Постановление суда № 131499730, 03.11.2025, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 1-кп/759/1879/25

ун. № 759/21333/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025100080002499 від 02.08.2025 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець

с. Варварівка Житомирська області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, проходить військову службу на посаді оператора 1 протитанкового відділення 1 протитанкового взводу протитанкової батареї військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 18.12.2024 ухвалою Київського апеляційного суду за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони та інші учасники провадження: прокурор ОСОБА_4 , потерпілий ОСОБА_5 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025100080002499 від 02.08.2025 за обвинуваченням ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені ст.ст. 32, 291 КПК України та відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.

Заслухавши думку потерпілого, обвинуваченого та його захисника, які підтримали думку прокурора про призначення судового розгляду, вивчивши долучені до обвинувального акту додатки, суд вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду з таких підстав.

Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Святошинським районним судом міста Києва. Підстав для закриття чи зупинення провадження по справі немає. Обвинувальний акт та додатки до нього складені відповідно до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

За таких обставин є достатні підстави для призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, який належить здійснити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання та просив продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи клопотання, посилається на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до категорії тяжких злочинів, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а тому, усвідомлюючи тяжкість покарання, у разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що ОСОБА_3 може переховуватися від суду. Також ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Враховуючи особу обвинуваченого (раніше судимий, неодружений, дітей на утриманні не має, постійного місця проживання на території м. Києва та Київської області не має, вчинив кримінальне правопорушення, знаходячись в СЗЧ) інші більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_5 підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник заперечували щодо клопотання прокурора, зазначили, що воно необґрунтоване, а ризики, вказані у клопотанні, недоведені. Захисник зазначив про те, що кваліфікація діяння, вчиненого ОСОБА_3 , неправильна, його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України, що є нетяжким злочином. Підозра за ч. 1 ст. 357 КК України не є обґрунтованою, оскільки заволодіння банківською карткою не утворює складу даного правопорушення. Крім того, ОСОБА_3 має постійне місце проживання у Житомирській області, де зможе відбувати цілодобовий домашній арешт. У випадку продовження тримання під ватрою просив визначити мінімальний розмір застави. Обвинувачений ОСОБА_3 також додав, що має утримуватися не у СІЗО, а на гауптвахті, оскільки є чинним військовослужбовцем.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд з`ясовує всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе та виправдане.

ОСОБА_3 раніше судимий, обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а тому являє собою значну суспільну небезпеку.

На даному етапі кримінального провадження, а саме підготовче судове засідання, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу на момент розгляду відповідного клопотання.

Таким чином, суд вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого ОСОБА_3 ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), оскільки він обізнаний про суворість передбаченого законом покарання, у випадку визнання його винуватим. При цьому суд звертає увагу на те, що тяжкість вчиненого кримінального правопорушення все ж є визначаючим елементом, хоча не єдиним, при оцінці ризику ухилення від суду. Також існують ризики того, що обвинувачений зможе вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на потерпілого та свідків.

Даних про зменшення чи відсутність вказаних ризиків для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено, тому суд вважає, що існують підстави для продовження ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При оцінці доводів обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про неможливість його тримання в умовах СІЗО як діючого військовослужбовця, суд виходить з такого.

На підставі аналізу нормативно-правових актів, якими визначено порядок і підстави застосування до військовослужбовців запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлено, що питання про визначення місця виконання рішень судів про застосування (продовження) такого запобіжного заходу до військовослужбовців, порівняно з іншими особами, які притягуються до кримінальної відповідальності, не регламентовано.

Стаття 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення» визначає види установ для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, а саме: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Проте цей Закон не регламентує повноважень суду щодо визначення відповідного виду установи, у який особа має перебувати під час виконання зазначеного запобіжного заходу.

Також пунктами 1, 2 розділу ХІ Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затвердженого наказом Міноборони України від 3 листопада 2020 року № 394, визначено, що тримання на гауптвахтах узятих під варту військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України «Про попереднє ув`язнення» та цього Порядку.

Отже, чинне законодавство наділяє суд повноваженням застосувати (продовжувати) запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі відповідного клопотання прокурора, водночас не покладає обов`язку визначати місце виконання цього запобіжного заходу.

Також суд бере до уваги, що під час обрання на стадії досудового розслідування стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчим суддею визначено місце його утримання - ДУ «Київський слідчий ізолятор». Станом на цей час стороною захисту суду не надано переконливих доказів та аргументів на користь того, що подальше утримання обвинуваченого у вказаній установі не є можливим.

Водночас, суд погоджується з позицією прокурора про те, що оскільки ОСОБА_3 знятий з усіх видів забезпечення у відповідній військовій частині як особа, яка самовільно залишила місце служби, а також оскільки ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, непов`язаних з проходженням ним військової служби, то в даному випадку відсутні обмеження щодо тримання останнього в умовах слідчого ізолятору.

Суд, відповідно до вимог ст. 178 КПК України приймає до уваги інші дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що на даний час відсутні медичні застереження щодо неможливості перебування ОСОБА_3 в умовах слідчого ізолятору, а також те, що у ОСОБА_3 відсутні міцні соціальні зв`язки: він неодружений, дітей на утриманні не має, має непогашену судимість.

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:

1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить проте, що рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Тому слідчий суддя вважає доцільним, визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки, саме такий розмір застави достатній забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього законом обов`язків та є помірним для нього.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки:

- з`являтися на виклик до суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд;

- не відлучатися із населеного пункту за місцем фактичного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- здати на зберігання закордонний паспорт, або інший документ, який надає можливість виїзду за кордон України.

Керуючись ст.ст. 314-316, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 186, 193, 194 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва на 16 год. 30 хв. 18 листопада 2025 року.

Справу розглядати суддею одноособово.

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто

до 01 січня 2026 року (включно). Утримувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 00 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому

ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 01 січня 2026 року (включно), такі обов`язки:

- з`являтися на виклик до суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це суд;

- не відлучатися із населеного пункту за місцем фактичного проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи,

- здати на зберігання закордонний паспорт, або інший документ, який надає можливість виїзду за кордон України.

Роз`яснити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків застава звертається в дохід держави.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 04.11.2025 о 09 год. 45 хв.

Суддя ОСОБА_7