Постановление суда № 131565093, 06.11.2025, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/3127/25

У Х В А Л А

06.11.2025 року м.Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід,

В С Т А Н О В И В:

До Виноградівського районного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні ЄРДР № 22025070000000039.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у вказаному кримінальному провадженні визначено суддю ОСОБА_3 .

Суддя ОСОБА_3 заявив собі самовідвід, оскільки обвинуваченим у кримінальному провадженні є ОСОБА_4 який є присяжним Виноградівського районного суду Закарпатської області.

Вважає, що наведені обставини можуть викликати сумнів у його неупередженості, об`єктивності та особистій заінтересованості в результатах провадження.

Прокурор не заперечив проти самовідводу судді.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечив самовідвід.

Заслухавши самовідвід судді, думку учасників процесу, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.3 Конституції України утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Вимога законності у кримінальному провадженні України поширюється не лише на законність суду, який уповноважений здійснювати судовий розгляд у кримінальних справах, а включає в себе й законність складу суду в конкретному судовому провадженні.

Законність складу суду спрямована на забезпечення права на справедливий суд, проголошеного в ст.6 Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року.

У практиці Європейського суду з прав людини недодержання вимог щодо складу суду визнається порушенням положень п.1 ст.6 Конвенції про необхідність розгляду справи незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Принцип безсторонності передбачає відсутність у судді особистої заінтересованості у справі та спроможності виконати роль безстороннього арбітра, який вирішує справу незалежно, підпорядковуючись виключно закону.

Наявність безсторонності суду відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначається за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності («Фей проти Австрії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»). Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Довіра до судової системи є ще важливішою у контексті зростаючої глобалізації спорів та поширення судових рішень. Крім того, у державі, що керується верховенством права, громадськість має право очікувати прийняття загальних принципів, які сумісні з поняттям справедливого суду та гарантують основоположні права. Обов`язки, покладені на суддів, були визначені з метою гарантування їхньої безсторонності та ефективності їхніх дій.

Суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів.

У пункті 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 №2006/23, зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з положеннями ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.75 КПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Надавши оцінку обставинам вказаним у заяві про самовідвід, наявні підстави, передбачені п.4 ч.1 ст.75 КПК України для відводу судді ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Твердження судді ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 є присяжним Виноградівського районного суду Закарпатської області свідчать про неможливість винесення об`єктивного рішення у справі вищевказаним суддею.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, положень п.1 ст.6 Конвенції, ч.1 ст.21 КПК України, задля забезпечення справедливого судового розгляду та правомірних суспільних очікувань, з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності суду, та усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженості та необ`єктивності, суд вважає за необхідне задовольнити заяву судді та відвести суддю Виноградівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від розгляду цього кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.75, 80, 81 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И В:

Заяву про самовідвід судді ОСОБА_3 задоволити.

Справу № 299/3127/25, провадження №1-кп/299/161/25 передати до канцелярії Виноградівського районного суду Закарпатської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України .

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1