Решение № 131689883, 11.11.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єд. унік. № 243/5677/25

Провадження № 2/243/1463/2025

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2025 м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Яковенко Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Головкіна Наталія Андріївна, до Миколаївської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 позивач, в інтересах якої діє представник, звернулася до суду з вказаним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що 03.11.2021 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все належне їй майно заповіла позивачу ОСОБА_1 , зокрема, квартиру АДРЕСА_1 . У червні 2023 нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/3 частину вказаної квартири. Як з`ясовано позивачем 03.09.1996 ОСОБА_2 , її рідний племінник ОСОБА_3 та її мати ОСОБА_4 набули право спільної часткової власності на спірну квартиру. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, його спадкоємцями були ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , інші спадкоємці відсутні. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 . З цього часу всією квартирою фактично володіла та користувалася ОСОБА_2 , яка проживала у цій квартирі з 1980. ОСОБА_1 почала допомагати ОСОБА_2 у побуті та всіляко її підтримувати. Укладаючи вищевказаний заповіт, ОСОБА_2 вважала спірну квартиру цілком своєю. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. Після її смерті позивач відкрито користувалася зазначеною квартирою, підтримувати її у належному стані, сплачувати за неї комунальні послуги. У зв`язку з викладеним просить визнати за позивачем право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Представник позивача надала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача, раніше в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, на задоволенні позову наполягала.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, рішення просив ухвалити на розсуд суду.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Як вбачається з копії заповіту від 03.11.2021, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу, зареєстрованого в реєстрі за № 2954 та з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстру № 67122612 від 03.11.2021 ОСОБА_2 все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 03.09.1996 та листа Відділу зберігання інвентаризаційних справ об`єктів нерухомого майна Слов`янської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області № 04-01/1576 від 13.06.2025 право власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Згідно довідок № 2036/10-03-01/2025 від 21.05.2025 та № 2034/10-03-01/2025 від 21.05.2025 у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .. ОСОБА_3 знятий з реєстрації з 15.01.2002.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що видно з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 24.05.2006.

З листа Другої слов`янської ДНК № 296/01-16 від 09.10.2025 встановлено, що після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_4 спадкова справа не заводилась.

Відсутність інших спадкоємців у ОСОБА_3 , крім ОСОБА_2 , ОСОБА_4 також вбачається з копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 серії НОМЕР_2 від 01.02.1965, свідоцтва про смерть ОСОБА_6 , серії НОМЕР_3 від 03 лютого 1970, копії свідоцтва про смерть ОСОБА_7 серії НОМЕР_4 від 05.03.1983, копією свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 від 18.04.2002.

ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 07.08.2014.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 від 22.12.2022.

ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 набула право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що видно з свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.06.2023, посвідченого приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі за № 1254, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73034880 від 30.06.2023 та витягу з Державного реєстру речових прав № 337672958 від 01.07.2023.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила, що вона жила по сусідству з ОСОБА_2 з 2000 року. В квартирі жили ОСОБА_2 з матір`ю ОСОБА_4 та її племінник ОСОБА_3 однією сім`єю, спадкоємців у нього не було. Після смерті ОСОБА_4 в квартирі мешкала ОСОБА_2 . Остання сильно хворіла, та її почала доглядати ОСОБА_1 . Вказала, що їй відомо про складання заповіту ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 стала мешкати в квартирі, підключила газ, робить ремонт, доглядає за тваринами колишньої господарки.

Свідок ОСОБА_10 повідомила, що ОСОБА_1 знає більше десяти років, вони товаришують. ОСОБА_1 доглядала ОСОБА_2 , купувала продукти, доглядала за котами. Знає, що ОСОБА_2 склала заповіт на квартиру на користь ОСОБА_1 та вони думали, що вся квартира належить ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_11 поприбирала в квартирі, зробила ремонт, роздала речі ОСОБА_2 іншим людям, піклувалась про котів, замінила сантехніку та провела газ. Рік мешкає в квартирі.

Згідно зістаттею 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених участині першій статті 344 ЦК України, таких як: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 ЦК Українинеобхідно виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном). Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для правомірного володіння майном.

Отже, йдеться про добросовісне, безтитульне заволодіння майном особою, яка у подальшому може претендувати на набуття цього майна у власність за набувальною давністю.

З пункту 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07 лютого 2014 року слідує, що враховуючи положення статей 335 і 334 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (статті 214 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається спадщина. За змістом ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Як було встановлено судом станом на день своєї смерті ОСОБА_3 був знятий з реєстрації місця проживання у спірній квартирі, а отже, ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_2 , які в силу положень ст.ст. 1262, 1263 ЦК України є спадкоємцями ОСОБА_3 другої та третьої черги відповідно, на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадщину після його смерті не прийняли. У свою чергу, відомості Спадкового реєстру не містять жодної інформації про звернення з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 будь-яких осіб в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України. Наведене дає підстави для висновку, що жодна особа, враховуючи відсутність у ОСОБА_3 спадкоємців першої черги за законом, спадщину після його смерті не прийняла.

Відповідно до ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Доказів того, що 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 перереєстровано на іншу особу суду надано не було. З досліджених судом доказів можна вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 продовжуючи фактично володіти 1/3 часткою квартири, що належала ОСОБА_3 .

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився б з ним власник.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦК Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/17274/17.

Так, ОСОБА_1 , починаючи з дня смерті ОСОБА_2 - 2 роки 7 місяців поспіль відкрито та безперервно володіє всією спірною квартирою, не приховуючи своє володіння від жодної особи, здійснюючи таке володіння відкрито.

Відповідно до ч. 2 ст. 344 ЦК України особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України, за якими незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, можна дійти висновку, що загальний строк володіння ОСОБА_1 часткою ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 становить 19 років 2 місяці (2 роки 7 місяців володіння ОСОБА_1 + 16 років 7 місяців володіння ОСОБА_2 )

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 добросовісно відкрито, безперервно і тривало володіє 1/3 часткою квартири, поводиться з нею як власник, на дане майно не претендують інші особи, відсутнє рішення про визнання спадщини відумерлою, закон не обмежує і не забороняє таке набуття права власності, як набувальна давність, тому наявні всі передбачені законом передумови в сукупності, які є підставою для визнання за позивачкою права власності за набувальною давністю на це нерухоме майно.

Разом з тим, слід зазначити, що позовні вимоги про визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно у вигляді 1/3 частини спірної квартири, що належала ОСОБА_4 не підлягають замовленню з наступного обґрунтування.

Як вже було встановлено раніше, на момент смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_2 була зареєстрована та мешкала разом з останньою за однією адресою та, тим самим, в силу положень ст.ст. 1262, 1263, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину, у тому числі, на 1/3 частину спірної квартири, що належала ОСОБА_4 при цьому, право власності на це майно у встановленому порядку не оформила та продовжила володіння та користування, вважаючи всю квартиру своєю власністю.

Вказані обставини нівелюють можливість застосування інституту визнання права власності за набувальною давністю, в порядку ч. 1 ст. 344 ЦК України, оскільки прямо вказують на можливість отримання позивачем, як спадкоємцем всього майна, що належало ОСОБА_2 , права власності на зазначену частину квартири в іншому порядку, - спадкування.

У зв`язку і зазначеним у задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності на 1/3 частину спірної квартири, що при житті належала ОСОБА_4 , слід відмовити.

Керуючись статтями 12,76,141,259,264,265,273,285ЦПК України,статтями 2,15,16,328,344 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Головкіна Наталія Андріївна, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_8 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , право власності за набувальною давністю на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 , що при житті належала ОСОБА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков