Постановление суда № 131498982, 04.11.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10562/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2025 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лутнянського І.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

09.10.2025 до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 , у якій просить долучити до матеріалів справи знімок екрану з доказом платежу, оскільки банк не надає докази оплати і закриття кредиту. Фізичний чек не має можливості отримати, тому що оплата проходила через сайт банку, а через додаток Приват24.

04.11.2025 до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява через канцелярію суду про закриття провадження по справі у зв`язку з повним погашенням заборгованості та та підтвердженням відсутності будь яких інших кредитних відносин з позивачем.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву відповідача про сплату заборгованості у справі, приходить до висновку про задоволення заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі у якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Зокрема Європейський суд з прав людини, зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір.

Предмет позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави предмету позову це зазначена в позовній заяві нормативно - правова кваліфікація, яким позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно, і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження №12-67гс19), прикладами відсутності предмету спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 у справі № 456/647/18 (провадження №51/2018св19) Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року № 686/20582/19 (провадження №61/1807св20); Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 у справі № 750/1658/20 ( провадження № 61/9658св20) зазначено, що закриття провадження у справі можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження №31/3438сво21) відступив від висновку, сформульованого у зазначених постановах, конкретизувавши його таким чином: закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення.

Згідно з ч. 4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги, що відповідач добровільно погасив заборгованість, що не спростовано позивачем, незважаючи на відкладення розгляду справи для надання можливості позивачу надати докази протилежного, повідомлення відповідачем про відсутність інших кредитних відносин з позивачем, суд вважає за необхідне прийняти заяву про закриття провадження та закрити провадження по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 255, 258-260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства зобмеженою відповідальністю«Бізнес позика»до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда