Решение № 131024556, 16.10.2025, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/3453/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Гончаренко Л.М., за участю секретаря судового засідання Макошенець С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» звернувся доСумського районногосуду Сумськоїобласті ізпозовом вякому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №152603 в розмірі 20737,09 грн та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.05.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладенокредитний договір№ 152603. 12.04.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено договір факторингу №1 відповідно до якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов`язання, після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора. А тому, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість за договором позики в розмірі 20737,09 грн., яку представник позивача просить стягнути, а також просить стягнути судові витрати та витрати на правничу допомогу.

У судове засідання представник позивача не з`явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судовезасідання нез`явився,про причини неявкисуд неповідомив,відзиву напозов неподавав.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За змістомст. 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1ст. 207 ЦК України).

Статтею 628 ЦК Українипередбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно дост. 639 ЦК Україниякщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію»визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Так, статтею 3 цього Законувизначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним таГосподарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законувстановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Нормистатті 11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис»передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

За нормоюст. 1054-1055 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст.526,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).

Згідно зіст. 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитних договорів, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимогЦК України.

Судом встановлено,що 07.05.2018 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Авентус Україна» договір позики №152603.Цей договірпідписано електроннимпідписом одноразовимідентифікатором вякості аналогавласноручного підписупозичальника. Відповіднодо п. 1Договору Позикодавець зобов`язується передати позичальнику к власність грошові кошти товариствозобов`язується надатипозичальникові кредит,на суму3500грн 00 коп. наумовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом,відповідно доумов,зазначених уцьому Договорі,додатках донього таПравилах наданнягрошових коштіву позику (а.с. 31-33).

Позивач надав суду довідку ТОВ ФК «Вей Фор Пей», відповідно до якої 07.05.2018 року було здійснено п`ять перерахувань на суму по 3500,00 гривень, разом з тим ідентифікувати осіб, які отримали вказані кошти не можливо (а.с. 9-16).

В позовній заяві вказано, що 12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс») було укладено договір факторингу № 1, у відповідності до якого право вимоги до позичальника ОСОБА_1 за зобов`язаннями, передбаченими кредитним договором № 152603 від 07.05.2018 року, перейшло до нового кредитора ТОВ «Він Фінанс» (а.с. 27-29).

Договір факторингу № 1 від 12.04.2018 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс») було укладено до того, як ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір №152603 від 07.05.2018 року.

Матеріали справи не містять Реєструборжників до договору факторингу № 1 від 12.04.2018 року, який укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс»). Крім того, взагалі не зрозуміло яким чином право вимоги перейшло від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс»), оскільки договір факторингу між цими компаніями був укладений ще до виникнення зобов`язань у ОСОБА_1 перед кредитором ТОВ «Авентус Україна». Отже, незрозумілим причинно-наслідковим зв`язком є перехід прав вимоги від ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (в подальшому відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «Він фінанс») саме за кредитним договором №152603 від 07.05.2018 року.

Положеннями ч. 1 ст.512та ст.514 ЦК Українипередбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

За правилом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідност. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Таким чином, з урахування викладеного, в позовних вимогах ТОВ «Він фінанс» необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.204,207, 512,514,526,628, 629,639,1054-1055 ЦК України, ст.ст.81,280,284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В позовнихвимогах Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ВінФінанс» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості - відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Л.М.Гончаренко