Решение № 131627252, 07.11.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11427/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2025 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі - відповідач), у якій з урахуванням уточненої позовної заяви від 27.08.2025 /а.с. 71-75/ позивач просить: 1) визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті, які полягають у передачі постанови серії АА №00012273 від 23.07.2023 на примусове виконання до Гадяцького ВДВС у Полтавській області; 2) зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті відкликати постанову АА №00012273 від 21.07.2023 з Гадяцького ВДВС Полтавської області по ВП №78689361 від 23.07.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача щодо направлення постанови серії АА №00012273 від 23.07.2023 на примусове виконання до Гадяцького ВДВС у Полтавській області є протиправними, оскільки вчиняючи такі дії відповідач не врахував, що ОСОБА_1 звернувся до суду про оскарження постанови серії АА №00012273 від 23.07.2023, у зв`язку з чим зупинився строк набрання законної сили постанови до розгляду його скарги. 21.05.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі №526/4110/23 ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11.03.2024 залишено без змін. 24.05.2024 позивачем був сплачений штраф за постановою серії АА №00012273 від 23.07.2023 в розмірі 17000 грн., що підтверджується квитанцією №9343-1587-1801-8746 від 24.05.2024. Однак, 23.07.2025 через програму "Дія" позивачу надійшло повідомлення про відкриття виконавчого провадження №788689361 та необхідність сплатити штраф у розмірі 17000 грн. по постанові серії АА №00012273 від 23.07.2023, який вже був сплачений 24.05.2024. Позивач наполягає, що строк сплати штрафу ним не порушено.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/11427/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано докази від відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті /а.с. 78-79/.

19 вересня 2025 року до суду надійшов відзив Державної служби України з безпеки на транспорті на позовну заяву /а.с. 95-103/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виконавче провадження №78689361 відкрито за заявою Державної служби України з безпеки на транспорті про примусове виконання постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. (34000,00 грн. в подвійному розмірі) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), в частині руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього України. Постанова серії АА №00012273 від 21.07.2023 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення після її винесення була направлена рекомендованим листом з повідомлення про вручення за № 0600224021671 на адресу позивача та отримана позивачем 28.07.2023. Зазначає, що постанова серії АА №00012273 від 21.07.2023 набрала законної сили 28.07.2023, тому з цієї дати підлягає обчисленню строк для сплати застосованого штрафу чи оскарження постанови, який тривав до 07.08.2023. 01.08.2023, на четвертий день з моменту отримання постанови, позивач скористався одним із альтернативно наданих пунктом 3 частини 1 статті 288 КУпАП способів оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та звернувся зі скаргою на постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 до вищестоящого органу (вищестоящої посадової особи) Державної служби України з безпеки на транспорті. Відповідно до положень частини 3 статті 300-2 КУпАП строк для сплати штрафу зупинився до розгляду скарги. 14.08.2023 скарга позивача від 01.08.2023 була розглянута та за результатами розгляду оскаржувана постанова була залишена без змін, а скарга без задоволення. Відповідь про результати розгляду скарги за вих. №7783/3.7/15-23 від 14.08.2023 надіслана на адресу позивача рекомендованим листом №0600038998711. З моменту розгляду скарги 14.08.2023 продовжив свій перебіг строк для виконання постанови (сплати штрафу в добровільному порядку). Надалі, 01.12.2023, ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області відкрито провадження в адміністративній справі №526/4110/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України. При відкритті провадження по справі №526/4110/23 судом поновлено лише строки на звернення до суду, а не на виконання постанови. 11.03.2024 рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 відмовлено. 24.05.2024 позивачем частково сплачено штраф за постановою серії АА №00012273 від 21.07.2023 у розмірі 17000,00 грн. Таким чином, постанова серії АА №00012273 від 21.07.2023 залишається невиконаною в частині 17000,00 грн. Вважає, що відповідачем дотримано встановленого порядку звернення постанови до примусового виконання та підстави для визнання протиправними оскаржуваний дій відповідача відсутні.

26 вересня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача /а.с. 145-148/, у яких зазначено, що факт пред`явлення постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу до примусового виконання не породжує жодних правових наслідків для позивача без прийняття такої постанови як виконавчого документа до виконання органом примусового виконання рішень. Вказує, що визнання протиправними дій Державної служби України з безпеки на транспорті з передачі постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 на примусове виконання не може бути ефективним способом захисту права позивача.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

21.07.2023 головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л. М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА №00012273 від 21.07.2023, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Роз`яснено, що згідно із частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, встановлений частиною 2 статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000,00 грн. /а.с. 111/.

