Постановление суда № 131230606, 24.10.2025, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/9823/25

Провадження номер 1-кп/243/1210/2025

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2025 року м. Слов`янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62025050010011442 від 20 березня 2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Виноградів, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, водія 3-го стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2025 року до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.405 КК України.

В підготовчомусудовому засіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_5 строком на2місяці,посилаючись напродовження існуванняризиків неналежноїпроцесуальної поведінкиобвинуваченого,передбачених пунктом1,3,5частини 1 статті 177 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що без застосування найсуворішого запобіжного заходу він може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначив, що підстав для визначення розміру застави він не вбачає, але якщо суд дійде висновку про необхідність визначення застави для визначення її розміру просить врахувати всі наявні у обвинуваченого доходи, зокрема, розмір його заробітної плати, і визначити заставу на рівні 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покласти на обвинуваченого відповідні обов`язки.

Захисник ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначивши, що протягом 11 місяців його підзахисний знаходився вдома, ніде не переховувався, періодично відвідував ТЦК для того, щоб з`ясувати чи він перебуває на обліку, чи знятий з нього, де його і було затримано. Ризик впливу на свідків не є доведеним, будь-які відомості про намагання вплинути на свідків відсутні. Якщо ж судом буде продовжено строк тримання під вартою, просив визначити заставу у мінімальному розмірі, яка здатна забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та зазначив, що він підтримує позицію свого захисника.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до висновку про наявність підстав для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , з огляду на наступне.

Ухвалою Шевченківсьного районного суду м.Дніпра від 27.09.2025 до ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положення ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до положення ч.5 ст.199 КПК України слідчий суддя зобов?язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

У відповідності до пунктів 61 та 62 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 по справі Смирнов проти Росії, наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинуватості, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі Летельє проти Франції від 26.06.1991 вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Аналогічна правова позиція викладена і у рішенні ЄСПЛ у справі Ілійков проти Болгарії від 26.07.2001.

Суд зазначає, що ані тяжкість обвинувачення, ані серйозність покарання не є єдиною підставою для продовження запобіжного заходу, оскільки при вирішенні вказаного питання, окрім цих обставин, суд приймає до уваги й інші обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України.

Судом приймається до уваги, що ОСОБА_5 утримується під вартою з 25.08.2025, тому, розглядаючи можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає необхідним перевірити можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину, за який чинним законом про кримінальну відповідальність передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд зауважує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Вказані обставиниу сукупностіта даніпро особу ОСОБА_5 ,який неодружений,неповнолітніх дітейне має,з оглядутакож натяжкість покарання,що загрожуєйому уразі визнаннявинуватим увчиненні тяжкогокримінального правопорушення,свідчать пронаявність наданий часризику,передбаченого пунктом1частини 1 статті 177 КПК України, тому є достатні підстави вважати, що він може переховуватися від суду, оскільки тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, може побудити його на вчинення дій, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності.

Окрім того, встановивши ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду, суд приходить до висновку про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, адже дії ОСОБА_5 , який є обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину та військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, щодо переховування від органу досудового розслідування (у разі їх вчинення) утворять склад іншого злочину, кваліфікованого за ч.5 ст. 407 або ч.4 ст. 408 КК України.

Наявність цих ризиків також підтверджується тією обставиною, що згідно пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби і ухилявся від неї протягом 11 місяців, поки не був затриманий правоохоронцями.

Суд також вважає доведеним наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки обвинувачений, не перебуваючи в умовах ізоляції від суспільства, матиме змогу здійснювати незаконний вплив на свідків, які проходили спільно з ним військову службу в одній військовій частині, з метою спонукання їх до зміни своїх показань, що обумовлене невизнанням обвинуваченим своєї причетності до інкримінованого злочину.

