Приговор № 131419608, 31.10.2025, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя ОСОБА_1

Справа № 644/10195/25

Провадження № 1-кп/644/959/25

31.10.2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2025 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань Індустріального районного суду м. Харкова в порядку спрощеного кримінального провадження без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226210000460 від 26.08.2025, за обвинувальним актом від28.10.2025 стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, неодружений, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, який проходить військову службу на посаді водія-електрика 2 відділення радіорозвідки 2 взводу радіорозвідки роти радіо- та радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2025 року до Індустріального районного суду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226210000460 від 26.08.2025, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі за текстом ОСОБА_2 /обвинувачений), за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, з обвинувальним актом, затвердженим прокурором Харківськоїспеціалізованої прокуратуриу сферіоборони Східногорегіону від 28.10.2025, реєстром матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 1-9) та розписками про отримання обвинуваченим копій обвинувального акту та доданих до нього матеріалів досудового розслідування (т. 2 а.с. 13, 14), та його захисником адвокатом ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 13, 14), який діє в інтересах обвинуваченого на підставі доручення № 005-270008086 від 28.10.2025 (т. 1 а.с. 81).

Ухвалою Індустріального районногосуду м.Харкова від 31.10.2025 призначено проводити розгляд у кримінальному провадженні № 12025226210000460 від 26.08.2025, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, згідно іззагальними правиламисудового провадження,передбаченими КПКУкраїни,з урахуваннямположень параграфа№ 1цього кодексу (т. 2 а.с. 18-19).

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Судом установлено, що старший солдат ОСОБА_2 перебуваючи на військовій службі, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України повинен свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України. Проте, старший солдат ОСОБА_2 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та скоїв кримінальний проступок, а саме незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.

ОСОБА_2 у серпні 2025 року, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, діючи умисно, реалізовуючи протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання для особистого вживання без мети збуту наркотичних засобів «канабіс», за допомогою месенджеру «Телеграм», у невстановленому в ході проведення досудового розслідування обліковому записі, замовив наркотичний засіб «канабіс» для власного вживання без мети збуту. В подальшому, перебуваючи у м. Харків, точної адреси в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 знайшов речовину рослинного походження зеленого кольору, тим самим здійснив незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено канабіс, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту.

У подальшому, реалізовуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_2 , придбаний наркотичний засіб в п`ятьох полімерних пакетах разом з металевим предметом, схожим на гріндер, помістив до свого рюкзаку, отже почав зберігати наркотичний засіб в особистих речах.

Після чого 25.08.2025 ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що в його особистих речах перебуває п`ять полімерних пакета та металевий предмет, схожий на гріндер, з наркотичним засобом, обіг якого обмежено канабіс, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, рухався на транспортному засобі Land Rover, д.н.з. НОМЕР_2 з м. Ізюм до м. Харків, чим вчинив незаконне перевезення наркотичних засобів без мети збуту, де на тимчасово створеному блокпосту 516 км автодороги Київ-Харків-Довжанський, був зупинений працівниками поліції та працівниками ВСП, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1455 «Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан», п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1456 «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану», ст. 23, 24, 32 ЗУ «Про Національну поліцію», для перевірки документів.

Так, в ході перевірки у ОСОБА_2 виявлено п`ять прозорих полімерних пакетів та металевий предмет, схожий на гріндер, з наркотичним засобом канабіс, який останній придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

25.08.2025 у період часу з 18 години 55 хвилин по 19 годину 07 хвилин в ході огляду місця події на території тимчасово створеного блокпосту 516 км автодороги Київ Харків - Довжанський, військовослужбовець ОСОБА_2 самостійно видав зі свого особистого рюкзака п`ять прозорих полімерних пакета з речовиною рослинного походження зеленого кольору та металевий предмет, схожий на гріндер, з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які було поміщено до спеціального сейф-пакету НПУ PSP 1201047, з відповідними написами та підписами учасників слідчої дії.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/22179-НЗПРАП від 05.09.2025 вилучені у ОСОБА_2 речовини рослинного походження, масою: 3,0334 г, 3,0263 г, 3,0323 г, 1,0418 г, 0,3484 г, 0,3838 г - є канабісом. Канабіс віднесено до наркотичних засобі та рослин, обіг, яких обмежено. Маса канабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить: 2,7472 г, 2,7453 г, 2,7488 г, 0,9470 г, 0,3185 г, 0,3540 г. Загальна маса канабісу становить 9,8608 г.

Отже, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичного засобу без мети збуту.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразились у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, суд кваліфікує як кримінальне правопорушення-проступок, відповідальність за який передбачена ч. 1 ст. 309 КК України.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень цього параграфа (ч. 2, 3 ст. 381 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченомуч. 4ст. 298-2цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок.

Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно з ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані:1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч. 2цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;2) письмова заява потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно зч. 2цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акта від28.10.2025 у кримінальному провадженні за № 12025226210000460 від 26.08.2025, стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні на підставі ч. 1 ст. 302 КПК України, мотивуючи тим, що обвинувачений ОСОБА_2 за участі захисника ОСОБА_3 ,, який діє в інтересах обвинуваченого на підставі доручення № 005-270008086 від 28.10.2025 (т. 1 а.с. 81), беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, що підтверджується наданою суду заявою щодо визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні (т. 2 а.с. 6-7, 10-12).

Відтак, вищевказані обставини, які встановлені органом досудового розслідування у формі дізнання, відповідно до ч.2 ст.382 КПК України, судом не досліджувалися з огляду на те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до його письмової заяви (т. 2 а.с. 10-12), яка складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах обвинуваченого на підставі доручення № 005-270008086 від 28.10.2025 (т. 1 а.с. 81), на ім`я прокурора Харківської спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону повідомила, що вину у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання,зберігання таперевезення наркотичнихзасобів безмети збуту, у кримінальному провадженні № 12025226210000460від 26.08.2025 беззаперечно визнає, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами (т. 2 а.с. 10-12), а також ознайомлений та обізнаний з обмеженнями права на апеляційне оскарження вирокуз підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, надала згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, його згода є добровільною (т. 2 а.с. 10-12). Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_2 адвокатом ОСОБА_3 , підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченого, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами та добровільність згоди ОСОБА_2 на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні за його відсутності (т. 2 а.с. 12).

За приписами ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального проступку, заяву обвинуваченого, складену в присутності його захисника адвоката ОСОБА_3 , щодо визнання нею своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, у зв`язку з чим, у суду відсутні підстави піддавати сумніву добровільність такої позиції обвинуваченого, тому з урахуванням клопотання прокурора, добровільності та щирості зазначеної вище позиції обвинуваченого, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт підлягає розгляду в порядку, визначеному ст. 381, 382 КПК України, тобто без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні у справі «Бортнік проти України» від 27.01.2011 (п. 40), суд зазначав, що стаття 6 Конвенції не перешкоджає особі добровільно відмовитись відкрито чи опосередковано від свого права на деякі гарантії справедливого суду (див. рішення щодо прийнятності у справі «Квятковська проти Італії» від 30.11.2000 та рішення у справі «Піщальніков проти Росії» від 24.09.2009). Проте, для того, щоб відмова від права брати участь у судовому розгляді була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути встановлена у недвозначній формі і супроводжуватись мінімальними гарантіями, співмірними з її важливістю (див. рішення у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23.11.1993, пункт 31).

Відтак, спрощене провадження щодо кримінального проступку, регламентоване главою 30 КПК України, не порушує прав сторін кримінального провадження, з врахуванням того, що обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження та їх позиція є добровільною (т. 2 а.с. 10-12), у зв`язку із чим суд вважає, що наявні підстави для розгляду обвинувального акту у порядку, встановленому ст. 381-382 КПК України.

Отже, враховуючи викладене вище, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження№ 12025226210000460 від 26.08.2025,оцінивши зібрані в ході досудового розслідування докази, їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов висновку, що події кримінального проступку та діяння, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_2 , мають місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, знайшли своє підтвердження та доведені доказами, встановленими органом досудового розслідування, поза розумним сумнівом.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 07.10.2021 у справі №166/361/19, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було учинене і обвинувачений є винним у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Відповідно дообвинувального актувід 28.10.2025,обставинами,які пом`якшуютьпокарання ОСОБА_2 є щирекаяття (т.2а.с.5).

Так, ч. 6ст. 368 КПК Українивизначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З правового висновку Верховного Суду у постанові від 20.04.2021 в справі № 457/529/20 вбачається, що щире каяття це обставина, яка відображає психічний стан особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, і передбачає глибокі внутрішні переживання особою того, що сталося, моральне засудження своєї кримінально караної поведінки, почуття сорому, докорів сумління і готовність нести кримінальну відповідальність. Щире каяття проявляється у самозасудженні особою вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, прагненні усунути нанесену шкоду та рішенні не вчиняти більше кримінальних правопорушень. Вказана форма посткримінальної поведінки особи свідчить про те, що в особи відбулися суттєві позитивні зміни соціальних орієнтацій, які знижують ступінь її соціальної небезпечності.

Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 кримінальне провадження № 629/847/15-к).

Отже, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 щиро покаявся, визнав свою вину, що вбачається із матеріалів кримінального провадження, адже доведеність винуватості ґрунтується, зокрема й на зізнавальних показаннях обвинуваченого (т. 1 а.с. 86-88, т. 2 а.с. 12), що свідчить про належну критичну оцінку своєї протиправної поведінки та готовність нести кримінальну відповідальність, що також підтверджує наявність вищевказаної пом`якшуючої обставини.

З огляду на зазначене вище, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує таку пом`якшуючу покарання обставину, як щире каяття, що відповідає правовому висновку Верховного Суду у постанові від 30.10.2018у справі№559/1037/16-к та від 20.04.2021 у справі № 457/529/20.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

На підставі наведеного, суд дійшов переконання, що підстав сумніватися в правдивості й достовірності показань обвинуваченого не має.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згідно з вимогами ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винної, обставини, що пом`якшують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 ЄСПЛ зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2 судом установлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем,що підтверджуєтьсякопією військовогоквитка серії НОМЕР_3 (т.1а.с.89-92)тавитягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 39 від 28.08.2025, з якого судом установлено, що старшого солдата ОСОБА_2 призначено на посаду водія-електрика 2 відділення радіорозвідки 2 взводу радіорозвідки роти радіо- та радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 93). На обліку у лікарів психіатра та нарколога обвинувачений не перебуває, що підтверджується довідками № 1407єл від 11.09.2025 та № 519021 від 12.09.2025 відповідно (т. 1 а.с. 67, 69).

Згідно зслужбової характеристикистарший солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,проходить службуза контрактом,за часпроходження службизарекомендував себез позитивногобоку,як здібний,дисциплінований військовослужбовець.Наполегливий,добре аналізуєта сприймаєінформацію,в колективукористується повагою.За своїмиморально-діловимиякостями займаноїпосади відповідає(т.1а.с.94).Крім цього,судом установлено,що згідноз вимогоювід 26.08.2025про судимість ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнійраніше несудимий (т. 1 а.с. 62).

Санкцією ч. 1ст. 309 КК Українипередбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до п`яти років, або обмеження волі на той самий строк.

Згідно з ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 02.11.2021 (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суд наголошує, що повноваження суду (його права та обов`язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві. Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов`язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду.

Судом невстановлено підставдля застосуванняст.69та 75КК України.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_2 проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_5 , раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем служби характеризується позитивно, суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують його покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, вважає, що виправлення обвинуваченого можливо при призначенні йому покарання за скоєння кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст.309 КК України, в мінімальному розмірі, зокрема однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

На переконання суду, призначення обвинуваченій такого покарання як штрафу є справедливим, співмірним і достатнім для його виправлення, кари та запобігання вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами, а також буде відповідати таким принципам Конвенції, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета і невідворотність покарання.

Підстав для застосування до обвинуваченого більш тяжкого покарання чи менш тяжкого, з врахуванням тяжкості скоєного, його особи, суд не знаходить.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру відсутні.

Розмір пропонованої винагороду викривачу відсутній.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 у межах кримінального провадження №12025226210000460 від 26.08.2025 не застосовувався, а суд не вбачає підстав для його застосування.

Питання речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Витрати на проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, що проводились Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України за № СЕ-19/121-25/22179-НЗПРАПвід 05.09.2025у сумі 4011,30 грн (т. 1 а.с. 30), суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, стягує з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.

Отже, керуючись ст. 368 - 371, 373-374, 381-382, 394, 395 КПК України, на підставі ч. 1 ст. 309 КК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,на користьдержави процесуальнівитрати запроведення Харківськимнауково-досліднимекспертно-криміналістичнимцентром судовихекспертизматеріалів, речовин та виробів за СЕ-19/121-25/22179-НЗПРАПвід 05.09.2025у сумі 4011(чотиритисячі одинадцять)грн 30коп (код доходів 24060300, отримувач платежу ГУК Харків обл./МТГ, Харків/24060300, п/рахунок UA048999980313050115000020649, код отримувача (ЄДРПОУ 37874947).

Матеріали кримінального провадження №12025226210000460 від 26.08.2025 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі № 644/10195/25.

Речові докази у кримінальному провадженні №12025226210000460 від 26.08.2025, що знаходяться у камері зберігання речових доказів УЛМТЗ ГУНП в Харківські області, після набрання вироком законної сили:

1). знищити:

-речовина рослинного походження в п`яти полімерних пакетах та металевому предметі, схожому на гріндер, яка відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-25/22179-НЗПРАП від 05.09.2025, є канабісом, що віднесено до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 9,8608 г. Об`єкти дослідження після проведення експертизи вміщено в надане упакування та опечатано паперовою биркою з відбитком круглої печатки «Харківський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр №50 МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ» та пояснювальним написом «Харківський НДЕКЦ МВС України Висновок № СЕ-19/121-25/22179-НЗПРАП від 05.09.2025 № КП (справи) 12025226210000460 Вид експ. (досл.) 8.6 Вміст упаковки: об`єкти дослідження ПІБ, підпис експерта (підпис) ОСОБА_5 QF.19/121-5.8-01.00.1 (редакція 05) від 29.01.2019».

Відповідно до ч. 4ст. 382 КПК Україникопію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини (ч.1 ст. 394 КПК України).

З інших підстав вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення, з урахуванням особливостей, передбаченихст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленогоКПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст.382КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя ОСОБА_1