Решение № 131458487, 31.10.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4702/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої-судді

Гедз Б.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у

м.Львові цивільнусправу запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» - адвокат Усенко М.І. за допомогою підсистеми «Електронний Суд» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 3820836 від 22.06.2021 у розмірі 67 275 грн, та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі у розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронному вигляді укладено Договір про споживчий кредит № 3820836, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 15 000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та строки, визначені Договором. 18.10.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги № 77-МЛ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо, зокрема і ОСОБА_1 . Умови вищезазначеного кредитного договору позичальником не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Позивач вживав заходи для досудового врегулювання спору, відповідачу скеровувалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак така залишена без реагування. Враховуючи, що відповідач порушив умови кредитного договору, взяті на себе зобов`язання не виконує належним чином, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 01.07.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз`яснено право та порядок подання відзиву на позовну заяву.

Також,ухвалою суддізадоволено клопотаннясторони позивача у справі про витребування доказів із АТ «Універсал Банк».

Судом вживались заходи для належного повідомлення відповідача судом про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, зокрема судом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 , скеровувалась ухвала про відкриття провадження рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак як вбачається із наявного у матеріалах справи поштового конверта, судова кореспонденція повернута на адресу суду неврученою адресату із зазначенням АТ «Укрпошта» причини: «за закінченням терміну зберігання».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідач у визначений судом п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву, такого не подав, про поважність причин не подання відзиву суд не повідомлено, заява про поновлення строку для подання відзиву до суду станом на день винесення рішення також не поступала.

Клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, відповідно до ч. 8 ст. 178ЦПК України та ч. 5 ст. 279 ЦПК Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (вилику) сторін за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку із тим, що відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, на підставі частини другої статті 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.12,13 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 11ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

Із змісту ст. 627 ЦК України вбачається, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності дост. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Уст. 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначено,що якщовідповідно доакта цивільногозаконодавства абоза домовленістюсторін електроннийправочин маєбути підписанийсторонами,моментом йогопідписання євикористання: електронного підпису відповідно до вимог законів України"Про електронні документи та електронний документообіг"та"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги",за умовивикористання засобуелектронного підписуусіма сторонамиелектронного правочину; електронногопідпису одноразовимідентифікатором,визначеним цимЗаконом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Судом встановлено, що 22.06.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 , шляхом підписання з використанням електронного підпису одноразовом ідентифікатором, укладено Договір № 3820836 про споживчий кредит, відповідно до умов якого Товариство на умовах строковості та зворотності надає клієнту кредит у розмірі 15000,00 грн, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених Договором.

Підписавши Договір про споживчий кредит № 3820836 від 22.06.2021 відповідач пітвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих відповідно до обраних ним умов кредитування, умови Договору йому зрозумілі та до укладення Договору отримав від кредитодавця всю необхідну інформацію щодо кредитування.

Окрім того, як вбачається із матеріалів справи, відповідач також підписав Паспорт споживчого кредиту № 3820836, який містить повну інформаціюю про основні умови кредитування, інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядку повернення кредиту, а також наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Відповідно до умов Договору строк кредиту становить 30 днів з 22.06.2021, термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 22.07.2021.

Пунктом 1.5.1. Договору передбачено, що комісія за надання кредиту становить 1650,00 грн, яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом становлять 5625,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Тип процентної ставки за цим Договором фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2., 2.3. цього Договору.

Пунктом 2.2.1. Договору сторони погодили, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. Договору у термін (дату), вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п.1.3. Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. Договору в сумі та на умовах, визначених п. 2.3. Договору.

Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3. Договору.

У відповідності до п. 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена у п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3., запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встанволену у п. 1.6. Договору.

Між відповідачем як позичальником та ТОВ «Мілоан» також було погоджено умови пролонгації строку кредитування.

Так, у відповідності до умов, передбачених п. 2.3.12. позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше взначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Як встановлено із платіжного доручення № 49418832 від 22.06.2021 ТОВ «Мілоан» на виконання умов договору № 3820836 від 22.06.2021 на платіжну картку ОСОБА_1 перераховало 15000,00 грн, що відповідає призначення платежу, вказаному у платіжному дорученні: кошти згідно Договору № 3820836.

Відповідно до відповіді № БТ/Е-7479 від 11.07.2025, наданої АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 01.07.2025 про витребування доказів, під час перевірки підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку із реквізитами, які відповідають реквізитам, вказаним відповідачем при укладенні ним із ТОВ «Мілоан» кредитного договору № 3820836 від 22.06.2021, а також у платіжному дорученні, яким здійснено переказ кредитних коштів відповідачу відповідно до умов згаданого договору.

Так, АТ «Універсал Банк» додатково вказує, що дійсно 22.06.2021 о 09.32 год. на платіжну картку ОСОБА_1 надійшов платіж у розмірі 15000 грн із призначенням такого: «кошти згідно договору № 3820836».

Згідно Договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передало (відступило) новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості.

