Приговор № 131610686, 07.11.2025, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 711/4247/25

Номер провадження 1-кп/711/423/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025250310000715 від 02.03.2025, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балаклія, Харківської області, громадянина України, українця, маючого середню освіту, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , депутатом, учасником бойових дій, інвалідом не являється, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

із участю в судовому розгляді:

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_10

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 , 2 березня 2025 року, близько 03 години 30 хвилин, перебував зі своїм знайомим ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на парковці готелю «ЧЕРКАСИ ПАЛАЦ», що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 145, де між останніми виник конфлікт на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин, після чого ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи з умислом направленим на нанесення тяжких тілесних ушкоджень, взявши до рук розкладний ніж, наніс ОСОБА_10 один удар ножем в область шиї зліва та один удар ножем в область лівої вилочної ділянки.

Внаслідок своїх протиправних дій ОСОБА_8 , відповідно до висновку експерта №02-01/304 від 12.05.2025, заподіяв ОСОБА_10 тілесні ушкодження, у вигляді рани лівої виличної ділянки, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, травми шиї у вигляді рани лівої бічної поверхні шиї, що продовжились раневим каналом в тканини шиї із ушкодженням усіх шарів стравоходу, яка належить до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Вказаними діями ОСОБА_8 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України - саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою винуватість в інкримінованому йому злочині за ч. 1 ст. 121 КК України не визнав, від дачі показів відмовився в повному обсязі.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про винуватість останнього у скоєнні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, свідчать наступні докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 показав, що 01.03.2025 спільно із своїм знайомим ОСОБА_11 ), ОСОБА_12 відпочивали за місцем проживання ОСОБА_13 . Під час проведення вечірнього дозвілля, вживали в помірній мірі алкоголь, сварок конфлікт під час застілля не виникало. В подальшому прогулючись на вулиці, заходили в гості за місцем проживання ОСОБА_14 та коли повертались до місця проживання ОСОБА_13 , він наніс потерпілому удар в голову коли той йшов попереду нього. Після вказаних дій ОСОБА_15 повалив ОСОБА_13 на землю та лодонею наніс йому удар по обличчю, щоб ОСОБА_13 заспокоївся та повідомив причину своєї агресивної поведінки. Після вказаних дій, хоча і ОСОБА_13 заспокоївся однак так і не повідомив причину своїх дій, вони продовжили рухатись по тротуару поблизу готелю Апельсин. Потім ОСОБА_13 розпочав знову поводити себе агресивно, провокувати конфлікт. ОСОБА_15 повалив ОСОБА_13 на спину, сів зверху і коли намагався притримати руки ОСОБА_13 щоб той його не бив, в цей момент після махів руками ОСОБА_13 в область обличчя тулуба (шиї) він відчув потепління і зрозумів, що у нього йде кров в області шиї. Та в подальшому побачив в руках ОСОБА_13 ніж, та зрозумів що той йому наніс ножем поріз на щоці та ножове проникаюче поранення шиї. Також, потерпілий охарактеризував ніж та повідомив, що після вказаних подій полишив ОСОБА_13 і пішов до готелю «Апельсин» і попрохав медичної допомоги. Також, потерпілий повідомив, що у нього перебував мобільний телефон Сотера, а його телефон перебував за місцем проживання. Також потерпілий підтвердив, що брав участь в проведенні слідчого експерименту, під час якого повідомив механізм нанесення йому тілесних ушкоджень та підтвердив правдивість свідчень під час проведення вказаної слідчої дії.

В цілому, даючи оцінку вказаним показам потерпілого, суд вважає, що вони є достовірними. При цьому суд виходить з того, що покази судом отримані в порядку ст. ст.65,66,95,96,352 КПК України,тобто в установленому законом процесуальному порядку з дотриманням прав. Потерпілий був допитаний в судовому засіданні з додержанням принципу змагальності сторін та свободи в подані суду своїх доказів. Тобто п. п. "d" п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини - порушено не було. Покази дані потерпілим добровільно, без будь-якого тиску або примусу, під присягою та застереженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

В судовому засіданні також досліджені письмові докази та оглянуті речові докази, що ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги, а саме:

-електронний рапорт ЄО ЧРУП ГУНП в Черкаській області, про те, що 02.03.2025 о 03 год. 32 хв. на лінію «102» надійшло повідомлення про те, що чоловік 45 років має поріз шиї, наявна кровотеча.

