Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 646/4310/25
Провадження № 2/646/2788/2025
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 жовтня 2025 року м.Харків
Основ`янський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Чорної Б.М.,
за участю секретаря судового засідання Машко П.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» Москаленко М.С. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 25647,50 грн. та судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03 травня 2024 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» кредитний договір №03504-05/2024. Договір підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер телефону відповідача, про що свідчить п. 8 договору, адреса, реквізити та підпис сторін. 21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №21102024, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором №03504/05-2024 від 03.05.2024, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» перейшов до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників від 21.10.2024 до договору факторингу № 21102024 від 21.10.2024 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 25647,50 грн., з яких: 9850,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 13297,50 грн. сума заборгованості за відсотками, 2500,00- сума заборгованості по штрафним санкціям. Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.
Оскільки відповідач не виконав свого обов`язку та не повернув надані йому кошти в строки, передбачені кредитним договором, позивач вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Основ`янського районного суду міста Харкова від 09.05.2025 р. справу передано до розгляду судді Чорній Б.М.
Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.05.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін.
03.07.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Лисенка А.О., надійшов відзив, в якому вказали, що позовна заява не аргументована належними та допустимими доказами, є безпідставною до такої що не підлягає задоволенню, оскільки: позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження факту підписання кредитного договору; позивачем не надано належних та допустимих доказів підтвердження факту передачі грошових коштів відповідачу за кредитним договором; позивачем не надано доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача; позивачем неправомірно застосовано підвищену процентну ставку у розмірі 2,5% на день; позивачем неправомірно нараховані проценти поза межами строку дії кредитного договору; позивачем неправомірно нараховано штрафні санкції під час воєнного стану; позивачем не здійснено досудове врегулювання спору, а відтак позов є передчасним, та просили відмовити у задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до Відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі за сукупністю вищенаведених обставин. Крім того, зазначили, що позовна заява підлягає поверненню, оскільки у матеріалах справи відсутні документи які б достовірно підтвердили повноваження посадової особи ОСОБА_2 уповноважувати ОСОБА_3 на підписання та подання позовної заяви.
08.07.2025від позивачанадійшла відповідьна відзив,в якійпредставник вказав,що міжсторонами укладенодоговір велектронному вигляді,із застосуваннямелектронного підпису.Відповідач ініціювавукладення такогодоговору,оформивши заявкуна сайтіПервісного кредитора,підписавши договірз використаннямодноразового ідентифікатора.Кредитний договірмістить основніістотні умови,характерні длятакого видудоговорів,зазначено сумукредиту,дату йоговидачі тастрок йогоповернення,розмір процентів,умови кредитування.Позичальник погодивсяна укладеннядоговору саметакого змісту. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов та порядку нарахування відсотків, що свідчить про погодження ним всіх умов нарахування відсотків зазначених договорів. Також слід зазначити, що згідно Кредитного договору, підписаного Відповідачем, прямо зазначено, що Відповідач підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайті Кредитодавця, а також отримав від Кредитодавця до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту фінансового кредиту є публічною пропозицією (офертою), у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, на укладення договору кредиту, та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору та знаходяться у загальному доступі в мережі інтернет. Жодних заперечень з приводу того, що Відповідач не погодився з Правилами надання кредиту Відповідачем при укладенні договору висловлено не було. Ніяких застережень або зауважень з боку Відповідача, щодо неповного розуміння або незгоди з умовами договору або додаткової угоди під час їх підписання, до суду не подано. Позивач вважає, що надані суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між Відповідачем та Первісним кредитором, та для обґрунтування розміру заборгованості Відповідача, вказаної у позовні заяві, у зв`язку з чим просили повністю задовольнити позов. Та надали заперечення на клопотання, вказавши, що дана справа відноситься до категорії малозначних справ, а тому представляти інтереси ТОВ «ФК «ЄАПБ» має право його представник.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви зазначено, що в разі неявки в судове засідання відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника Банку та винесення заочного рішення судом.
Відповідач та його представник адвокат Лисенко А.О. у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що 03.05.2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» уклали договір про надання фінансового кредиту №03504-05/2024, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефона відповідача /а.с.5-9/.
Відповідно до п.1.1. Договору Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов?язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору вказано тип кредиту: кредит. Мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов?язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов?язків найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 03.05.2024. Наданий кредит Клієнт зобов?язаний огасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 30.08.2024.
Відповідно до п.1.4. за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована.
Згідно п.1.4.1. Денна процентна ставка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.
Згідно до п.1.4.2. Клієнт має право 01.06.2024 сплатити перший платіж відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Графік платежів), з урахуванням знижки в розмірі ---%. Клієнт погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Клієнтом права на отримання знижки (прострочення сплати першого платежу) він зобов`язаний сплатити перший платіж (за перший розрахунковий період) в розмірі, визначеному Графіком платежів.
У пункті 1.5. вказано детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього Договору.
Відповідно до п.1.6. кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 49хх - хххх - 2452 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказанимиреквізитами.
Разом з договором ОСОБА_1 також підписав, електронним підписом - НОМЕР_1 , графік платежів за договором про споживчий кредит №03504-05/2024 від 03.05.2024 /а.с.9-10/
Відповідно до п. 4.1.4. Договору без згоди Клієнта відступити право вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони- кредитодавця за цим Договором, але з обов`язковим повідомленням Клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
21.10.2024 року між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі по тексту ТОВ «ФК «ЄАПБ») було укладено договір факторингу № 21102024, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 03504-05/2024 перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ» /а.с.12-14/.
Відповідно до акту прийому передачі Реєстру боржників за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 та витягу з реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача у сумі 25647,50 грн, з яких 9850,00грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 13297,50 грн сума заборгованості за відсотками, 2 500 грн.- сума заборгованості за штрафними санкціями, що також підтверджується розрахунком заборгованості /а.с.16/.
Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Згідно ізп.6ч.1ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електроннийпідпис одноразовимідентифікатором -дані велектронній форміу виглядіалфавітно-цифровоїпослідовності,що додаютьсядо іншихелектронних данихособою,яка прийнялапропозицію (оферту)укласти електроннийдоговір,та надсилаютьсяіншій стороніцього договору.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Аналогічна правова позиція сформована у цілому ряді постанов Верховного Суду. Так у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки, щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України "Про електронну комерцію", містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).
Суд критично ставиться до доводів представника відповідача, що не укладення договору, оскільки із наданих позивачем документів вбачається, що Договір про надання фінансового кредиту № 03504-05/2024 від 03.05.2024 сторонами укладено в електронній формі, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 13 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 41, ст. 49 Закону України «Про платіжні системи» передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом:1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції;3) надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою;4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції;5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей;6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі.Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
Відповідно до листа за вих. №3466_250130182514 від 30.01.2025 ТОВ "Універсальні платіжні рішення" було прийнято платіж на користь AVANSCREDITLLC на суму 10000,00 грн 03.05.2024 року,маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPAY.ua НОМЕР_3 /а.с.11/.
Проте суд погоджується з доводами сторони захисту, про те, що позивачем на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №03504-05/2024 від 03.05.2024 не долучено належних доказів, передбачених статтями 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують виконання позикодавцем взятих на себе зобов`язань щодо зарахування коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Виписка за особовим рахунком клієнта (рух коштів) у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, підтверджує виконання за день операцій клієнтом. Усупереч наведеному такої виписки позивачем до позову не долучено.
Позивач вказав, що не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються (Постанова Київського апеляційного суду по справі № 381/1311/23 від 25.06.2024)
При цьому, суд зауважує, що позивач не скористався своїм правом на витребування доказів і не заявляв клопотань про витребування з банківських установ відомостей щодо перерахування суми на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 .
Розрахунок заборгованості за договором №03504-05/2024 від 03.05.2024, сам по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за вищевказаним договором, оскільки доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання ним кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем суду не надано.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18).
Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Тобто, позивач не надав суду доказів здійснення транзакції у розмірі 10 000,00 грн ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Первісним кредитором) на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 , а також квитанції про зарахування на картковий рахунок відповідача вказаної суми кредиту.
Відповідно до правил статті 1077 ЦК України, за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнт) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання перед фактором.
Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Суд також звертає увагу, що Договір факторингу з витягом з реєстру боржників, які є похідними від кредитного договору, не є безумовними доказами підтвердження достовірності розміру заборгованості.
Будь-яких інших доказів на підтвердження позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суду не надано.
Щодо доводів сторони захисту про повернення позовної заяви у зв`язку з відсутністю документів, які достовірно підтвердили повноваження посадової особи ОСОБА_2 уповноважувати ОСОБА_3 на підписання та подання заяви до суду, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 3 ст. 58 ЦПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
В матеріалах справи наявна довіреність від 05.12.2024 року, яка уповноважує Москаленко М.С. представляти інтереси, зокрема вести справи у суді, підписувати та подавати позовні заяви.
Згідно зіст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2статті 77 ЦПК України.
Згідно ст. ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29.06.2021 у справі №916/2040/20).
Відповідно до ч. 1, 2, 5ст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості та порушення відповідачем прав позивача, які б підлягали судовому захисту, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Згідно зі статтею 133 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір включено до складу судових витрат.
Згідно із платіжною інструкцією № 106695 від 15.04.2025 при пред`явленні позовної заяви до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн. /а.с.33/
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на результат вирішення спору та відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 44, 81, 131, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, ст. 207, 610, 627-629, 638, 525, 526, 536, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, фактична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4, Код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП : НОМЕР_4 ; місце проживання зареєстроване за адресою : АДРЕСА_1 ;
Представник відповідача: адвокат Лисенко Андрій Олександрович, свідоцтво про право на заннята адвокатською діяльністю №3576 від 15.12.2017 р.
Суддя Б.М.Чорна
Судебное решение № 131385318, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) было принято 29.10.2025. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 646/4310/25. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: