№ 131235905, 20.10.2025, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4721/25

Провадження № 3/191/1461/25

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2025 року м. Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Окладнікова О.І., розглянувши справу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інформація про офіційне місце працевлаштування відсутня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;

за ч.1 ст.122-2, ч.5 ст. 126, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2025 року з Відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа з протоколами про адміністративне правопорушення:

- серії ЕПР1 №437146 від 29.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.5 ст.126 КУпАП, в якому зазначено, що 28.08.2025 року о 23:50 годині в с-щі Яворницьке, вул. Бердянська, 1 особа ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део Нексія реєстраційний номер НОМЕР_1 , при цьому не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії. Правопорушення вчинено повторно протягом року. ОСОБА_1 було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою від 31.05.2025 року;

- серії ЕПР1 №437167 від 29.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, в якому зазначено, що 28.08.2025 року о 23:50 годині в с-щі Яворницьке, вул. Бердянська, 1 Дніпропетровська область водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део Нексія реєстраційний номер НОМЕР_1 та на вимогу щодо зупинки з використанням спеціальних світлових приладів, а саме маячків синього та червоного кольорів, звукових сигнальних пристроїв не зупинився;

- серії ЕПР1 №437141 від 29.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, в якому зазначено, що 28.08.2025 року о 23:50 годині в с-щі Яворницьке, вул. Бердянська, 1 Дніпропетровська область водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део Нексія реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис нагрудного реєстратора.

У сьогоднішнє судове засідання правопорушник не з`явився, причину неявки та своїх заперечень суду не повідомив, про день та час слухання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик, до суду повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В п.41 рішення по справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуваннямзазначеного,суд вважаєза можливерозглянути справубез участі особи, яка притягаєтьсядо адміністративної відповідальності,оскільки ОСОБА_1 був обізнанийпро складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та направлення їх до суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція), тому вона є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.

Відповідно до ч.1ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

У контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди уповноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.4 ПДРУкраїни, згідно якого на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

Також Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Згідно з ч.3ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ізстаттею 7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог законупри застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими закономспособами.

Стаття 280 КУпАПзакріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на викладене, за відсутності інших об`єктивних джерел фактичних даних про обставини, що підлягають доказуванню в цій справі, дані, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №437167 від 29.08.2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122-2 КУпАП, встановлено, що 28.08.2025 року о 23:50 годині в с-щі Яворницьке, вул. Бердянська, 1 Дніпропетровська область водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Део Нексія реєстраційний номер НОМЕР_1 та на вимогу щодо зупинки з використанням спеціальних світлових приладів, а саме маячків синього та червоного кольорів, звукових сигнальних пристроїв не зупинився.

Частиною 1статті 122-2КУпАП передбаченовідповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіямивійськових транспортнихзасобів -вимог посадовоїособи військовоїінспекції безпекидорожнього рухуВійськової службиправопорядку уЗбройних СилахУкраїни про зупинку транспортного засобу.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п.2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.

До матеріалів справи долучено відеозапис, на якому зафіксовано адміністративне затримання ОСОБА_1 біля автомобіля, пропозиція поліцейського пройти ОСОБА_1 огляд на стан алкогольного сп`яніння та відмова останнього від проходження такого огляду, так як ОСОБА_1 наполягав на присутності понятих, попри роз`яснення поліцейського про відеофіксацію, відповідно до законодавства України.

Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено жодного належного доказу, який би зафіксував факт невиконання ОСОБА_1 законної вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, поданої за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору та поданням спеціального звукового сигналу. Свідки у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні.

Враховуючи вищезазначену практику Європейського суду з прав людини та презумпцію невинуватості, передбаченустаттею 62 Конституції України, матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять належних доказів про невиконання ОСОБА_1 28.08.2025 року о 23:50 годині вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу подану увімкненням проблискового маячка синього та червоного кольору із поданням звукового сигналу про зупинку, що виключає подію адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 122-2 КУпАП.

Таким чином, суд не знаходить підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 122-2 КУпАП через відсутність в його діях події та складу даного адміністративного правопорушення.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події та складу правопорушення.

Пунктом 2.5 Правил дорожньогоруху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, сама по собі відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Як вбачаєтьсяз Розпорядженняначальника Синельниківськоїрайонної військовоїадміністрації Дніпропетровськоїобласті від08.08.2025року № Р-25/0/542-25 «Про зміну дії комендантської години», на території Синельниківського району Дніпропетровської області запроваджено комендантську годину з 21.00 до 05.00, починаючи з 11.08.2025 року до закінчення воєнного стану в Україні. На період дії комендантської години забороняється перебування на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток. Мають право перебувати на вулицях та інших громадських місцях за службовими посвідченнями працівники Синельниківської районної державної адміністрації Синельниківської районної військової адміністрації, Синельниківської районної ради, Синельниківської міської ради, правоохоронних органів і органів військового управління, військових частин та підрозділів Збройних Сил України.

Наведені норми свідчать про наявність правових підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу, який здійснює рух у комендантську годину.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4862919 від 31.05.2025 року, протоколом серії ВВ №005679 про адміністративне затримання від 29.08.2025 року, відеозаписом з оптичного лазерного диску, та іншими матеріалами справи.

Таким чином, було встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року, та ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст.23 КУпАП, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог ст.33КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення; рівень небезпеки; дані про особу правопорушника, який офіційно не працевлаштований; ступінь вини; майновий стан. Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.

Також суд враховує вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, відповідно до якої, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

З урахуванням викладеного, з метою виховного впливу і запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень, дотримання безпеки дорожнього руху в Україні, суд приходить до висновку про необхідність накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбаченихстаттями 300-1,300-2цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Судом роз`яснюється, що згідно з ч.1. ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установленийчастиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядкупримусового виконанняпостанови простягнення штрафуза вчиненняадміністративного правопорушенняз правопорушникастягується,зокрема, подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 40-1, ч.1 ст. 122-2, ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.122-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Визнати ОСОБА_1 винним увчиненні адміністративнихправопорушень,передбачених ч.5ст.126,ч.1ст.130КУпАП,та накластина ньогоадміністративне стягненняу виглядіштрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800,00 грн., на користь держави в особі Відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Оплата сумиштрафу занаступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській обл/Дн-ка обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155, р/р UA758999980313020149000004001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО банка отримувача: 899998, код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовийзбір у розмірі 605,60 грн. на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.

Оплата сумисудового зборуза наступнимиреквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, р/р UA908999980313111256000026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

З урахуванням частини другої статті 308 КУпАП, у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути подвійний розмір штрафу в сумі 81600,00 грн. з ОСОБА_1 на користь держави в особі Відділу адміністративної практики УПП в Дніпропетровській області.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

Суддя О.І. Окладнікова