Постановление суда № 131555463, 20.10.2025, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/9596/25

Провадження №4-с/367/28/2025

УХВАЛА

Іменем України

20 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленка Д.С.,

за участю секретаря Шаповала О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпінь скаргу адвоката Дмитренко Олени Олегівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дороніну Валентину Олександрівну,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінськогоміського судуКиївської областінадійшла зазначенавище зазначиласкарга,яку представникскаржника мотивуєтим,що 18.10.2022Ірпінським міськимсудом Київськоїобласті виданосудовий наказпо справі№367/3499/22про стягненняз ОСОБА_1 аліментів наутримання неповнолітньоїдитини. Судом визначено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки, ОСОБА_2 , в розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 13.09.2022 до досягнення дитиною повноліття.

Зазначено, що ОСОБА_1 знаходився за кордоном на реабілітації після тяжкого поранення в період з 02.01.2022 по 28.02.2025. Відповідно не знав про видачу судового наказу про стягнення аліментів та відкриття виконавчого провадження. 23.06.2025 представником ОСОБА_1 - адвокатом Дмитренко О.О. подано до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) обґрунтовану письмову заяву про проведення перерахунку суми заборгованості по сплаті аліментів та зняття обмежень. У заяві наведено детальний розрахунок прожиткових мінімумів для дитини віком від 6 до 18 років за період з вересня 2022 року по червень 2025 року включно, а також обґрунтовано, що за відсутності доходу у боржника вказані аліменти підлягали стягненню у мінімально допустимому розмірі. До заяви додано підтвердження добровільної сплати повної суми заборгованості в розмірі 51 250 грн та викладено аргументацію щодо правомірності та необхідності винесення постанов про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а також про зняття арешту з рахунків, зокрема пенсійного рахунку, відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».

Вказано,що 25.07.2025направлено адвокатськийзапит щодовчинених дійу межахвиконавчого провадження,зокрема звимогою надатиінформацію прорезультати розглядузаяви,підстави невинесенняпостанов тапричини нездійсненняперерахунку заборгованості.05.08.2025отримано відповідьна вищевказанийадвокатський запит,якою державнийвиконавець ДоронінаВ.О.обмежився загальнимвикладом нормзаконодавства,зокрема п.2ст.195Сімейного кодексуУкраїни таст.59Закону України«Про виконавчепровадження»,однак ненадав обґрунтованоїінформації щодообставин ігноруваннязаяви адвокатаДмитренко О.О.щодо виконавчогопровадження,не здійснивіндивідуального аналізуситуації боржника,не повідомивпро наявністьабо відсутністьпідстав дляскасування арештурахунків таскасування обмеженняправа керуваннятранспортними засобамиборжника. Така відповідь є формальною та неповною. У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 змушений звернутися до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця в порядку, передбаченому статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Також вказано, що попри повну добровільну сплату заборгованості за аліментами в розмірі 51 250 грн, державний виконавець не вчинив необхідних дій щодо проведення перерахунку заборгованості та не виніс постанов про скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами й арешту з рахунків, у тому числі пенсійного. Така бездіяльність порушує права ОСОБА_1 як сторони виконавчого провадження та унеможливлює повноцінне користування власним майном і реалізацію права на вільне користування транспортним.

Крім того, в межах виконавчого провадження №70612423 було накладено арешт на рахунок, який відкрито для отримання пенсійних виплат. Станом на подання даної скарги ОСОБА_1 не має інших джерел доходу. Рахунок, з якого він просив зняти арешт, є рахунком зі спеціальним режимом використання та призначений для зарахування пенсії, тому, згідно з положенням частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягає арешту.

Зазначено, що боржником ОСОБА_1 добровільно сплачено повну суму заборгованості по аліментах у розмірі 51 250 грн за період з вересня 2022 року по червень 2025 року, що підтверджується відповідними документами. Проте державний виконавець, ігноруючи фактичну відсутність доходів боржника у зв`язку з тривалою реабілітацією за кордоном, не здійснив перерахунок суми заборгованості відповідно до обставин справи. Крім того, незважаючи на подані документи і законодавчі норми, виконавець наклав арешт на пенсійний рахунок боржника, який має спеціальний режим використання та згідно з чинним законодавством не підлягає зверненню стягнення, а також не скасував обмеження права керування транспортним засобом. Таким чином, боржник незаконно позбавлений можливості користуватися коштами своєї пенсії, що порушує його конституційні права на отримання гарантованих державою пенсійних виплат та позбавлений можливості керування транспортними засобами.

В зв`язку з чим, просили визнати

неправомірною бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дороніну Валентину Олександрівну щодо виконання судового наказу по справі №367/3499/22 та зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанови у виконавчому провадженні №70612423, якими: скасувати арешт рахунків ОСОБА_1 ; скасувати обмеження права керування транспортними засобами ОСОБА_1 ; здійснити перерахунок заборгованості по аліментам.

В судовезасідання заявник та його представник не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься заява представника скаржника про розгляд скарги за їхньої відсутності.

В судове засідання державний виконавець Дороніна В.О. в судове засідання не з`явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що судовим наказом Ірпінського міського суду Київської області від 18.10.2022 у справі № 367/3499/22 стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 вересня 2022 року і до досягнення дитиною повноліття, та судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу, на користь держави у розмірі 248 (двісті сорок вісім) грн. 10 коп.

