Решение № 131690744, 11.11.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/3742/25

Провадження №: 2/332/2389/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

11 листопада 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Марченко Н.В.,

секретаря судового засідання: Петракей Р.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Мазур Олени Сергіївни до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 ,в особіпредставника адвоката МазурОлени Сергіївнизвернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Антон Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.11.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Кредитний договір №002-07000-151113, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги за кредитними договорами №340/К від 23.03.2018 року є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236 (Новий кредитор).

15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 20774, яким нотаріусом звернено стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №002-07000-1511131 від 15.06.2021 року, укладеним з Акціонерним Товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал». Згідно виконавчого напису строк платежу за кредитним договором №002-07000- 1511131 від 15.06.2021 року настав, Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.03.2018 по 07.04.2021 року.

Сума заборгованості становить 21547,10 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15 849, 52 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5 697, 58 грн. Загальна заборгованість Боржника згідно виконавчого напису становить 22 746, 87 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка

А. Ю. ВП № 68115827 від 12.01.2022 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №20774, який видано 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області

Проценком А. Ю. ВП № 68115827 від 23.10.2023 накладений арешт на кошти боржника.

24.01.2024 року з банківського рахунку вперше були списані грошові кошти в розмірі

1350, 00 гривень за вказаним виконавчим провадженням, з цього моменту позивач дізнався про наявність виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса.

Зазначений виконавчий напис нотаріуса вчинено з численним порушенням вимог закону, тому слід визнати вищевказаний виконавчий напис в судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, виходячи з наступного. Оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 15 червня 2021 року, в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі.

Кредитний договір №002-07000-1511131 від 15.06.2021 року укладений між ПАТ

«Дельта Банк» та позивачем, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, нотаріально посвідчений не був. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Крім того, позивач не отримував від відповідача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості або оспорити вимоги, або ж виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред`явленої до стягнення.

На підставі викладеного, позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням процедури його вчинення та за таких підстав, просить суд визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню тастягнути з відповідача понесені судові витрати.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.07.2025 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.11.2025, через підсистему «Електронний суд», від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому з заявленими вимогами на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. не погоджується, оскільки сума та вид виконаної роботи є неспівмірними та не відповідають критерію

розумності тадійсної вартостінаданих послугта час,витрачений напідготовку позовноїзаяви,є невиправданим,та явнонеспівмірним ізскладністю виконанихадвокатом робіт,так якпроведення дійпо данійсправі невимагає значногообсягу юридичноїі технічноїроботи,так самояк сумана проведенняконсультації тапідготовку заперечень/заяв/клопотань єявно неспівмірноюз часомзатраченим натаку роботу.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились. Від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги просив розгляд справи проводити без його участі та відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі.

Треті особи, належним чином повідомлені про час та місце слухання справи,у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, пояснення на позов не надали, у зв`язку з чим на підставіч.3ст. 223 ЦПК Українисправу розглянуто за їх відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2ст.247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши докази по справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Так, судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 15.11.2013 року між позивачем ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Кредитний договір №002-07000-151113, ідентифікаційний код юридичної особи 34047020, правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором відступлення права вимоги за кредитними договорами №340/К від 23.03.2018 року є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 35234236 (Новий кредитор).

15.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною на підставі статей 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року, вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 20774, яким нотаріусом звернено стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №002-07000-1511131 від 15.06.2021 року, укладеним з Акціонерним Товариством «Дельта Банк», правонаступником усіх прав і обов`язків якого є Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал». Згідно виконавчого напису строк платежу за кредитним договором №002-07000- 1511131 від 15.06.2021 року настав, Боржником допущено прострочення платежів.

Стягнення заборгованості проводиться за період з 23.03.2018 по 07.04.2021 року.

Сума заборгованості становить 21547,10 грн., в тому числі прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 15 849, 52 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 5 697, 58 грн. Загальна заборгованість Боржника згідно виконавчого напису становить 22 746, 87 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка

А. Ю. ВП № 68115827 від 12.01.2022 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису №20774, який видано 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О. Ф.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області

Проценком А. Ю. ВП № 68115827 від 23.10.2023 накладений арешт на кошти боржника.

Докази того, що відповідач направив на адресу позивача письмову вимогу (повідомлення) з вимогою про виконання зобов`язання за кредитним договором в наданих суду документах, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, відсутні.

Відповідно дост.15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зіст.18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогамст.89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, 296/5.

Зокрема, згідно з Порядком для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Виконавчий напис вчинюється на підставі: а) оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженомупостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат»захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат»у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально.

Виходячи з наведених обставин, слідує висновок, що нотаріусом не дотримано вимог щодо порядку вчинення нотаріального напису, а саме такий напис вчинено на виконання не нотаріально посвідченого кредитного договору, а встановлена заборгованість не може вважатися безспірною і такою, що не потребує додаткового доказування, а відтак вчинення виконавчого напису за заявою відповідача не ґрунтується на вимогах закону.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Положеннямист.59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно дост. 137ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Так, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Верховний Суд в постанові від 13.02.2019 року у справі N 756/2114/17 звернув увагу на наступне. Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

В додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-цзроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 року у справі N 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У разі недотримання вимог ч. 4ст. 137ЦПК Українисуд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу зменшення відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до ч. 8ст. 141ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостастатті 137ЦПК України).

У клопотанні про зменшення судових витрат на правничу допомогу від 05.11.2025 представник відповідача просила відмовити ОСОБА_1 у стягненні з відповідача витрат на правничу допомогу.

В силу положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п.268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано Договір про надання правничої допомоги б/н від 14.07.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС»; Ордер на надання правничої допомоги від 14.07.2025, серія АР №1251974, виданого Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС», яким призначено Василенку І.Л. у справі ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» адвоката Мазур О.С.; Додаток 1 до Договору про надання правничої допомоги від 14.07.2025; Рахунок №03/07 від 14.07.2025; Квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки №0058 від 14.07.2025, згідно якої Василенком І.Л. сплачено суму у розмірі 10000,00 грн. Адвокатському об`єднанню «ЛЕГЕС» за : Підготовку тексті позовної заяви, вивчення матеріалів та подання до суду, складання адвокатського запиту.

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих послуг адвокатом, оцінюючи співмірність витрат зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, взявши до уваги обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, виходячи із засад розумності та справедливості та, враховуючи клопотання відповідача, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатами роботою у ній.

Крім того, відповідно дост.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплаченого позивачем за подання позовної заяви, у сумі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.141, 263-265,268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ,в особіпредставника адвоката МазурОлени Сергіївнидо Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФінансоваКомпанія Кредит-Капітал»,треті особи:Приватний нотаріусКиївського міськогонотаріального округуДанич ОксанаФедорівна,Приватний виконавецьвиконавчого округуЗапорізької областіПроценко АнтонЮрійович провизнання виконавчогонапису таким,що непідлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №20774 , вчинений 15.06.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія Кредит-Капітал», ЄДРПОУ: 35234236 заборгованості у розмірі 22746 гривень 87 копійок.

Стягнути з Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова КомпаніяКредит-Капітал»,ЄДРПОУ:35234236,місцезнаходження:79018,Львівська область,місто Львів,вулиця Смаль-Стоцького,будинок 1,корпус 28накористь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ,який зареєстрованийза адресою: АДРЕСА_1 понесенісудові витратипо оплатісудового зборуу розмірі968гривень 96копійок тапонесені судовівитрати на професійнуправничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 11.11.2025.

Суддя Н.В. Марченко