Постановление суда № 131065282, 10.10.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/43033/25

Провадження № 1-кс/761/27369/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши матеріали клопотання слідчого ГСУ СБ України у кримінальному провадженні №12025100000000893 від 10 липня 2025року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Республіці Азербайджан, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України

У С Т А Н О В И В:

Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000893 від 10.07.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п.1 ч.2 ст.115, ч.1 ст.263, ст.348, ч.3 ст.332, ч.3 ст.365 КК України.

08.10.2025 о 15:07 годині ОСОБА_6 було затримано в порядку ст.208 КПК України.

09.10.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України наступного змісту.

ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки, за невстановлених на цей час обставин, у невстановленому на цей час місці, у невстановлені дату та час, однак не пізніше 08.10.2025, у порушення вимоги законодавства, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав промислово виготовлені бойові припаси (набої) калібру 5,45х39 мм у кількості 60 штук. Продовжуючи свої неправомірні дії, діючи умисно, у порушення встановленого законом порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, усвідомлюючи, що вказані предмети є вогнепальною зброєю та набоями до неї, розуміючи неправомірність своїх дій та їх караність, а також бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_6 почав незаконно зберігати вказані предмети без передбаченого законом дозволу за місцем свого проживання. В подальшому, 08.10.2025 під час проведення обшуку квартири АДРЕСА_2 , де фактично проживає ОСОБА_6 , серед іншого виявлено та вилучено промислово виготовлені бойові припаси (набої) калібру 5,45х39 мм у кількості 60 штук.

10.10.2025 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого ГСУ СБ України про застосування стосовно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 6605 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 20000 000 (двадцять мільйонів) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 з-під варти, та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України. Стороною обвинувачення в обґрунтування клопотання зазначено посилання на обґрунтованість підозри у вчиненні тяжкого злочину та наявність ризиків щодо можливості: переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити або продовжити інше кримінальне правопорушення.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Підозрюваний та його захисники заперечували проти клопотання та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на необґрунтованість висунутої підозри та відсутність доказів, підтверджуючих наявність ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України. Крім того, зазначили, що обрання більш м`якого запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали справи, вислухавши прокурора, захисників та підозрюваного доходить висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Суд враховує вимоги ст.177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Згідно ст.178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється є однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Також суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу підозрюваного та характер висунутого обвинувачення, тяжкість можливого покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Дослідивши надані матеріали слідчий суддя бере до уваги документи, що підтверджують причетність ОСОБА_6 до злочинної діяльності: протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 ;висновок експертаза результатамипроведення експертизизброї №СЕ25-84/11від 08.10.2025; інші матеріали вказаного кримінального провадження.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».

У матеріалах клопотання достатньо наявних даних, які указують на факти, що ОСОБА_6 міг вчинити вказане правопорушення і такі є переконливим для суду.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, підозра у якому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

З наведених обставин, проводячи оцінку наданих суду матеріалів, доводів учасників процесу, слідчий суддя вважає, що підозра є обґрунтованою, і доводи сторони захисту такої обґрунтованості не спростовують.

При вирішенні питання про ризики, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_6 інкримінується вчинення тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, що може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування. Також ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків знищення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою безпідставної зміни, або відмови їх від раніше наданих показань. Оскільки на даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, слідчий суддя також вважає, про високу ймовірність існування ризику того, що ОСОБА_6 може перешкоджати досудовому розслідуванню іншим чином.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики судом на даний час не встановлено.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя зважає на те, що хоча останній і є раніше не судимим, має постійне місце проживання, певні стійкі соціальні зв`язки, є військовослужбовцем у відставці та учасником бойових дій, однак на даний час підозрюється у вчиненні в умовах воєнного стану тяжкого кримінального правопорушення та можливо причетний до вчинення інших особливо тяжких кримінальних правопорушень, які спричинили загибель людей, зокрема тих, які розслідуються у кримінальному провадженні №12025100000000893 від 10.07.2025.

Відтак, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів із визначенням розміру застави.

Згідно із п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі «Алєксандр Макаров проти Росії» (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 зазначено, що «… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути». Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме «Мангрус проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), «Ноймайстер проти Австрії» (Neumeister v. Austria).

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Беручи до уваги законодавчі положення та практику Європейського суду з прав людини, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , дані про особу підозрюваного, його майновий стан, слідчий суддя вважає за необхідне визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3300прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що складає9992400гривень у національній грошовій одиниці України, оскільки внесення застави в саме такому розмірі достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених обов`язків у разі звільнення з-під варти після її внесення, а також забезпечить утримання останнього від реалізації вищевказаних ризиків.

Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 (п`ятдесят дев`ять) днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 07 грудня 2025року, включно.

Визначити розмір застави у вигляді 3300 (три тисячі триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 9992 400 (дев`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дві тисячі чотириста) гривень, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_6 з-під варти, та покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі не виконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним та захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_1