-протокол огляду місця події від 02.03.2025 за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 145, згідно якого виявлено зразки речовини бурого кольору та зафіксована обстановка на місці події;

-протоколом огляду місця події від 02.03.2025 за адресою: м. Черкаси, вул. Святителя Хірурга-Луки, 3, згідно якого вилучені з оглядової кімнати № 1 КНП «Черкаська обласна лікарня Черкаської обласної ради» за адресою: м. Черкаси, вул. Святителя Хірурга Луки, 3, а саме:спортивні черевики коричневого кольору, з білою підошвою зі слідами речовини бурого кольору, та шкарпетки сірого кольору, упаковані до сейф пакету WAR 1553866, світер блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору *на час огляду розрізаний», упаковано до паперового конверту, біла майка зі слідами речовини бурого кольору упакована до сейф пакету WAR 1470682, штани (джинси) сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору на обох штанинах, в яких вставлено пасок чорного кольору, в правій кишені виявлено зв`язку ключів у кількості 3-х штук, штани з ременем упаковано до паперового сейф пакету. Ключі упаковано до сейф пакету CRI 1190502, куртка кольору «хакі» зі слідами речовини бурого кольору, виявлено пошкодження ц вигляді прямолінійного порізу на лівому рукаві з переду в середині, довжиною 35 мм, та поріз на передній частині воротника куртки довжиною 25 мм, куртку упаковано до сейф пакету QHY0120461, в лівій кишені куртки знаходився мобільний телефон «Xiaomi» моделі M103F11G, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 , упаковано до сейф пакету CRI1190501, шапка сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, упаковано до паперового конверту.;

-протоколом огляду від 02.03.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , (за правилами обшуку) згідно якого за місцем проживання ОСОБА_8 було вилучено речові докази: розкладний багатофункціональний ніж з рукоятками синього кольору, поміщено до сейф пакету WAR 1976212; 3 пляшки об`ємом 0,5 літри з надписом «Aznauri», одна з яких побита в області горловини, пляшка об`ємом 0,5 літри з надписом «Tullamore Dew» поміщено до кратної коробки; 3 кухонні ножі, 2 з рукоятками червоного кольору, один з рукояткою чорного кольору, поміщено до сейф пакету WAR 1976210; 2 скляні рюмки, що поміщені до картонної коробки; мобільний телефон чорного кольору марки «Redmi» в чохлі чорного кольору, поміщено до сейф пакету SRI 1190449; предмет схожий на ніж розкладний металевого кольору з розмірами близько 8 см, з нашаруваннями речовини бурого кольору, поміщений до картонної коробки; штани синього кольору з паском коричневого кольору, на яких наявні нашарування речовини бурого кольору, куртку синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, поміщено до картонної коробки;

-протоколом прийняття заяви про злочин від 02.03.2025 відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 повідомляє, що 02.03.2025 ОСОБА_8 наніс йому ножове ушкодження.

-протоколом відібрання зразків для експертного дослідження від 02.03.2025 року, згідно якого відібрані біологічні матеріали в ОСОБА_8 , у вигляді зразків букального епітелію та папілярних візерунків з обох рук

-протоколом освідування ОСОБА_8 від 02.03.2025, згідно якого виявлено на лівій частині обличчя синець та опухлість, на правій руці виявлено опухлість великого пальця та подряпина на середньому пальці правої руки, та відібрані змиви з обох рук та здійснено зріз нігтьових пластин;

-протоколом особистого обшуку ОСОБА_8 під час затримання, згідно якого вилучено кофту з капюшоном синього кольру та кофту померанчевого кольору, на яких виявлео нашарування РБК;

-протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_10 від 20.03.2025, під час вказаної слідчої дії, потерпілий деталізував обставини події з 01.03.-02.03.2025 та механізм нанесення йому ножового поранення;

-протоколом огляду речей (аудіозапис на спецлінію «102», який розташований на DVD-R диску) від 26.03.2025;

-протоколом огляду речей (карта виклику ШМД № 76 від 02.03.2025, карта виїзду ШМД №76 від 02.03.2025, СD-R диск із записом виклику) від 03.04.2025;

-протоколом пред`явлення речей для впізнання за фотознімками від 10.04.2025, згідно якого потерпілий ОСОБА_10 впізнав ніж яким йому було завдано тілесні ушкодження на фото №2;

-протоколом огляду речей (медична картка стаціонарного хворого №5379 на ім`я ОСОБА_10 ) від 26.03.2025;

