Решение № 131041739, 16.10.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

16 жовтня 2025 р. Справа № 120/933/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області до Теплицької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування вимог прокурор покликався на допущення Теплицької селищною радою протиправної бездіяльності, яка виразилась у не вжитті заходів спрямованих на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 23,3 м.кв., не зважаючи на обізнаність органу місцевого самоврядування про те, що вказане майно залишається без власника.

Ухвалою від 28.01.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що відповідно до ст. 326 та ст. 327 ЦК України право державної та комунальної власності чітко розмежовано.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції чинній на момент відкриття спадщини, до функцій державних податкових інспекцій входило: проведення роботи, пов`язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкування до держави.

Окремо відповідач вказав на те, що оскільки ОСОБА_1 , за якою згідно свідоцтва №587, виданого виконкомом Теплицької селищної ради 02.08.1996 року R» 1-461 було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 23,3 м.кв., померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина, яка відкрилась після її смерті не може бути визнана відумерлою в силу положень п. 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який набрав чинності 01.01.2014.

Таким чином, на переконання відповідача, в позові не обґрунтовано, що саме селищна рада, як орган місцевого самоврядування, має безпосередній обов`язок і право на оформлення спадщини, яка відкрилась до 01.07.2003.

В подальшому, Гайсинською окружною прокуратурою Вінницької області до суду подано відповідь на відзив, в якому прокурор наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог. Наголосив на тому, що з урахуванням особливостей регулювання відносин власності, що є предметом судового розгляду у даній справі, а також характеристик майна - квартири, зокрема місця її розташування в межах Теплицької територіальної громади, а також відсутності достатніх доказів щодо належності будь-якому суб`єкту права власності, застосування інших юридичних механізмів щодо формування квартири як об`єкта цивільного обігу, окрім визнання її безхазяйним майном, не вбачається за можливе.

Також, прокурор відмітив те, що положення ст. 555 ЦК УРСР, яка діяли на час відкриття спадщини, передбачали автоматичний перехід права на спадкове майно за відсутності спадкоємців, відповідно держава фактично визнавалась спадкоємцем, який не потребував доведення набуття права на спадкове майно. Однак в силу обов`язковості реєстрації права власності на нерухоме майно, з урахуванням поділу компетенції між суб`єктами державної власності, відповідальним органом повинні були вживатись заходи щодо здійснення державної реєстрації такого майна.

Враховуючи викладене, на переконання прокурора, наведені у відзиві Теплицької селищної ради тези та відсилання до норм ЦК УРСР жодним чином не спростовують бездіяльності Теплицької селищної ради. Акцентування уваги на вжитті заходів, яке полягало лише в безрезультатному зборі інформації, навпаки свідчить про триваючий характер такої бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на території Теплицької селищної ради знаходиться квартира, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_1 , згідно свідоцтва № НОМЕР_1 виданого виконкомом Теплицької селищної ради 02.08.1996 року R» 1-461. Відповідна обставина встановлена на підставі листа Комунального підприємства "Гайсинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від 31.05.2019 за №250, адресованого селищному голові ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно актового запису про смерть №1 від 02.01.1997 ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28).

Після смерті ОСОБА_1 , вищезазначений об`єкт житлової нерухомості (квартира) залишився неуспадкованим, що підтверджується витягами із Спадкового реєстру від 17.01.2025 №79735842, №79735881 (а.с. 37-38).

Як повідомлено відповідачем у відзиві на позовну заяву, селищною радою вживалися заходи щодо виявлення майна та здійснювалася підготовка документів для звернення до суду із завою про визнання спадщини відумерлою, що зокрема підтверджується листом адресованим Першому заступнику керівника Гайсинської окружної прокуратури від 23.10.2024 року вих. № 2156 (а.с. 16).

При чому, згідно листа Теплицької сселищної ради від 23.10.2024 №2156 суб`єктом місцевого самоврядування не вживались заходи щодо взяття на облік безхазяйного майна, квартири АДРЕСА_1 , а також не здійснювалась подальша реєстрація права власності на нерухоме майно.

Таким чином, в позовній заяві прокурор вказав, що відповідно до інформації Теплицької селищної ради, незважаючи на обізнаність відповідача про наявність майна без власника, достатні заходи щодо набуття права комунальної власності на квартиру АДРЕСА_1 , площею 23, 3 м2, не вжито.

Таким чином, на переконання прокурора, має місце протиправна бездіяльність Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, що полягає у не набутті права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв., яка суперечить інтересам держави в цілому та територіальної громади зокрема, позбавляє її можливості вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, а також отримувати дохід від передачі в користування третім особам тощо, що й зумовило звернення органу прокуратури до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 280/97-ВР від 21.05.1997 (далі також - Закон № 280/97-ВР; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно підпункту 1 пункту "а" статті 29 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Повноваження в галузі житлово - комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону № 280/97-ВР, згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження, серед яких, зокрема: облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням; здійснення контролю за станом квартирного обліку та додержанням житлового законодавства в юридичних особах, розташованих на відповідній території, незалежно від форм власності; облік нежилих приміщень на відповідній території незалежно від форм власності, внесення пропозицій їх власникам щодо використання таких приміщень для задоволення потреб територіальної громади; облік відповідно до закону об`єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.

Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.

Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 (далі також - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.

Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів спрямовані на набуття права власності на безхазяйне майно шляхом звернення із заявами про взяття на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію права на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйних нерухомих речей на облік у друкованих засобах масової інформації, квартири АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв.

Щодо посилання відповідача про відсутність підстав для визнання відумерлою спадщиною в частині спірної квартири, то суд вказує на таке.

Як вже було встановлено судом вище, спадщина на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв. відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті її власника - ОСОБА_1

01.01.2004 набрав чинності Цивільний кодекс України №435-VI від 16.01.2003 (далі також - ЦК України).

Згідно ч. 1 - 3 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна.

Пунктами 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим кодексом спливло не менше одного року.

Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необхідно застосовувати до правовідносин які виникли після 01.01.2004 або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Дійсно, спадщина щодо квартири АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв. відкрилась ще 31.12.1996, тобто до набрання чинності ЦК України, проте суд відмічає, що за даними справи та повідомленими сторонами обставинами, після відкриття спадщини, стан зазначеного об`єкта житлової нерухомості залишається незмінним й станом на день розгляду даної адміністративної справи, що свідчить на корить висновку, що відповідні обставини (невизначений статус об`єкта нерухомості) продовжує існувати після набрання чинності Цивільним кодексом України.

Таким чином, положення ст. 1277 ЦК України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, позаяк об`єкт нежитлової нерухомості, що перебуває в межах територіальною юрисдикції Теплицької селищної ради залишається в невизначеному статусі.

При цьому, суд критично оцінює посилання представника відповідача на приписи абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в якості доводу відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1277 ЦК України з огляду на таке.

Суд відмічає, що в межах даної справи сторонами не заперечується факт відкриття спадщини 31.12.1996. Також, не ставиться під сумнів і те, що Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004. Отже, часовий проміжок між даними подіями складає понад сім років, що в силу приписів абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України дає підстави для застосування до спірних правовідносин положення ст. 1277 ЦК України, адже останніми регламентовано, що правила вказаної статті про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим кодексом спливло не менше одного року. В даному випадку, як вже було встанволено вище, з дня відкриття спадщини минуло більше одного року.

Крім того, суд вважає помилковими посилання представника відповідача на положення п. 12 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції чинній на момент відкриття спадщини, якою до функцій державних податкових інспекцій входило: проведення роботи, пов`язаної з виявленням, обліком, оцінкою та реалізацією у встановленому законом порядку безхазяйного майна, майна, що перейшло за правом спадкування до держави, позаяк відповідні положення наразі є нечинними та не підлягають застосуванню.

Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства та беручи до уваги, що Теплицька селищна рада є органом, уповноваженим здійснювати управління комунальним майном, суд погоджується з доводами прокурора, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо вжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв.

При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Теплицька селищна рада, як суб`єкт права комунальної власності, що здійснює від імені та в інтересах територіальної громади відповідні права щодо володіння та розпорядження комунальним майном, не вжила належних заходів, спрямованих на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв., що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що Теплицьку селищну раду належить зобов`язати вжити заходів спрямованих на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв.

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Отже, враховуючи з`ясовані обставини справи, суд вважає доведеним, що на дату прийняття рішення у цій справі відповідач не усунув тих порушень вимог чинного законодавства, які зумовили необхідність звернення прокурора до суду задля захисту інтересів держави.

Тому заявлений адміністративний позов суд визнає обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, в зв`язку із чим адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Теплицької селищної ради Гайсинського району щодо невжиття заходів, спрямованих на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв.

Зобов`язати Теплицьку селищну раду Гайсинського району вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 площею 23,3 м.кв.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02909909)

Відповідач: Теплицька селищна рада Вінницької області (вул. Незалежності, 25, смт. Теплик, Гайсинський район, Вінницька область, 23800, код ЄДРПОУ 04326193)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна