Постановление суда № 131509702, 04.11.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 листопада 2025 рокуСправа №160/14200/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Букіної Л.Є., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву про зміну способу і порядку виконання рішення від 07.07.2025 року у справі № 160/14200/25, -

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 року у справі № 160/14200/25, яке набрало законної сили, позовні вимоги позивача задоволені частково та з-поміж іншого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 з 01 січня 2025 року виплату пенсії у розмірі її фактичного нарахування без обмежень і понижуючих коефіцієнтів, передбачених ст.46 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" та постановою Кабінету міністрів України №1 від 03 січня 2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"..

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про зміну способу і порядку виконання від 07.07.2025 року у справі № 160/14200/25 із зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з останнього коштів внаслідок проведеного перерахунку.

В обґрунтування своєї заяви заявник зазначає про неможливість виконання рішення суду у спосіб, який ним визначено, просить змінити спосіб і порядок виконання рішення суду із зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення з останнього коштів внаслідок проведеного перерахунку.

Розглядаючи подану заяву суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із ч.3 ст.378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Таким чином, аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим.

Так, встановлені обставини справи свідчать про те, що фактична неможливість здійснення виплати перерахованої суми пенсії органом Пенсійного фонду обґрунтована відсутністю бюджетного фінансування.

Згідно із статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із військової служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю Головного управління ПФУ, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов`язання виплатити позивачу пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті пенсії позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов`язання на стягнення, у Головного управління ПФУ автоматично не з`являться кошти для фактичного виконання рішення суду.

При цьому суд враховує те, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати перерахованої пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. При цьому, суд враховує, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум пенсій, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

Крім того, згідно із частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

В спірному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже у відповідності до приписів ст. 245 КАС України суд мав повноваження прийняти рішення лише про зобов`язання вчинити дії.

Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить позивачеві, судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення із зобов`язання виплатити пенсію у перерахованому розмірі на стягнення конкретної суми потягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи.

Тим паче, з моменту виконання відповідачем рішення суду не минуло і місяця.

З сукупності підстав викладеного, у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення від 07.07.2025 року у справі № 160/14200/25 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 293-297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 07.07.2025 року у справі № 160/14200/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Л.Є. Букіна