Решение № 131295871, 27.10.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

САМАРІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/13290/24

№ 2/183/247/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2025 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г.., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області питання щодо ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання дитини, -

у с т а н о в и в :

рішенням Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання дитини - відмовлено.

Разом із поданням відзиву стороною відповідача заявлено про стягнення з позивача витрат, понесених відповідачем на правову допомогу. А під час розгляду справи по суті до закінчення судових дебатів представником відповідача заявлено, що докази понесених витрат будуть подані не пізніше ніж через п`ять днів після ухвалення остаточного рішення у справі.

Після переходу суду до стадії ухвалення судового рішення представником відповідача подані копії: акту здач-приймання виконаних робіт/наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 319 від 18.10.2023 року на загальну суму 8000 грн; остаточного розрахунку судових витрат станом на 09.10.2025 року на загальну суму 8000 грн; двох судових повісток про виклик до суду із зазначенням часу перебування представника в суді; квитанції до прибуткового касового ордера № 135 від 09.10.2025 року на загальну суму 8000 грн.

Питання про судові витрати вирішується без повідомлення учасників справи.

Щодо наявності підстав для ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до вимог ст. 246 ЦПК України - 1. Якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. 2. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи заявник надав докази витрат на правову допомогу у встановлений процесуальним законом строк.

Відповідно до положень частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (частини 1, 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи у разі відмови в позові - на позивача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно зі статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.(Постанова Великої Палати Верховного Суду справа № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).

Так, судом встановлено, що на підтвердження укладання договору про надання правової допомоги між адвокатом Шчекіч І.В. та ОСОБА_2 стороною відповідача до матеріалів справи долучений ордер № 1383890, виданий 05.05.2025 року, на підставі договору № 364 від 14 квітня 2025 року (а.с. 77, 115), разом з яким поданий попередній/орієнтовний розрахунок судових витрат на загальну суму 6000 грн (а.с. 81).

10 жовтня 2025 року стороною відповідача також надані копії: акту здач-приймання виконаних робіт/наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 319 від 18.10.2023 року на загальну суму 8000 грн; остаточного розрахунку судових витрат станом на 09.10.2025 року на загальну суму 8000 грн; двох судових повісток про виклик до суду із зазначенням часу перебування представника в суді; корінця «квитанції до прибуткового касового ордера № 135 від 09.10.2025 року на загальну суму 8000 грн», підставою зазначено: Договір № 319 від 18.10.2023р, без доказів направлення відповідних копій документів стороні позивача.

З наданих документів вбачається, що розмір правової допомоги наданої відповідачу за договором № 319 від 18.10.2023 року складає 8000 грн, а відповідно до повноважень, наданих суду представником, адвокатом здійснюється представництво у означеній справі за договором № 364 від 14 квітня 2025 року. Сам договір про надання правової допомоги, на підставі якого здійснювалося представництво відповідача, суду - не надано.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат.

Так у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2021 року, справа № 755/7943/20-ц, провадження № 61-15441св21 зазначено, що квитанції до прибуткового касового ордера, надані заявником у розпорядження суду, є належним доказом понесення ним витрат на правничу допомогу.

У справі що розглядається адвокатом Шчекіч І.В. не надано документів, що підтверджують оплату гонорару чи інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги у означеній справі. А тому у стягненні витрат на правничу допомогу належить відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 127, 137, 141, 246, 258, 259, 270 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконавчий комітет Самарівської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування про встановлення факту самостійного виховання дитини - відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ).

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , електронна пошта: відсутня).

Третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Самарівської міської ради Дніпропетровської області, як орган опіки та піклування (код ЄДРПОУ 04052206, адреса місцезнаходження: 51200, Дніпропетровська область, м. Самар, вул. Гетьманська, будинок 14, електронна пошта: info@nmvyk.dp.ua).

Суддя І.Г.Дубовенко