Вказану постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 направлено на адресу ОСОБА_1 та вручено позивачу 28.07.2023, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 113-114/.

ОСОБА_1 оскаржив постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 до Державної служби України з безпеки на транспорті /а.с. 115-121/.

Рішенням Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.08.2023 №7783/3.7/15-23 постанова залишено без змін, а скаргу - без задоволення /а.с. 122-127/.

01.08.2023 ОСОБА_1 подав на пошту позовну заяву про оскарження постанови АА №00012273 від 21.07.2023 до Гадяцького районного суду Полтавської області /а.с. 20-21/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 серпня 2023 року у справі №526/2737/23 залишено позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00012273 від 21.07.2023 - без руху /а.с. 22-23/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 23 серпня 2023 року у справі №526/2737/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00012273 від 21.07.2023 визнано неподаним та повернуто позивачу разом з матеріалами позову /а.с. 26-27/.

25.08.2023 ОСОБА_1 подав на пошту позовну заяву про оскарження постанови АА №00012273 від 21.07.2023 до Гадяцького районного суду Полтавської області /а.с. 28-29/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 05 жовтня 2023 року у справі №526/3161/23 залишено позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 00012273 від 21.07.2023 - без руху /а.с. 30-31/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 19 жовтня 2023 року у справі №526/3161/23 визнано неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА № 00012273 від 21.07.2023 повернуто позивачу разом з матеріалами позову /а.с. 34-36/.

30.10.2023 ОСОБА_1 подав на пошту позовну заяву про оскарження постанови АА №00012273 від 21.07.2023 до Гадяцького районного суду Полтавської області /а.с. 37-38/.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 грудня 2023 року у справі №526/4110/23 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00012273 від 21.07.2023 /а.с. 39-41/.

Водночас Державною службою України з безпеки на транспорті звернуто до примусового виконання постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 та постановою державного виконавця від 04.12.2023 ВП №73484920 відкрито виконавче провадження з виконання постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 /а.с. 49-50/.

Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася із заявою від 07.02.2024 №2109/3.7/14-24 до органу виконавчої служби про повернення без виконання та без стягнення виконавчого збору постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 /а.с. 55-56/.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року у справі №526/4110/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00012273 від 21.07.2023 - залишено без задоволення. /а.с. 42-45/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №526/4110/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11.03.2024 по справі №526/4110/23 залишено без змін. /а.с. 152-162/.

24.05.2024 ОСОБА_1 сплачено штраф в сумі 17000 грн. за постановою серії АА №00012273 від 21.07.2023 /а.с. 19/.

Державною службою України з безпеки на транспорті направлено до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву від 17.07.2025 №5239/3.1.2/14-25 про примусове виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно осіб, зазначених у статті 14-3 КУпАП серії АА №00012273 від 21.07.2023 для стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн. /а.с. 140-141/.

Листом Державної служби України з безпеки на транспорті від 01.08.2025 №5577/3.1.2/14-25 орган виконавчої служби повідомлено про те, що ОСОБА_1 частково сплатив суму штрафу у розмірі 17000 грн. відповідно до наданої виписки Головним управлінням Державної казначейської служби України про зарахування коштів до бюджету від 24.05.2024 /а.с. 142/.

Не погодившись з діями Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023 на примусове виконання до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) визначено, що органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: 1) на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135); 2) на пасажирському електротранспорті (тролейбус, трамвай) - керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий та восьмий статті 135).

За змістом статті 279-5 КУпАП у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису), відповідні органи державної влади або місцевого самоврядування, їх посадові (службові) особи зобов`язані надати відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи вантажовідправника.

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи).

Днем отримання постанови є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення її особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, або повнолітньому члену сім`ї такої особи. У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовляється від отримання постанови, днем отримання постанови є день проставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову від її отримання.

У разі невручення постанови адресату за зазначеною в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиному державному демографічному реєстрі адресою днем отримання постанови вважається день повернення поштового відправлення з позначкою про невручення до органу (підрозділу), уповноважена посадова особа якого винесла відповідну постанову.

