Решение № 131007918, 15.10.2025, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2681/25

Провадження №2-о/713/221/25

УХВАЛА

іменем України

15.10.2025 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Пилип`юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., представника заявника адвоката Ковалюка Михайла Григоровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Ковалюк М.Г. заяву підтримав.

У судове засідання заінтересована особа - ОСОБА_2 не з`явилася, оскільки за повідомленням заявника відбуває покарання у виправній колонії у рф. Також вона була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи по суті в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Представник заінтересованої особи - Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради Вижницького району у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду надав суду заяву, у якій просив справу розглядати за відсутності їх представника, заяву підтримують в повному обсязі.

Заслухавши представника заявника адвоката Ковалюка М.Г., дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з таких підстав.

У частині 1 статті 19 ЦПК України закріплено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав..

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право. Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися питання про юридичний факт або стан, але не спір про право цивільне.

Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (ч.1 ст.315 ЦПК України).

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч.2 ст.315 ЦПК України).

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (ст.1 СК України).

У частині 1 ст.121 СК України передбачено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

У статті 141 СК України встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч.5 ст.157 цього Кодексу.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із частинами 1, 2 та 3 ст.181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.268 СК України).

Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (ст.ст.164, 180 СК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі №201/5972/22 зазначено, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що подана заява про встановлення факту, що має юридичне значення, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі одного з батьків у вихованні й утриманні дитини.

З урахуванням закріпленого в сімейному законодавстві принципу невідчужуваності сімейних обов`язків, неможливості відмови від них, у тому числі від обов`язків виховання дитини, то питання, заявлене у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій другого з батьків та може вирішуватись у межах спору про право між батьками дитини за загальним правилом у позовному провадженні.

Схожа позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.12.2024 року у справі №551/812/23, у якій зазначено, що за встановлених у цій справі обставин існує спір про право щодо участі батька дитини у її матеріальному забезпеченні/утриманні, а отже, питання, заявлене у цій справі, не може з`ясовуватись безвідносно до дій батька дитини та може вирішуватись у межах спору про право за загальним правилом у позовному провадженні.

Такої ж позиції дотримався Верховний Суд у своїй постанові від 15.08.2025 року по справі №709/1954/24, а отже така практика є сталою.

У постанові Верховного Суду від 28.09.2022 року у справі №139/122/14-ц зазначено, що під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів відсутній спір про право.

Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

А згідно ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Судом установлено, що заявник просить встановити факт самостійного виховання та утримання ним сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту заяви ОСОБА_1 та посилання на позицію Верховного Суду у справі №127/3622/24 є очевидним, що метою встановлення такого факту є отримання заявником права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з самостійним вихованням та утриманням дитини батьком за рішенням суду.

Аналіз наведених положень закону та правових позицій Верховного Суду дають підстави для висновку, що у даній справі наявний спір про право, зокрема, спір щодо участі біологічного батька у вихованні та утриманні своєї дитини та/або ухилення від такої участі, який не може розглядатися в судовому порядку безвідносно до дій заінтересованих осіб щодо конкретних прав, свобод та інтересів заявника, і підлягає розгляду в порядку позовного провадження.

За встановлених обставин відповідно до положень ч.6 ст.294 та ч.4 ст.315 ЦПК України заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду та роз`яснити йому право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.293, 294, 315, 353 ЦПК України, Суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про встановлення факту самостійного виховання неповнолітньої дитини батьком, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявникові право вирішити спір шляхом подачі позову на загальних підставах.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Заінтересовані особи:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рф, місце перебування: виправна колонія у рф;

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області, юридична адреса: вул. Українська, 34, м. Вижниця, Чернівецька область, код ЄДРПОУ: 04062096.

Суддя Іван ПИЛИП`ЮК