-висновком експерта № 02-01/304 від 12.05.2025, згідно якого при зверненні гр-на ОСОБА_10 , за медичною допомогою - 02.03.2025 року та подальшому лікуванні, лікарями у нього діагностовано: травму шиї, у вигляді: рани лівої бічної поверхні шиї, що продовжилась раневим каналом в тканини шиї із ушкодженням усіх шарів стравоходу; - рану лівої виличної ділянки; Рана лівої виличної ділянки у гр-на ОСОБА_10 , беручи до уваги дані про її зашивання, за ступенем тяжкості належить до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Травма шиї, у вигляді: рани лівої бічної поверхні шиї, що продовжилась раневим налом в тканини шиї із ушкодженням усіх шарів стравоходу у гр-на ОСОБА_10 , відповідно до п.п. 2.1.2., 2.1.3. "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995, належить до тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. Утворення виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, внаслідок падіння з висоти власного зросту, з положення стоячи, з наступним ударом об площину або травмуючий об?єкт - виключається. Судово-медичних даних, які б свідчили про можливість утворення, виявлених у ОСОБА_16 , тілесних ушкоджень, внаслідок самоушкодження немає, проте слід значити, що усі вони знаходяться в зоні дії власної руки. Утворення виявлених у ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, за обставин, які вказані у наданому на додаткову судово-медичну експертизу протоколі проведення слідчого експерименту - не виключається.

-Переглядом відео з камер відеоспостереження з готелю «Апельсин» (Черкаси Палац) встановлено, 02.03.2025 близько 03 годині до вестибюля приміщення зайшов ОСОБА_10 , який звернувся до адміністратора, та повідомив, що має ушкодження шиї і щоб вона викликала працівників ШМД, також потерпілий їй повідомив, що саме ОСОБА_8 йому наніс ножове поранення шиї. Також, ОСОБА_10 надав аналогічні пояснення працівникам патрульної поліції і вказав місце проживання ОСОБА_8 та те що за місцем його проживання знаходиться його мобільний телефон. І продемонстрував, що в його руках знаходиться телефон Сотера.

Судом досліджені характеризуючі данні обвинуваченого ОСОБА_8 , а саме: довідка КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» № 629/01-05/1 від 31.03.2025 року, згідно якої ОСОБА_8 під наглядом лікаря-психіатра не перебуває; довідка КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» № 1118/0108 від 02.04.2025 року, згідно якої ОСОБА_8 під наглядом не перебуває; довідка КНП «Балаклійська клінічна багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» №572 від 31.03.2025 року, згідно якої ОСОБА_8 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та у лікаря-психіатра не перебуває; вимога про судимість, згідно якої відомості відсутні; характеристика з місця проживання, згідно якої ОСОБА_8 зарекомендував себе виключно з позитивної сторони; має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Судом також врахована позиція ЄСПЛ, викладена у рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Коробов проти України» від 21.10.2011 «…що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків».

Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом. У суду не має сумнівів щодо об`єктивності та правдивості показань потерпілого, оскільки ці покази підтверджені дослідженими безпосередньо в судовому засіданні іншими доказами, в тому числі і відеозаписом після події.

Дії обвинуваченого ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч. 1. ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Твердження обвинуваченого, що він діяв в межах необхідної оборони, суд оцінює критично та розцінює їх як обраний ним спосіб захисту від пред`явленого йому обвинувачення, так як його покази в цій частині повністю спростовуються дослідженими судом доказами, які не викликають сумнівів у суду, оскільки вони в своїй сукупності доповнюють один одного та підтверджують пред`явлене обвинувачення.

За змістом статей 50, 65КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

Обставин,що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покаранняобвинуваченогопід час судового провадження не встановлено.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого під час судового провадження не встановлено.

При обрані виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що відноситься до тяжких злочинів (ч.5 ст.12 КК України), особу обвинуваченого, що вперше притягується до кримінальної відповідальності, не є особою з інвалідністю, учасником бойових дій, депутатом, є внутрішньопереміщеною особою, не одружений, маючий на утриманні неповнолітнього сина, позитивно характеризується за місцем проживання, офіційно не працюючого, на спеціальних обліках не перебуває, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде покарання у виді реального позбавлення волі в мінімальному розмірі визначеному санкцією ч.1 ст.121 КК України. Призначення саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

В межах даного кримінального провадження потерпілий ОСОБА_10 подав цивільний позов на відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.

При вирішенні даного позову суд керується вимогами ст.ст.128, 129 КПК України.

Відповідно доч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За приписамич.1ст.128 КПК Україниособа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно ч.1, 2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками є витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що до цивільного позову ОСОБА_10 не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження матеріальної шкоди, а саме: вартості пошкоджених речей та витрат понесених на лікування внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 . Додані копії медичної документації підтверджують лише факт перебування на лікуванні та призначене лікування, а не витрати які були понесені. Тому в частині позовних вимог про відшкодування завданої матеріальної шкоди, суд вважає за необхідне відмовити в повному обсязі.

При вирішенні питання про задоволення цивільного позову потерпілого в частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно з вимогамист. 177 ЦК Українишкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За приписамистатті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Частиною 1статті 1168 ЦК Україниморальна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до роз`яснень, наданих в п. 5постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають:

наявність такої шкоди;

протиправність діяння її заподіювача;

наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.

