Постановление суда № 131245153, 23.10.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/18950/25

Провадження № 1-кс/344/7400/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12025091010001746 від 21.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого покликався на те, що ОСОБА_4 на протязі тривалого періоду часу проживає спільно із своєю дружиною ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання, ОСОБА_4 неодноразово вчиняв із своєю дружиною ОСОБА_6 словесні конфлікти, на побутовому ґрунті.

Так, 21.10.2025 року, приблизно о 18 год ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із своєю дружиною ОСОБА_6 .

У ході конфлікту, у ОСОБА_4 виник неправомірний умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень своїй дружині ОСОБА_6 .

Реалізуючи свій неправомірний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , діючи умисно, передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та настання суспільно-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи настання таких негативних наслідків щодо здоров`я потерпілої ОСОБА_6 , маючи фізичну перевагу над останньою, наніс один цілеспрямований удар кухонним ножем у ділянку живота, після цього, продовжуючи реалізацію свого неправомірного умислу, наніс декілька хаотичних порізів в області правого стегна та верхніх кінцівок потерпілої.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 , потерпілій ОСОБА_6 , відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 1 Івано-Франківської міської ради» заподіяно тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення органів черевної порожнин, різаної рани правого стегна, різаних рани обох кистей рук, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, тимчасово не працює, одружений, на утриманні перебуває одна малолітня дитина, згідно ст. 89 ККУ раніше не судимий.

21 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та 22.10.2025 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Підозрюваний у судовому засіданні просив обрати нічний домашній арешт, бо дружина перебуває в лікарні, на утриманні є хвора дитина, він є єдиним годувальником в сім`ї. Вину визнає.

Захисник у судовому засіданні просив обрати нічний домашній арешт або визначити мінімальний розмір застави, у разі задоволення клопотання прокурора.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що у підозрюваного ОСОБА_4 , відсутні міцні соціальні зв`язки, та усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх анкетні дані та місця їхніх проживань.

Можливість підозрюваного ОСОБА_4 вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний раніше притягався до кримінальної відповідальності, він непрацевлаштований, джерело його доходу невідоме, а тому він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».

21 жовтня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та 22.10.2025 йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться в протоколах огляду місць події, протоколах допитів потерпілого, свідків, а також іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , належить до категорії тяжких злочинів, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час існують.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого злочину, міцність соціальних зв`язків підозрюваного та характеризуючи його особу дані, те що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, зважає на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити.

Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м`які запобіжні заходи в т.ч. домашній арешт не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не будуть здатними і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.

Згідно з частиною 4 статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Оскільки кримінальне провадження стосується злочину, вчиненого із застосуванням насильства, що підтверджується матеріалами клопотання, зокрема нанесення потерпілій не одного удару ножем, то розмір застави слідчим суддею не визначається.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, на строк 60 днів до 18 грудня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)».

Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 24 жовтня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_7