№ 131020134, 14.10.2025, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/1070/25

Провадження № 3/550/457/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2025 року селище Чутове

Суддя Чутівського районного суду Полтавської області Михайлюк О.І, розглянувши справу, яка надійшла від УПП у Полтавській області, про адміністративне правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126 та ч.4 ст. 121 КУпАП, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше протягом року до адміністративної відповідальності притягувався 24.06.2025 за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 121 КУпАП постанова серії БАД № 465785, та 09.08.2025 за ч.1 ст. 121-3, КУпАП, постанова серії ЕНА №5440778

ВСТАНОВИВ:

09.08.2025 о 21 год 00 хв ОСОБА_1 , керував т/з ГАЗ 53Б, н.з. НОМЕР_1 по автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 382 км, не маючи права керування таким т/з, а саме не набувши права керування після позбавлення права керування т/з, порушення вчинене повторно протягом року, а саме постановою серії БАД 465785 від 24.06.2025 притягався за ч. 2 ст. 126 КУпАП чим порушив вимоги п. 2.1.А ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Також 09.08.2025 о 21 год 00 хв ОСОБА_1 , керував т/з ГАЗ 53Б, н.з. НОМЕР_1 по автодорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський, 382 км, який підлягає обов`язковому технічному контролю але своєчасно його не пройшов, правопорушення вчинене повторно протягом року, а саме постановою серії БАД 465785 від 24.06.2025 притягався за ч. 3 ст. 121 КУпАП чим порушив вимоги п. 31.3.б ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Відповідно дост. 3 Конституції Україниутвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Наведені норми корелюються з положеннями, які з метою захисту прав людини визначені в міжнародно-правових документах (п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, яка була ратифікована Україною 17.07.1997) вказують на зобов`язання держав-учасниць забезпечити у національному законодавстві кожному «право на справедливий судовий розгляд».

Відповідно дост. 9 Конституції України, Першогопротоколу та протоколів №2,4,7,11 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди повинні застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта рішення Європейського Суду з прав людини (далі- ЄСПЛ) як джерело права.

Необхідною умовою реалізації права на захист є забезпечення основних його гарантій на усіх стадіях судочинства, оскільки випадки, коли особі, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи не було призначено захисника за умови його обов`язкової участі, або розгляд справи здійснювався за його відсутністю ставлять під сумнів питання належності та допустимості доказів, на яких ґрунтується рішення суду про притягнення такої особи до адміністративної відповідальності, та є порушенням «права на справедливий судовий розгляд» (п. 63 рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України», п. 52 рішення ЄСПЛ від 27 листопада 2008 року у справі «Сальдуз проти Туреччини» та пункти 9091 рішення ЄСПЛ від 12 червня 2008 року у справі «Яременко проти України», п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»)

Стаття 59 Конституції Українипроголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав. Забезпечення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності права на захист згідно зі ст.129 Конституції Україниє основною засадою судочинства.

Забезпечення права на захист під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, як основної засади судочинства, закріплено також положеннямст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 14.10.2025, не з`явився, про час та день розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.

Згідно з положеннямист.268КУпАП інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 5ст. 126 та ч. 4 ст. 121 КУпАП не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішенням, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також Європейський суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням наведеного, дотримуючись вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також з урахуванням положень ст.268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, суддя зазначає наступне.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Згідно п.2.1 А. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративногоправопорушення,передбаченого ч.5ст.126КУпАП,підтверджується сукупністюдосліджених суддеюдоказів,а саме:даними протоколу проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№417955від 09.08.2025, постановою серії БАД № 465785 від 24.06.2025, постановою Чутівського районного судуПолтавської області від 22.12.2023, постановою проадміністративне правопорушеннясерії ЕНА№5440778від 09.08.2025 матеріалами відеозапису, довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності, довідкою про те що транспортний засіб ГАЗ 53Б, н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , довідкою про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія ОСОБА_3 , довідкою про те що ОСОБА_4 згідно постанови Чутівського районного суду Полтавської області позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Отже, суддя дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.121 КУпАП, суддя зазначає наступне.

Згідно п. 31.3 бПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Згідно ст.35ЗУ "Продорожнійрух" обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначеніЗаконом України"Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України";

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 121 КУпАП, підтверджується сукупністю досліджених суддею доказами, а саме: даними протоколу проадміністративне правопорушеннясерії ЕПР1№417955від 09.08.2025, постановою серії БАД № 465785 від 24.06.2025, постановою проадміністративне правопорушеннясерії ЕНА№5440778від 09.08.2025 матеріалами відеозапису, довідкою про притягнення до адміністративної відповідальності,довідкою про те що транспортний засіб ГАЗ 53Б, н.з. НОМЕР_1 належить ОСОБА_2 , довідкою про те, що ОСОБА_1 отримува посвідчення водія ОСОБА_5 , довідкою про те що в ЄРД ТЗ відсутня інформація щодо проходження транспортним засобом ГАЗ 53Б, н.з. НОМЕР_1 обов`язкового технічного контролю, витягом з Єдиного державного реєстру транспортних засобів в якому зазначено, що транспортний засіб ГАЗ 53Б, н.з. за типом тз кузова - самоскид та за типом тз - вантажний з повною масою 6150 кг.

Таким чином, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є доведеною повністю.

Водночас суддя зазначає, що ОСОБА_1 не надав доказів на спростування своєї вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 4 ст. 121 КУпАП, доведена, а тому до нього, з урахуванням характерувчиненого правопорушення, яке є надзвичайно небезпечним для суспільства,і тих обставин, що посвідчення водія йому не видавалося, належить застосувати адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 23, 30, 35, 40-1, 121, 126, 245, 251-252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5ст. 126, ч. 4 ст. 121 КУпАП, і накласти адміністративне стягнення:

- за ч. 5 ст. 126 КУпАП - у виді штрафу розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (40800) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу

- за ч. 4 ст. 121 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три місяці.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортним засобом на строк п`ять років без оплатного вилучення транспортного засобу (UA048999980313050149000016001, одержувач: ГУК Полтавської області, код ЄДРПОУ: 37959255, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, код бюджетної класифікації доходів 21081300; призначення платежу: адміністративний штраф у сфері дорожнього руху відносно ОСОБА_1 , в Чутівський районний суд Полтавської області).

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі у сумі 34000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 грн судового збору (одержувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, призначення платежу: судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , Чутівський районний суд Полтавської області, код ЄДРПОУ:02886172).

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Чутівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя О. І. Михайлюк