Решение № 131553062, 04.11.2025, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2710/25

Провадження № 2-др/158/12/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2025 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Поліщук С.В.,

при секретарі Шрамко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - Пилипчук Аліни Сергіївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Представник ТзОВ «Споживчий центр» звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 29.10.2025 року, позовні вимоги задоволено повністю та вирішено питання щодо судового збору.

04.11.2025 року від представника позивача ТзОВ «Споживчий центр» - Пилипчук А.С. до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в частині вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Сторони у судове засідання не з`явилися, що відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як передбачено статтею 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно із частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини 2 статті 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та АО «Лекс Верітас» укладено договір про надання правничої допомоги.

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано суду наступні документи: звіт про виконану роботу відповідно до Договору №01/25-СЦ про надання правничої допомоги від 01.04.2025 року по клієнту ОСОБА_1 від 30.10.2025 року та платіжну інструкцію №СЦ00050612 від 31.10.2025 року

Із вищевказаних документів вбачається, що АО «Лекс Верітас» надано ТОВ «Споживчий центр» наступну правничу допомогу, яка оцінена у розмірі 6000 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Враховуючи те, що судом при постановлені рішення по даній справі питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу відповідно ст. 141 ЦПК України не вирішувалось, та з урахуванням складності справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт; з урахуванням принципу розумності та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі в частині вирішення питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн.

Керуючись ст. 59 Конституції України, ст. ст. 15, 133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судові витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

В іншій частині заявлених вимог - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ківерцівського районного суду Поліщук С.В.