Відповідно до частини 1 статті 283 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

За приписами частин 1, 2, 3 статті 291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.

Згідно зі статтею 300-2 КУпАП у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.

У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.

У разі оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті перебіг строків, визначених цією статтею, зупиняється до розгляду скарги.

Як слідує з матеріалів справи, 21.07.2023 головним спеціалістом відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюком Л. М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії АА №00012273 від 21.07.2023, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Роз`яснено, що згідно із частиною 2 статті 308 КУпАП з разі несплати ОСОБА_1 штрафу в строк, встановлений частиною 2 статті 300-2 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органи державної виконавчої служби з правопорушника стягують штраф у подвійному розмірі 34000,00 грн. /а.с. 111/.

Вказану постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 направлено на адресу ОСОБА_1 та вручено позивачу 28.07.2023, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення /а.с. 113-114/.

Частиною 2 статті 287 КУпАП встановлено, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з положеннями статті 288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:

1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

2) рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом;

3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;

4) постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом;

6) постанову державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель виконавчого органу сільської, селищної, міської ради про накладення адміністративного стягнення - у районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на четвертий день після отримання постанови серії АА №00012273 від 21.07.2023 оскаржив цю постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 до Державної служби України з безпеки на транспорті /а.с. 115-121/ та рішенням Державної служби України з безпеки на транспорті від 14.08.2023 №7783/3.7/15-23 постанова залишено без змін, а скаргу - без задоволення /а.с. 122-127/.

Відповідно до частин 1, 2 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

ОСОБА_1 оскаржив постанову серії АА №00012273 від 21.07.2023 до суду та рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року у справі №526/4110/23, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №526/4110/23, позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії АА № 00012273 від 21.07.2023 - залишено без задоволення /а.с. 42-45, 152-162/.

Статтею 255 КАС України передбачено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, в силу статті 255 КАС України рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 березня 2024 року у справі №526/4110/23 набрало законної сили 21 травня 2024 року.

Згідно зі статтею 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України.

При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, крім постанов про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, а також за адміністративні правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Таким чином перебіг строку, визначеного статтею 300-2 КУпАП, зупинився до розгляду скарги позивача, тобто до 21 травня 2024 року, постанова серії АА №00012273 від 21.07.2023 підлягала виконанню після залишення скарги ОСОБА_1 без задоволення рішенням суду у справі №526/4110/23, яке набрало законної сили 21 травня 2024 року.

24 травня 2024 року ОСОБА_1 сплачено штраф в сумі 17000 грн. за постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про серії АА №00012273 від 21.07.2023 /а.с. 19/. Тому постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023 не підлягала направленню для примусового виконання.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023 для примусового виконання до органу державної виконавчої служби вчинені відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені нормами КУпАП та КАС України, без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій, а тому є протиправними.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Тобто Законом України "Про виконавче провадження" передбачена можливість не відкликання виконавчого документа, а звернення із заявою про повернення виконавчого документа.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023 на примусове виконання до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті подати до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції письмову заяву про повернення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023.

При прийнятті рішення у даній справі суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо клопотання позивача про розгляд питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали за статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України /а.с. 7-8/, суд дійшов наступних висновків.

Частинами 1, 2, 3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Отже, постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

У своєму клопотанні позивач зазначає, що, на його думку, склад злочину, передбачений статтею 367 КК України, створюють дії посадових осіб відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тоді як у цій справі визнано протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті, а не Гладчука Д. та Сушко Я., такі особи не є відповідачами у справі, правову оцінку діям вказаних посадових осіб суд не надавав.

З огляду на викладене вище, розглянувши питання щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали статтею 249 КАС України, суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали за результатами розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За приписами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією №ПН616 від 13.08.2025 /а.с. 63/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 66/.

Таким чином, при задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2-10, 18, 72-77, 132, 139, 229, 241-246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В АЛ И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Лютенька, Миргородський район, Полтавська область, 37353, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39816845) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної служби України з безпеки на транспорті щодо надіслання постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023 на примусове виконання до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Зобов`язати Державну службу України з безпеки на транспорті подати до Гадяцького відділу державної виконавчої служби у Миргородському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції письмову заяву про повернення постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті №00012273 від 21.07.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Сич