Постановление суда № 131646873, 10.11.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3235/25

Провадження №: 2-р/332/6/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Блажко У.В. за участі секретаря судового засідання Дубачової А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області про роз`яснення судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3235/25,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районногосуду м.Запоріжжя 07.10.2025надійшла заява Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області, у якій заявник просить роз`яснити судовий наказ Заводського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3235/25 у частині стягнення з Державної організації Комбінат Зірка на користь ОСОБА_1 заборгованості із виплати заробітної плати у розмірі 47009,01 грн, а саме: чи підлягають утриманню податки та збори з присудженої до стягнення заборгованості із виплати заробітної плати.

Належним чином повідомлені учасники судового провадження про дату та час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення у судове засідання не з`явились.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд заяви про роз`яснення судового рішення за його відсутності.

Голова комісії реорганізації (перетворення) ДО «Комбінат «Зірка» А.Овсієвський надав заяву, у якій просив відмовити у задоволенні заяви про роз`яснення судового наказу. В обґрунтування заяви представник ДО «Комбінат «Зірка» зазначив, що саме на ДО «Комбінат «Зірка» як на податкового агента покладений обов`язок сплати податків і зборів. Натомість, у судовому рішенні чітко зазначено, що з боржника потрібно стягнути на користь працівника саме 47009,01 грн, а не іншу суму за вирахуванням податків і зборів.

До заяви представником Державної організації Комбінат Зірка доданий розрахунок із заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_1 , з якого вбачається, що загальна сума нарахованої заробітної плати становить 61050,67 грн, утримано ПДФО у розмірі 10989,13 грн, утримано військовий збір у розмірі 3052,53 грн, заборгованість складає 47009,01 грн.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань суду не надав.

Відповідно до положень ч. 3ст. 271 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Дослідивши матеріали заяви, суд вирішив наступне.

Відповідно дост. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Пунктом 21Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» передбачено, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

Необхідність роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю або суперечністю викладених у ньому висновків, в тому числі можливістю різного їх тлумачення, тобто коли зміст рішення є незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або для осіб, які мають його виконувати. При цьому під час роз`яснення судового рішення не може ставитися питання про зміну рішення, про внесення до нього нових даних або про роз`яснення мотивів прийняття рішення.

Отже, роз`яснення судового рішення - це викладення його у більш зрозумілій формі, при цьому суд зобов`язаний викласти більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи зміни до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які були предметом судового розгляду, тобто при роз`ясненні рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Стосовно роз`яснення судового рішення в судовій практиці сформувалася стала правова позиція, відповідно до якої необхідність у такому роз`ясненні зумовлена:

- нечіткістю судового рішення за змістом або коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання;

- роз`яснено може бути рішення суду, якщо без такого роз`яснення його реалізація є ускладнена, оскільки спостерігається значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення формальних недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта, викладення рішення суду у більш ясній та зрозумілій формі. При цьому конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визнання рішення незрозумілим процесуальний закон не визначає, але з його змісту слідує, що обґрунтування щодо незрозумілості має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, адже доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Національні суди мають обирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Volovik v. Ukraine" від 06.12.2007, №15123/03. §45,).

Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Brumarescu v. Romania" від 28.10.1999, №28342/95, §61).

26.06.2025 на підставі судового наказу Заводського районного суду м. Запоріжжя було стягнуто з державної організації «Комбінат «Зірка» (місцезнаходження: 69067, м.Запоріжжя, вул. Республіканська, буд. 127, код ЄДРПОУ: 14373271) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 47009,01 грн.

Матеріали даної цивільної справи містять довідку про заборгованість від 16.06.2025 за № 01-01/74, з якої слідує, що заборгованість перед стягувачем за період з січня по червень 2025 року становить 47009,01 гривень, а саме: загальна сума нарахованої заробітної плати становить 61050,67 грн, утримано ПДФО у розмірі 10989,13 грн, утримано військовий збір у розмірі 3052,53 грн.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Податковий кодекс Українирегулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, встановлює вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно достатті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з підпунктом164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 20 березня 2025 року у справі № 990/317/23 (провадження № 11-299заі24), Велика Палата Верховного Суду зауважує, що при вирішенні спору із стягнення винагороди за працю (заробітної плати) суд виходить із встановлених у справі обставин щодо розміру винагороди (заробітної плати), на отримання якої працівник має право відповідно до закону та/або умов трудового договору (контракту). Роботодавець із нарахованої працівнику винагороди (заробітної плати), в тому числі стягнутої за рішенням суду, як податковий агент в силу підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу Українизобов`язаний утримати й перерахувати до відповідного бюджету встановлену законом суму податку (обов`язкового платежу). Правовідносини з нарахування, утримання та перерахування податку (обов`язкового платежу) із належної працівникові відповідно до умов трудового договору (закону) винагороди (заробітної плати) знаходяться у площині податкових, а не трудових відносин, а тому суд при вирішенні спору про стягнення винагороди (заробітної плати) не вирішує питання про належні до сплати податки (обов`язкові платежі).

Як вбачається із наданих ДО Комбінат Зірка довідок розрахунку із заборгованості по заробітній платі щодо ОСОБА_1 , боржник ДО Комбінат Зірка вирішила на свій власний розсуд та у позасудовому порядку відрахувати суму обов`язкових платежів (податок та військовий збір) з належної до сплати ОСОБА_1 заборгованості із виплати заробітної плати, як того вимагають положення частини першоїстатті 116 КЗпП України.

З огляду на зазначене, із присудженої ОСОБА_1 суми заборгованості із виплати заробітної плати боржником вже утримані встановлені законодавством України податки і збори, тому сума до сплати становить 47009,01 гривень, як і зазначено у судовому наказі Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3235/25.

У будь-якому випадку судовий наказ є цілком зрозумілим, оскільки вказує, що саме сума 47009,01 гривень підлягає стягненню на користь стягувача ОСОБА_1 , судовий наказ відповідає відповідає вимогамст. 168 ЦПК України, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння та не потребує роз`яснення з підстав, передбачених ч. 1ст.271 ЦПК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що підстав для роз`яснення такого рішення немає. Тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 271ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Управління Державної казначейської служби України у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області про роз`яснення судового наказу Заводського районного суду м.Запоріжжя від 26.06.2025 по справі № 332/3235/25 відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Заводського апеляційного суду області протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя У. В. Блажко