Згідно зп. 7 зазначеної постановизаподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

У пункті 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди»із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Так, відповіднодостатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Зокрема,в рішенні ЄСПЛ від 28.05.1985р. у справі «Абдулазіз, Кабалес і Балкандалі»,зазначається, що«з огляду на її природу, стверджувана моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення. Проте розумно припустити, що особи, які зіткнулися з проблемами можуть зазнати страждань і тривоги».Звідси випливає, що фактичною основою для висновку про наявність негативних наслідків у немайновій сфері потерпілої особи у більшості ситуацій може бути як таке розумне припущення про природність їх виникнення за подібних обставин.

Суд також враховуєрішення Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 рокуі вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Зокрема, суд констатує, що моральну шкоду не можна компенсувати у повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв визначення розміру душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною реальним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Судом установлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 дійсно були завдані моральні (душевні) страждання, які викликані тривалим перебування на лікуванні, зміною способу та укладу звичного життя, понесеними фізичними стражданнями.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги стосовно відшкодування моральної шкодипідлягають частковому задоволенню.

З цих підстав, враховуючи обсяг та глибину, спричинених фізичних та душевних страждань позивачу, суд дійшов висновку, що справедливим може бути визначено розмір відшкодування ОСОБА_8 моральної шкоди у сумі200000 гривень.

Саме такий розмір моральної шкоди, на думку суду, відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості і конкретним обставинам справи.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати відсутні.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 7, 22, 91, 92, 94, 100, 349, 368-371,373, 374,615КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

Зарахувати в строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 02.03.2025 року по день вступу вироку в законну силу, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з дня вступу вироку в законну силу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_8 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_10 за завдану моральну шкоду в сумі 200 000 грн. В решті позовних вимог відмовити.

Речовий доказ:

Кофта з капюшоном синього кольору та кофта помаранчевого кольору на яких виявлено нашарування речовини бурого кольору, що поміщено до картонної коробки, спортивні черевики коричневого кольору, з білою підошвою зі слідами речовини бурого кольору, та шкарпетки сірого кольору, які упаковані до сейф пакету WAR 1553866 - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

світер блакитного кольору з плямами речовини бурого кольору на час огляду розрізаний, що упаковано до паперового конверту, біла майка зі слідами речовини бурого кольору упакована до сейф пакету WAR 1470682 - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

штани (джинси) сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору на обох штанинах, в яких вставлено пасок чорного кольору, куртка кольору «хакі» зі слідами речовини бурого кольору, що упаковано до сейф пакету QHY0120461, передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

шапка сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яка упакована до паперового конверту, розкладний багатофункціональний ніж з рукоятками синього кольору, що поміщено до сейф пакету WAR 1976212 - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

3 пляшки об`ємом 0,5 літри з надписом «Aznauri», одна з яких побита в області горловини, пляшка об`ємом 0,5 літри з надписом «Tullamore Dew», що поміщено до картонної коробки, 3 кухонні ножі, 2 з рукоятками червоного кольору, один з рукояткою чорного кольору, які поміщені до сейф пакету WAR 1976210 - передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

2 скляні рюмки, що поміщені до картонної коробки, предмет схожий на ніж розкладний металевого кольору з розмірами леза близько 8 см, з нашаруваннями речовини бурого кольору, який поміщено до картонної коробки, штани синього кольору з паском коричневого кольору на яких наявні нашарування речовини бурого кольору, куртку синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, що поміщено до картонної коробки передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області знищити після вступу вироку в законну силу;

мобільний телефон «Xiaomi» моделі M103F11G, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , з картою мобільного оператора з номером НОМЕР_3 , що упаковано до сейф пакету CRI1190501 передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області повернути обвинуваченому ОСОБА_8 ;

Мобільний телефон чорного кольору марки «Redmi» в чохлі чорного кольору, який поміщено до сейф-пакету SRI 1190449 та зв`язку ключів в кількості 3 штук, що поміщено до сейф-пакету CRI 1190502 які повернуто володільцю ОСОБА_10 під особисту відповідальність залишити власнику за належністю;

Медична карта амбулаторного хворого КНП «Черкаська обласна лікарня ЧОР» на ім`я ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повернуто у медичний заклад залишити власнику за належністю;

Карта виклику ШМД № 76 від 02.03.2025, карта виїзду ШМД №76 від 02.03.2025, СD-R диск із записом виклику, аудіозапис виклику на спецлінію «102» від 02.03.2025, DVD-R диск із записом виклику, відеозапис з камер відеоспостереження готелю Черкаси Палац приєднано до матеріалів кримінального провадження залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч.15 ст.615 КПК України, в умовах воєнного стану, судом проголошено резолютивна частина вироку після складання та підписання повного тексту. Повний текст вироку вручається учасникам судового провадження в день його проголошення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1