Решение № 131676220, 10.11.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/4887/25

Провадження № 2/243/1319/2025

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 листопада 2025 року м. Слов`янськ

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Дюміної Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Петруся Д.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3

вимоги позивача: про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,

учасники справи: не з`явились,

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Виклад позиції позивача.

1. 07 червня 2025 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка зазначає, що з відповідачем вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 26.04.2023 року, який розірвано рішенням суду від 28 жовтня 2024 року. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає з позивачкою та повністю перебуває на її утриманні. Відповідач, в свою чергу, у добровільному порядку надавати їй матеріальну допомогу на утримання дитини не бажає, однак має можливість це робити. Посилаючись на положення ст.180 СК України, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі у твердій грошовій сумі, в розмірі 5 000,00 гривень, що є не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та понесені судові витрати.

2. Відповідач ОСОБА_3 надіслав наадресу судувідзив напозовну заявузі змістуякого вбачається,що позовнівимоги визнаєчастково зогляду нанаступне. ОСОБА_3 добровільно надаєдопомогу наутримання дитини,придбає одяг,іграшки.На сьогоднішнійдень вінніде непрацює тане маєстабільного прибуткута немає фактичноїзмоги сплачуватиаліменти врозмірі 5000грн щомісячно,така сумазавідомо єдля ньогозавеликою насьогоднішній час. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_3 не відмовляється від утримання своєї неповнолітньої дитини, однак, вважає необхідну, достатню для забезпечення потреб дитини та таку, що він має можливість сплачувати суму аліментів в розмірі 3000 грн, щомісячно. У задоволенні вимог про стягнення витрат на правову допомогу просив відмовити.

3. Представником позивачки надіслано на адресу суду відповідь на відзив, з якого вбачається, що аргументи відповідача жодними доказами не підтверджено, а тому підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Позивач ОСОБА_5 та її представник були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник позивача надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності.

5. Відповідач та його представник були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи, але не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, представник відповідача надіслала до суду заяву з проханням розгляд справи проводити у їх відсутності.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 17.06.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, та відкрито спрощене позовне провадження у справі, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, по справі призначено судове засідання.

7. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом.

8. ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

9. 26 квітня 2023 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) був зареєстрований шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 194 від 26.04.2023 року).

10. Рішенням Слов`янського міськрайонного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №243/8276/24 шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 26 квітня 2023 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління юстиції (м. Одеса) (актовий запис № 194 від 26.04.2024 року) розірвано. Після розірвання шлюбу відновити позивачці її дошлюбне прізвище « ОСОБА_8 ».

11. Як вбачається з індивідуальних відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, форма (ОК-5), ОСОБА_3 будь-якого доходу (для пенсії) з 2020 не має.

12. Згідно відомостей Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.09.2025 року, згідно з реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформація за РНОКПП НОМЕР_1 в реєстрі застрахованих осіб відсутня.

V. Оцінка суду.

13. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

14. Згідно із ст.141Сімейного кодексуУкраїни мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини.

15. За змістом ст.180Сімейного кодексуУкраїни батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2, 3 ст. 181 СК України).

16. Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_9 від обов`язку утримання малолітньої дитини ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дитини не досягнуто.

17. Відповідно до роз`яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст.181Сімейного кодексуУкраїни аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.

18. Згідно вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

19. Також з урахуванням вимог ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, необхідно зазначити, що розмір аліментів повинен бути не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

20. Відповідно до ст.191Сімейного кодексуУкраїни аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

21. Ст. 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

22. Судом встановлено, що, згідно зі свідоцтва про народження малолітньої дитини ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , її батьком є відповідач - ОСОБА_3 який, в порушення ст. 180 СК України, неналежним чином виконує свої обов`язки з утримання дитини до повноліття. Оскільки ОСОБА_3 ухиляється від виконання цього зобов`язання належним чином, даний спір сторонами не вирішений в позасудовому порядку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, кошти на утримання дитини повинні бути стягнуті в судовому порядку у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн. Вимогу про стягнення аліментів у розмірі 5000,00 грн з відповідача позивачкою не обґрунтовано жодними належними доказами по справі. Так, всупереч обов`язку доказування сторона позивача також не надала суду доказів того, що дитина потребує матеріального утримання від батька саме в розмірі 5000 грн. на місяць, при тому, що цей розмір майже у два рази перевищує мінімальний прожитковий мінімум для дитини відповідного віку (2563 грн.) та майже у чотири рази перевищує гарантований розмір аліментів (1281,50 грн.) на одну дитину. При цьому обов`язок утримання дитини в рівній мірі покладається на обох батьків, а не лише на того з батьків, який проживає окремо від дитини. А тому враховуючи, що позивачка не надала суду належних і достатніх доказів на підтвердження потреб доньки, що були би підставою для стягнення аліментів у більшому розмірі, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд враховує сімейний стан, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів (працездатний, мешкає окремо від позивача та дитини, іншим стягненням не піддається, може надавати матеріальну допомогу).

23. На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

24.Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

25. Виходячи з вищевикладеного, суд, розглянувши справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. У відповідності до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

26. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

27. Відповідно до положення ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачка звільнена від сплати судового збору при звернені з даним позовом до суду, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» на момент пред`явлення позову у сумі 1211,20 грн.

28. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

29. Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

30. За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

31. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

32. При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

33. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

34. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

35. Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №372/1010/16-ц.

36. З матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту надання такої допомоги крім копії ордеру на надання правничої допомоги стороною не надано.

37. Заяви про те, що вказані докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення стороною позивача не подано.

38. Відтак, підстави для стягнення з відповідача суми витрат на адвоката відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,76-81, 141, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, Сімейного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 яка діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити частково.

2.2. Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн (три тисячі гривень) на місяць, починаючи з 07 червня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

3. Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

4. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. на рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О. Дюміна