Постановление суда № 131574446, 06.11.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/14255/25

2/760/10199/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2025 року м. Київ

Суддя Солом`янського районного суду міста Києва Козленко Г.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду м. Києва звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , з позовом до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з п. 4 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно п.10 постанови № 2 від 12 квітня 1985 року Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясувати причини відсутності відповідача понад встановлених строків. В разу їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірності поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилаються на те, що відповідач фактично не проживає в житловому приміщенні багато років, не приймає і ніколи не приймав участі у користуванні квартирою, не ніс і не несе матеріальні затрати на її утримання, проведення ремонту та інше.

Убачається, що позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження викладених у ній обставин, зокрема: доказів не проживання відповідача за зареєстрованим місцем проживання.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачі просять визнати ОСОБА_6 таким, що втратив право користування жилим приміщенням - квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , однак в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами не зазначено, чим підтверджується відсутність відповідача за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців.

Тому з урахуванням викладеного позивачам необхідно зазначити, чим підтверджується відсутність відповідача за місцем реєстрації без поважних причин понад шість місяців.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

З 21 січня 2023 року набув чинності Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», який спростив для власників процедуру «зняття з реєстрації».

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється: за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

Крім того, згідно п. 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265 зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою.

Згідно з п. 61 Порядку у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

Враховуючи викладене, суд звертає увагу, що позивачами не надано суду доказів щодо реалізації свого права в позасудовому порядку.

Окрім того, позивачам необхідно зазначити, чим підтверджується неможливість зняття відповідача із задекларованого/зареєстрованого місця проживання за заявою позивачів, як співвласників житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).

Отже, позивачі при зверненні до суду з цим позовом мають надати докази, які підтверджували б факт їхнього звернення до органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг, в результаті якого позивачам було відмовлено у знятті відповідача з зареєстрованого місця проживання.

Окрім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (зі змінами).

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Однак, позивачами до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, позивачі повинні надати до суду докази сплати судового збору кожним позивачем окремими платіжними документами у розмірі 1 211,20 грн за реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Соломян.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA388999980313181206000026010, Код класифікації доходів бюджету 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Солом`янський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі, адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , в інтересах якої діє законний представник ОСОБА_3 , до ОСОБА_6 , третя особа: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - залишити без руху та надати позивачам строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Г.О. Козленко