Отже, судом встановлено існування на теперішній час ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого, а саме ризику переховування від суду, ризику незаконного впливу на свідків та ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

З урахуванням вищевикладеного, застосування більш м`якого запобіжного заходу не спроможне запобігти доведеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки обставини, встановлені судом, з високим ступенем ймовірності свідчать про можливість неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 . Суд зауважує, що особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку підозрюваного чи обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. Крім того, в даному випадку продовження тримання під вартою може бути виправданим за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності. Суд виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Обмеження права ОСОБА_5 на свободу в даному випадку є виправданим та необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов`язків.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що для запобігання вищезазначеним ризикам, які продовжують існувати станом на теперішній час, недостатньо застосувати відносно нього більш м?який запобіжний захід, тому наявні законні підстави для продовження обраного відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, бо саме такий запобіжний захід може у подальшому забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та створить необхідні умови для виконання завдань кримінального провадження, передбачених положеннями статті 2 КПК України.

Продовжуючи дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд не вбачає підстав для невизначення розміру застави у відповідності до абз.8 ч.4 ст. 183 КПК України, з огляду на встановлені судом ризики неналежної процесуальної поведінки та особу обвинуваченого. Під час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу слідчим суддею був визначений розмір застави - 30 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, з покладенням відповідних обов`язків, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, підстав для зміни вказаного розміру застави судом не вбачається.

Положенням ст.27 КПК України визначено, що кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні лише у разі якщо, зокрема, здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом. З метою запобігання зовнішній та внутрішній загрозі безпеки України, з метою не розголошення відомостей щодо місця розташування підрозділів ЗСУ та інших утворених відповідно до закону військових формувань, а також інформації, поширення якої може завдати шкоди інтересам держави, суд вважає необхідним розгляд даного кримінального провадження здійснювати у закритому судовому засіданні впродовж усього провадження.

Заслухавши думку учасників процесу, які вважали за можливе призначити справу до судового розгляду, суд приходить до висновку, що:

1)дана справа підсудна Слов`янському міськрайонному суду Донецької області;

2) справа підлягає розгляду у закритому судовому засіданні;

3) до судового розгляду необхідно викликати учасників судового провадження;

4) підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.

Згідно ч. 1ст. 3141 КПК Україниз метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду. Відповідно до ч. 2ст. 3141 КПК України, досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі. З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, тому необхідно зобов`язати орган з питань пробації скласти, відповідно дост. 9 Закону України Про пробацію, досудову доповідь - письмову інформацію для суду, що характеризує обвинуваченого.

З огляду на вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, до судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177-178, 181, 183, 194, 197, 201, 202, 315, 371-372, 376, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Призначити справудо судовогорозгляду узакритому судовомузасіданні на 31жовтня 2025року о10-00 год.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням на гауптвахті,строком на60діб,тобто до 22 грудня 2025 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп.

Обвинувачений ОСОБА_5 підлягає звільненню з-під варти у разі внесення застави у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840 (дев`яносто тисяч вісімсот сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: UA828201720355259003000011792, отримувач коштів ТУ ДСА України в Донецькій області, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код ЄДРПОУ 26288796, в будь-який момент протягом дії цієї ухвали, до 22 грудня 2025 року включно.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1)прибувати за викликом до суду;

2)не відлучатися із населеного пункту постійної або тимчасової дислокації військової частини, де проходить військову службу обвинувачений, без дозволу командира військової частини, прокурора або суду;

3)повідомляти прокурора та суд про зміну свого фактичного місця проживання або місця проходження служби.

У разі невиконання обвинуваченим ОСОБА_5 покладених на нього вказаних вище обов`язків, до нього буде застосований інший запобіжний захід, а застава буде звернута в дохід держави.

Доручити представнику органу персоналу пробації підготувати, відповідно дост. 9 Закону України Про пробацію, досудову доповідь про обвинуваченого ОСОБА_5 , яку подати до суду в строк до 10 листопада 2025 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.

Копію ухвали надіслати прокурору, захиснику, обвинуваченому та направити для виконання начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 та органу пробації.

Ухвала може бути оскаржена в частині продовження запобіжного заходу до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її постановлення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Повний текст ухвали виготовлений 24.10.2025 о 10-25 год.

Суддя ОСОБА_1