Також встановлено, що 26.12.2022 року державним виконавцем Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на виконання судового наказу №367/3499/22 виданого Ірпінським міським судом Київської області від 18.10.2022 року, відкрито виконавче провадження № 70612423.

23 червня 2025 року представником ОСОБА_1 подано заяву про доручення копії довідки про доходи боржника, проведення перерахунку суми заборгованості зі сплати аліментів, скасування арешту на рахунок боржника та скасування тимчасового обмеження у праві керування транспортним засобом. 24 липня 2025 року представник боржника адвокат Дмитренко Олена Олегівна направила адвокатський запит до Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з якого вбачається, що станом на день подання адвокатського запиту, відповіді на зазначену вище заяву не надходило.

Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам за ВП №70612423, сума заборгованості за період з 13.09.2022 по 30.06.2025 становить 79193,60 грн. Розрахунок відбувався від доходу боржника, який становить 15529 грн.

Суд встановив, що відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 28.05.2025 року, встановлено, що за період з вересня 2021 року по квітень 2025 року відсутня інформація про доходи.

Відповідно до довідки АТ КБ «Приват Банк» від 12.08.2025 року, ОСОБА_1 станом на 12.08.2025 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку, на яку отримує пенсійні виплати. Згідно відомостей з сайту банку по рахунку ОСОБА_1 , банк змушений припинити видаткові операції по рахунках згідно постанові про накладення арешту від 12.07.2023 року по виконавчому провадженні 70612423.

Як встановлено з заяви представника скаржника, ОСОБА_1 знаходився за кордоном на реабілітації після тяжкого поранення в період з 02.01.2022 по 28.02.2025. Відповідно не знав про видачу судового наказу про стягнення аліментів та відкриття виконавчого провадження, що також підтверджується копією закордонного паспорту Скаржника.

Відповідно до витягу з рішення експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи №118/25/1652/В КНП Київської обласної ради «Київська обласна клінічна лікарня» ОСОБА_1 з 27.03.2025 року має третю групу інвалідності.

Також встановлено, що ОСОБА_1 в добровільному порядку сплатив заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 51250,00 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції № 50612026 від 20 червня 2025 року.

Розглядаючи скаргу на бездіяльність державного виконавця, суд враховує, що відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 451 ЦПК України визначено, що в разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, підставою для визнання рішення, дії чи бездіяльності виконавця неправомірними в порядку судового контролю за виконанням судових рішень є порушення державним виконавцем прав учасника виконавчого провадження.

Якщо ж рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені виконавцем відповідно до закону, в межах своїх повноважень і право заявника не було порушено, суд має відмовити в задоволенні скарги.

Так, згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладається на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов`язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов`язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) зобов`язує державного виконавця використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 12 Розділу X «Звернення стягнення на заробітну плату та інші види доходів боржника» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012року №512/5 виконавець у разі надходження виконавчого документа про стягнення аліментів у день відкриття виконавчого провадження повинен підрахувати розмір заборгованості зі сплати аліментів та разом з постановою про відкриття виконавчого провадження повідомити про нього стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості має бути помісячним і містити суму заробітної плати та інших доходів боржника, що залишилася після утримання податків, відсоток або частку заробітку (доходу), визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому ст.195 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 195 Сімейного кодексу України, заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном. Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

Згідно ч. 3, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону, розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Також відповідно до ч. 6 ст. 71 Закону № 1404 вказує, що при стягненні аліментів як частки заробітку (доходу) боржника відрахування здійснюють із фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Частина 3 ст.12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Як убачається з матеріалів справи, за період з вересня 2022 року по червень 2025 року (включно) державним виконавцем Дороніною В.О. не проводилась перевірка майнового стану боржника не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, як це передбачено ч.8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем також не надано доказів надсилання таких запитів щодо отримання інформації від банківських та інших фінансових установ про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, а також отримання інформації про доходи боржника, з періодичністю встановленою вимогами частини восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначені обставини, на думку суду, свідчать про те, що державним виконавцем не здійснено всіх необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення суду.

Таким чином, доводи представника скаржника про те, що у виконавчому провадженні № 70612423 вбачається неправомірна бездіяльність державного виконавця є обґрунтованими, і в цій частині скарга підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає, що скарга, і в частині зобов`язання Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанови у виконавчому провадженні №70612423, якими: скасувати арешт рахунків ОСОБА_1 ; скасувати обмеження права керування транспортними засобами ОСОБА_1 ; здійснити перерахунок заборгованості по аліментам, також підлягає задоволенню, оскільки згідно вимог ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення(поновити порушене право заявника).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 447, 451 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Скаргу адвоката Дмитренко Олени Олегівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дороніну Валентину Олександрівну задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Ірпінського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Дороніну Валентину Олександрівну щодо виконання судового наказу по справі №367/3499/22.

Зобов`язати Ірпінський відділ державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанови у виконавчому провадженні №70612423, якими: скасувати арешт рахунків ОСОБА_1 ; скасувати обмеження права керування транспортними засобами ОСОБА_1 ; здійснити перерахунок заборгованості по аліментам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reestr.court.gov.ua.

Суддя: Д.С. Кухленко