У свою чергу Новий кредитор приймає права вимоги у розмірі Портфелю заборгованості.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору, права вимоги переходять до нового кредитора з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі у розмірі, визначеному в п. 7.1. Договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Актом прийому-передачі Реєстру боржників від 18 жовтня 2021 року до Договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18 жовтня 2021 року погоджено передання клієнтом новому кредитору на виконання вимог п. 8.3. Договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021 Реєстру боржників.

Із Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № 77-МЛ від 18.10.2021, встановлено, що серед боржників, право вимоги до яких було відступлено ТОВ «Мілоан» новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є ОСОБА_1 за Договором № 3820836 від 22.06.2021 на загальну суму заборгованості 67 275 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦКтаст. 514 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги та до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, згідно із вказаними нормами щодо заміни кредитора, за своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну кредитора у певному зобов`язанні, яка здійснюється без згоди боржника. В такому договорі сторони мають право самостійно визначити обсяг прав, які переходять до нового кредитора і цей обсяг не вичерпується лише існуючим боргом та при цьомучинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи відомостей щодо заборгованості за наданим кредитом № 3820836 від 22.06.2021, що у зв`язку із неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за Договором № 3820836 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 , утворилась заборгованість за наданим кредитом, яка становить 67275 грн.

Згідно розрахунку встановлено, що розрахована первісним кредитором ТОВ «Мілоан» заборгованість ОСОБА_1 проведена із врахуванням пролонгацій відповідачем строку кредитування протягом, передбаченого умовами договору максимального строку 60 днів, та складається із заборгованості за тілом кредиту 15000,00 грн, відсотків за користування кредитом у розмірі 50625,00 грн, однак поруч з цим, позикодавцем також у вказану суму заборгованості включено комісію за надання кредиту у розмірі 1650,00 грн.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення із відповідача комісії за надання кредиту суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення такої виходячи з такого.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»загальні витрати за споживчим кредитомвитрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно дост. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечитьЗакону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 1, 2, 5, 7ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналіз умов договору про споживчий кредит №3820836 від 22.06.2021 свідчить про те, що комісія за надання кредиту в розмірі 1650 грн, встановлена в п. 1.5.1 договору, є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику.

Умови договору не містять переліку інших додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниє обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредитуце обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц.

Така ж позиція наведена і постановах Львівського апеляційного суду, зокрема у справі № 465/1967/25 від 16.10.2025, № 459/231/24 від 29.09.2025, № 459/1113/24 від 17.04.2025.

Зокрема, зауважено, що оскільки положення договору про споживчий кредит №3820836 від 22.06.2021 щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 1650,00 грн суперечать положеннямст.18Закону України«Про захистправ споживачів» є нікчемними з моменту укладення договору, відтак відсутні підстави для стягнення боржника заборгованості за комісією за надання кредиту за своєю правової природою не є тілом кредиту, тому безпідставно включена позивачем до суми заборгованості відповідача.

Поруч з тим, 23.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» надсилало на адресу відповідача досудову вимогу, якою повідомлено про відсутплення первісним кредитором права вимоги до відповідачки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та повідомлено про необхідність погашення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання умов Договору № 3820836 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не виконував належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 3820836про наданнякоштів наумовах споживчогокредиту щодо повернення кредитних коштів та процентів за їх користування, що спричинило виникнення заборгованості за вказаним договором.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідач не скористався процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які могли б підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань, розрахунок заборгованості за вказаними кредитними зобов`язаннями не спростовано.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Відтак, суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як правонаступник сторони договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, а саме повернення кредитних коштів, сплати відсотків.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором про споживчий кредит № 3820836 від 22.06.2021 в частині стягнення суми боргу за кредитом, а також нарахованими процентами за користування такими кредитними коштами, внаслідок порушення останнім умов взятих на себе кредитних зобов`язань, підставні, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Крім цього, у відповідності до вимогст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2363 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 2ст. 141 ЦПК Україниу разі задоволення позову на відповідача покладаються судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

У відповідності до положень частин першої-четвертоїстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 8ст. 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно наявного у матеріалах справи Договору про надання правової допомоги № 0206 від 02.06.2025, укладеного між позивачем ТОВ «Кредит-Капітал» та адвокатом Усенком М.І., акта наданих послуг адвокатом Усенком М.І., та детального опису наданих послуг відповідно до Акта № 143 за Договором про надання правової (правничої) допомоги № 0206 від 02.06.2025 встановлено факт надання позивачу послуг правової допомоги на суму 7000 грн.

Оскільки позовні вимоги в межах розгляду вказаної справи задоволено частково, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача також понесені витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 6828,31 грн.

Керуючись ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268ЦПК України,ст.525,526,549, 610-612,625,634,1048, 1054 ЦК України, суд -

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компанія«Кредит-Капітал»заборгованість за Договором про споживчий кредит № 3820836 від 22.06.2021 у розмірі 65 625 (шістдесят п`ять тисяч шістсот двадцять п`ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністюФінансова компанія«Кредит-Капітал»судовий збір в розмірі 2363 (дві тисячі триста шістдесят три) гривні та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6828 (шість тисяч вісімсот двадцять вісім) гривеень 31 копійку.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариствоз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт: НОМЕР_2 , зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно.

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 462/4702/25.

Суддя Б.М. Гедз