Постановление суда № 131442049, 31.10.2025, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/11306/25

1-кп/212/1246/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого: ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м.Кривий Ріг Дніпропетровської області кримінальне провадження №62024170030003182 від 03.10.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця містаКривого РогуДніпропетровської області,громадянина України,маючого середню-спеціальнуосвіту,військовослужбовця військовоїслужби запризовом підчас мобілізаціївійськової частини НОМЕР_1 ,який проходитьвійськову службуна посаді курсанта 4 навчального взводу 1 навчальної роти зведеного навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (який направлений у відрядження до військової частини НОМЕР_2 ) та перебуває у військовому званні «солдат», не одруженого, інвалідності не має, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Покровського районного суду міста Кривий Ріг перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В клопотанні вказав, що метою продовження запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інші кримінальні правопорушення. Така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених п. 1,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися, є дійсними та триваючими, що виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, заперечував проти зміни на інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу, має бажання служити в ЗСУ.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання прокурора, заявлені ризики не обгрунтовані та не доведені, підзахисний має бажання служити.

Розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до такого.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Згідно з ст. 183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст.183КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як:- до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Судом встановлено, що ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 11.09.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на теперішній час спливає.

ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад 3 доби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем ( крім строкової служби) , що відповідає правовій кваліфікації ч.5 ст. 407 КК України.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення є одними з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні тяжкого злочину за ч.5 ст.407 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, суд вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від суду, оскільки наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.

Також суд погоджується із існуванням ризиків, передбачених п.п. 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України та тим, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення, так як перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчинити самокалічення, симулювати хворобу, вдатися до іншого обману, або продовжити злочин, в якому він обвинувачується.

Отже, ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому неможливо на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який є військовослужбовцем, офіційно не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, стійкі соціальні зв`язки відсутні, його вік та стан здоров`я, відсутність інформації, яка б свідчила, що стан здоров`я обвинуваченого не дозволяє його перебування в установі виконання покарань.

Доводи про недоведеність заявлених ризиків, не заслуговують на увагу, оскільки виходячи з обставин кримінального провадження, є вкрай вірогідними, крім того, норми закону не вимагають надання доказів того, що обвинувачений здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні, що в даному випадку виходячи з характеру інкримінованого кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено поза розумним сумнівом.

Суд вважає, що у ОСОБА_4 відсутні будь-які стримуючі фактори для забезпечення належної, законної поведінки, у разі обрання запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, що беззаперечно свідчить про наявність заявлених ризиків.

На даний час обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - продовженню на термін 60 (шістдесят) днів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, тому суд вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення та клопотання прокурора обвинуваченому необхідно визначити заставу, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 177-178, 331, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , 07 листопада 1995 року обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5ст.407КК України строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на термін 60 (шістдесят) днів по 29 грудня 2025 року включно.

У разі внесення застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому вигляді становить 242 240 грн. (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок за наступними реквізитами : рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, Банк отримувача -ДКСУ,м.Київ,Код банку отримувача (МФО)-820172, обвинуваченим чи іншою особою за згодою обвинуваченого, він підлягає звільненню з-під варти.

У такому разі на обвинуваченого ОСОБА_4 слід покласти наступні зобов`язання:

1) прибувати за першим викликом до суду;

2) не відлучатися із м. Кривий Ріг без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави до 29.12.2025 року та може бути продовжений.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а також буде вирішено питання про застосування більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, що перебуває під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 03.11.2025 року о 08-00 годині.

Суддя ОСОБА_1