Постановление суда № 131187002, 23.10.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/1175/24

Провадження №2-др/291/4/25

У Х В А Л А

23 жовтня 2025 року селище Ружин

Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Гарбарук І.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача адвоката Руденко З.Б. у межах цивільної справи №291/1175/24 за позовом ОСОБА_1 ,інтереси якоїпредставляє адвокатРуденко ЗояБорисівна до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ружинська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним в частині державного акта на право власності на земельну ділянку та свідоцтва про право на спадщину, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно, визнання права власності на частку земельної ділянки в порядку спадкування за заповітом,

встановив:

03.06.2025 на адресу Ружинського районного суду Житомирської області надійшла заява представника позивача адвоката Руденко З.Б. про ухвалення додаткового рішення по справі №291/1175/24.

02.06.2025 на вимогу Житомирського апеляційного суду Ружинським районним судом Житомирської області направлено справу до апеляційної інстанції.

22.10.2025 від представника позивача надійшла заява про залишення заяви без розгляду.

Частина 3 ст. 270 ЦПК України передбачає, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У клопотанні представник позивача вказує, що оскільки матеріали справи на даний час знаходяться в апеляційній інстанції, то не можливо розглянути заяву про винесення додаткового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України такий принцип цивільного судочинства як диспозитивність полягає, в тому числі, у праві учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Оскільки ЦПК України не врегульовано питання про відкликання заяви про ухвалення додаткового рішення, суддя вважає за можливе на підставі ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосувати до вказаних правовідносин за аналогією закону положення п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України суд до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі повертає заяву, якщо від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Таким чином, оскільки представником позивача адвокатом Руденко З.Б. до початку розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення по суті, подано заяву про її відкликання і це не порушує нічиїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд вважає за необхідне повернути заяву представника позивача адвоката Руденко Зої Борисівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 291/1175/24.

Відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі наведеного, керуючись п.3 ч. 4 ст.185 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву представника позивача адвоката Руденко Зої Борисівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 291/1175/24 - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання до Житомирського апеляційного суду.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук