Решение № 131303365, 27.10.2025, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1564/25

Провадження номер № 2/0186/1097/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м.Шахтарське

Суддя Шахтарського міського суду Дніпропетровської області Демиденко С.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 09.07.2018 року по 09.05.2025 року, він перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», та працював на посаді гірника очисного забою.

Під час виконання покладених на нього обов`язків, 27.12.2024 року з ним стався нещасний випадок на виробництві, що підтверджується актом розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання(отруєння), аварії, що стався 27.12.2024 року о 09 год. 30 хв. форми Н-1 від 07.01.2025 року. Внаслідок нещасного випадку він отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових уламків. Трофічна рана правої гомілки.

09.05.2025 року він був звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я.

07.05.2025 року, він вперше був оглядний експертною комісією з оцінювання повсякденного функціонування особи, за результатами якого, йому встановлено 60% втрати професійної працездатності в зв`язку з виробничою травмою та ІІ групу інвалідності.

Переживання з приводу того, що він став інвалідом та з нових обставин життя до який він змушений пристосовуватись, у 39 років він не здатний утримувати родину, проводити разом відпустки, з причини його систематичного лікування, витрачання коштів на ліки, а не на життя сім`ї, втрата житла внаслідок військової агресії та не можливість забезпечувати родину, є головним чинником, що спричиняє йому моральні страждання. В зв`язку з травмою ноги та нестерпним болем сон не є відпочинком, він декілька разів на ніч прокидаюсь, біль ноги є постійною, що змушує вживати лікарські препарати, постійно. Обмеження в пересуванні унеможливлює займатися справами що потребують руху. Він знаходиться на постійному лікування. Раптовий біль, призводить до зміни настрою та впливає на справи, якими займаюсь. Все це примусило його змінити своє життя. В зв`язку з травмою ноги, він не має можливості займатися привичними справами, користуватися комп`ютером та керувати автомобілем, йому заборонено працювати біля рухаючих предметів та води. Навколо нього життя має оберти, у вигляді транспорту, людей та пересування предметів, все це впливає на його свідомість та рішення. Він змушений зореєнтовувати свій час та часто відмовлятись від запланованих справ. Порушилося звичне для нього коло спілкування. Йому необхідно докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Почуття розчарування, недовіри, невпевненості в собі поселилися в його серці. Стан здоров`я погіршився та він не може виконувати роботи пов`язані з фізичними навантаженнями, тобто виконувати фізичну роботу, а також будь яку іншу, з причини того, що обмежено моє професійне призначення, рекомендована тільки надомна праця.

Виходячи із зазначеного, враховуючи глибину, характер та тривалість вимушених негативних змін в його житті, істотність недоотриманих ним благ, внаслідок втрати працездатності та ушкодження здоров`я, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, розмір справедливого, домірного відшкодування моральної шкоди завданої йому повинен складати 200000,00 гривень, що відповідає завданій йому шкоді і є достатньою для її відшкодування.

На підставі вищевикладеного, просить суд стягнути з відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, після отриманої травми на виробництві в сумі 200000,00 грн.

Представником відповідача у справі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого, вона прохала відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а у разі встановлення судом наявності завдання моральної шкоди позивачу, то стягнути відшкодування моральної шкоди в сумі 60000,00 грн. із урахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів. Також зазначила, що позивач укладаючи з відповідачем трудовий договір був повідомлений під підпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці на стан його здоров`я та пов`язані з цими умовами праці пільги та компенсації. Позивач щорічно проходив періодичний медичний огляд і був обізнаний про стан свого здоров`я. Саме на підставі позитивних результатів медичних періодичних обстежень позивач був допущений до роботи на підприємстві. Вважає, що в діях відповідача відсутня протиправна поведінка та вина щодо спричинення моральної шкоди. До позову не додано жодного документу на підтвердження факту заподіяння моральної шкоди позивачу. Встановлення самого ступеню втрати професійної профпрацездатності не підтверджує і не може підтверджувати наявність факту спричинення потерпілому моральної шкоди.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та обставини.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з 09.07.2018 року.

09.05.2025 року ОСОБА_1 був звільнений на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров`я.

Під час виконання позивачем трудових обов`язків 27.12.2024 року о 09 год 30 хв. з ним стався нещасний випадок в наслідок якого він отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритого багатоуламкового перелому нижньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових уламків. Трофічна рана правої гомілки.. За результатами проведеного розслідування нещасного випадку складено Акти за формою Н-1/П від 07.01.2025 року, згідно яких комісія дійшла висновку що нещасний випадок пов`язаний з виробництвом.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №135/25/1395/В від 07.05.2025 року, рішення №135/25/1395/Р, ОСОБА_1 встановлено 60% втрати професійної працездатності з 07.01.2025 року по 01.05.2026 року, та ІІ групу інвалідності до 01.05.2026 року.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня встановлення йому висновком рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, стійкої втрати працездатності.

У відповідності до статті 4 Закону України Про охорону праці державна політика в області охорони праці, базується; зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім того, згідно рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

В даному випадку трудове каліцтво пов`язане з виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, тому відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди покладається на роботодавця (підприємство).

Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричинюють йому моральні та фізичні страждання.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я відбулося при виконанні ним трудових обов`язків, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань. Втрата працездатності призвела до обмеження його можливості вести активний спосіб життя, вільно спілкуватися, внаслідок чого останній змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд не може погодитись із запереченнями відповідача, який вважає не доведеним, факт заподіяння моральної шкоди, так як не надано відповідних медичних документів та не встановлено зміни у психічному стані, оскільки згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

Соціальний аспект поняття непрацездатності свідчить про нездатність, в даному випадку, позивача, матеріально забезпечити себе та членів своєї сім`ї на рівні, визначеному достатнім для проживання людини (прожиткового мінімуму) в державі, що також завдає моральних страждань позивачу.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року №155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

З врахуванням викладеного, суд вважає законними та обґрунтованими вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди, так як внаслідок трудового каліцтва на виробництві останньому заподіяні фізичний біль і душевні страждання. Ушкодження здоров`я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров`я, на безпечну працю. Все це призвело до порушення його звичного образу життя та вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, що належним чином має бути компенсовано.

Таким чином, при визначені розміру моральної шкоди суд оцінює глибину, характер та тривалість душевних страждань та нервових переживань, істотності недоотриманих благ, а також конкретні обставини по справі і розмір втрати професійної працездатності, призначення позивачу групи інвалідності, характер отриманої травми та її наслідки для здоров`я позивача, керується принципом розумності, виваженості та справедливості. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.

Під час визначення розміру моральної шкоди суд вважає розумним та справедливим стягнути з відповідача моральну шкоду в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн., а в іншій частині відмовити.

Інші доводи відповідача фактично зводяться до суб`єктивної оцінки доказів та не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову.

Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Попередньою редакцію підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, що була чинною до 23 травня 2020 року, передбачалося, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, окрім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

Згідно з висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 21 червня 2022 року у справі №599/645/21, якщо моральну шкоду завдано професійним захворюванням, яке виникло до набрання чинності новою редакцією підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, підлягає застосуванню правовий висновок Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №180/683/13-ц, згідно якого не підлягають оподаткуванню суми, які за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, заподіяних платникові податків внаслідок спричинення шкоди здоров`ю.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 6 цієї статті передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються всі судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи звільняються від сплати судового збору.

Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1200,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в рахунок відшкодування моральної шкоди 120 000 (сто двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь держави судовий збір в розмірі 1200 (одна тисяча двісті) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», місце знаходження: 51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, будинок №76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя С.М. Демиденко