Постановление суда № 131158708, 20.10.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/32224/25

Провадження № 2/127/7194/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 жовтня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Савчук І. С. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення права власності на майно в порядку спадкування.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.), ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).

Відповідно дост.6Закону України«Про судовийзбір» заподання позовноїзаяви,що маєодночасно майновийта немайновийхарактер,судовий збірсплачується заставками,встановленими дляпозовних заявмайнового танемайнового характеру,при цьомуякщо в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки позовна заява містить три вимоги немайнового характеру (встановлення факту окремого проживання, визнання шлюбних відносин припиненими, встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем однією сім`єю) і одну вимогу майнового характеру (визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом), тому вона підлягає оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.

Натомість,надані допозовної заявироздруківки он-лайнбанкінгу зквитанціями просплату судовогозбору (банкплатника -АТ «Таскомбанк»)за кодом2514-4015-9943-0384від 08.07.2025на суму9243,50грн,за кодом9148-2995-5841-0589від 08.07.2025на суму605,60грн таза кодом5628-0021-5055-6554від 10.10.2025на суму605,60грн,не свідчитьздійснення повноїоплати позивачемсудовим зборому встановленомузаконом розміріза поданняпозовної заяви,оскільки є розміром сплаченого судового збору за позовну вимогу майнового характеру та частковою оплатою за вимогами немайнового характеру.

Позивачу слід сплатити судовий збір за позовними вимогами немайнового характеру в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) за кожною вимогою, доплативши різницю (3х1211,20 грн - 605,60 грн - 605,60 грн) в розмірі 2422,40 грн та надати докази щодо цього.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Також, у порушення вимог п.1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення ціни позову, враховуючи те, що заявлено майнову вимогу про визначення права власності на майно.

Крім того, відповідно до ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Як убачається з позовної заяви, відповідачка по справі є громадянкою іншої держави, яка зареєстрована та проживає на території РФ, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Положенням ЦПК України передбачено необхідність вручення відповідачу позовної заяви із доданими до неї документами, а також надання можливості відповідачу подати відзив на позов, докази по справі, скористатись іншими процесуальними правами, визначеними законом.

Принцип рівності сторін у процесі (в розумінні «справедливого балансу» між сторонами) вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно до другої сторони (рішення у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27 жовтня 1993 р., заява № 14448/88, п. 33, та «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява № 17748/91 п. 38.)

Тому в даному випадку, виникає необхідність вручення документів по справі відповідачу на території іноземної держави.

При цьому, відповідно до ч. 8 ст. 130 ЦПК України особам, які проживають за межами України, судові повістки вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в разі відсутності таких - у порядку, встановленому статтею 502 цього Кодексу

Разом з тим, відповідно до ч. 1 п. 20 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, який триває досі.

Згідно зі ст. 190 ЦПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Статтею 80 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що у разі, якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.

Згідно з ч. 3 ст. 499 ЦПК України судове доручення про надання правової допомоги оформлюється українською мовою. До судового доручення додається засвідчений переклад офіційною мовою відповідної держави, якщо інше не встановлено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

В силу ст. 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Враховуючи вимоги ст.190 ЦПК України та те, що на даний час правовідносини та дипломатичні відносини з РФ розірвані, позивачу необхідно подати один примірник позовної заяви з додатками з перекладом на російську мову, у тому числі з перекладом документів, вказаних у додатках з української мови на російську мову, для направлення відповідачу.

Щодо наданої до позовної заяви нотаріально посвідченої довіреність відповідача на представництво її інтересів в суді представником ОСОБА_3 , то слід звернути увагу позивача на предмет та підстави позову, зокрема в частині вимог про визнання права власності, а тому враховуючи характер спірних правовідносин, які випливають одночасно із сімейних відносин та відносин про спадкування, в силу положення п. 1,2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, дана справа може розглядатись лише у порядку загального позовного провадження. Відтак, передбачений цивільно-процесуальним законом порядок розгляду даної категорії справи не передбачає можливості участі в ній представником будь-якої фізичної особи за довіреністю крім адвоката, оскільки не є малозначною.

Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визначення права власності на майно в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя: