с.20).

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року у справі № 127/23910/14-ц вказав, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

28.11.2018 р. між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передало ТОВ"ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги до боржників. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.22-24).

Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:

-кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;

-право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;

-реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.

Відповідно до п.4.1 даної угоди наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

Згідно реєстру прав вимоги №282 від 30.04.2024 р. до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №697957107 від 25.01.2024 р. в загальному розмірі 25257.17 грн., з яких 10499.35 грн. заборгованість за тілом кредиту, 14757.82 грн. заборгованість за відсотками (а.с.49-50).

27.02.2025 р. між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.25-27).

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 27.02.2025 р. до Договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.205 р., ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №697957107 від 25.01.2024 р. в загальному розмірі 47567.97 грн., з яких 10499.35 грн. заборгованість за тілом кредиту, 37068.62 грн. заборгованість за відсотками (а.с.28).

З розрахунків заборгованості за договором №697957107 від 25.01.2024 р. вбачається, що відповідачка станом на 27.02.2025 р. має заборгованість за кредитним договором у сумі 47567.97 грн., з яких 10499.35 грн. заборгованість за тілом кредиту, 37068.62 грн. заборгованість за відсотками (а.с. 20-21).

Отже, позивач виконав зобов`язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов`язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.

За положеннями ч. 1, 2 ст.207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст.ст. 626, 628ЦКУкраїни договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, кредитний договір №697957107 від 25.01.2024 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.

Отже, існують підстави вважати, що сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У зв`язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачем підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладених договорів виникло зобов`язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитних договорах, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договорів.

Враховуючи наданийпозивачем розрахунокзаборгованості, суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення сум отриманих кредитів та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорах терміни.

У свою чергу, відповідачка будь-яких доказів на спростовування розрахунків заборгованості здійснених позивачем, суду не надала.

Що стосується укладених договорів факторингу, суд зазначає наступне.

28.11.2018 р. між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" передало ТОВ"ТАЛІОН ПЛЮС" за плату належні йому права вимоги до боржників. 31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції (а.с.22-24).

З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору:

-кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються;

-право вимоги означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому;

-реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором.

Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін.

Відповідно до п.4.1 даної угоди наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права до Боржників в повному обсязі за відповідним Реєстром права вимоги.

27.02.2025 р. між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" передав ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.25-27).

Тобто, предметом Договору факторингу № 28/1118-01від 28.11.2018 р. та договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 р., є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Частиною 1 статті 1078ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані копії договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 р., №27/0225-01 від 27.02.2025 р. містять підписи сторін, які підтверджують укладення договорів та перехід права вимоги від клієнта ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора ТОВ «Таліон Плюс», та відповідно до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів (а.с.22-24, 25-27).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні, за винятком зобов`язань, нерозривно пов`язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.

Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Копія договору факторингу та реєстру права вимоги є належним та допустимим доказом відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» одержало від первісного кредитора право вимоги по заборгованості відповідачки.

Крім того, договір факторингу, укладений між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому порядку також недійсним не визнаний, тобто в силу ст.204ЦК України діє презумпція правомірності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст.1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Разом із тим щодо суб`єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦКУ країни визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у п. 1 ч. 1ст.1Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За п. 11 ч. 1 ст.4Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» факторинг є фінансовою послугою.

У ч. 1 ст.7Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.

Навіть при умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи (а.с.30) підтверджує, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України«Про фінансовіпослуги тадержавне регулюванняринків фінансовихпослуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.

Права вимоги за кредитним договором №697957107 від 25.01.2024 р. перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Всупереч умовам кредитного договору №697957107 від 25.01.2024 р. відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Таким чином, за вищевказаних обставин суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладено кредитний договір №697957107 від 25.01.2024 р., за умовами якого відповідачка зобов`язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту або відсотків матеріали справи не містять.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.

Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 131788 від 19.08.2025р. про сплату судового збору у розмірі 3028.00 грн (а.с.1).

Згідно зі ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідачки на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 3028.00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76,81,89,141,223,247,263,264,265,279,280,282,284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товаристваз обмеженоювідповідальністю "Фінансовакомпанія "Європейськаагенція зповернення боргів"до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"Фінансовакомпанія "ЄВРОПЕЙСЬКААГЕНЦІЯ ЗПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" заборгованість за кредитним договором №697957107 від 25.01.2024 р. в розмірі 47567.97 грн., судові витрати в розмірі 3028.00 грн., а всього 50595.97 грн. (п`ятдесят тисяч п`ятсот дев`яносто п`ять грн. 97 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк",

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.П. Бабічева